Історія залежності: як індіанці й козаки зробили паління популярним і чому курцям тепер важко кинути
Картина "Козака з ляхом розмова", початок XIX століття. Фото: Національний художній музей України
У 2025 році кількість курців в Україні зросла — нині їх близько дев'яти мільйонів. За даними МОЗ, куріння щороку вбиває в середньому 130 000 українців, утім нікотинова залежність і мода на е-паління залишаються сильнішими за тривожні статистичні показники.
Редакція "ТиКиїв" дізналася, як війни популяризували паління, у чому полягає небезпека електронних сигарет та як соціальний тиск сприяє розвитку залежності. Ми також поспілкувалися з психотерапевтом Сергієм Пенцаком і з'ясували, чому тривожність і невпевненість у собі змушують людей закурити.
Від ритуалів до вейпінгу: як паління стало популярним
Ставлення людства до куріння завжди було неоднозначним. Прадавні індіанці втягували дим тютюнового листя, щоб поспілкуватися з "Великим Духом", а першого європейського курця ув'язнила іспанська інквізиція через підозру в одержимості дияволом. У XVI столітті вважали, що тютюнопаління захищає від чуми та лікує численні хвороби. Проте, коли з'ясувалося, що тютюн викликає залежність, за паління почали катувати і страчувати.
А от у козаків куріння люльки вважалося доброю традицією: вони змішували рідкісне тютюнове листя з польовими травами.
У всі періоди популяризації паління сприяли війни — тютюн вживали для заспокоєння у стресових обставинах. Наприклад, під час Другої світової сигарети були обов'язковою частиною армійських пайків, а тютюнові компанії активно завойовували світовий ринок.
У повоєнні часи куріння стало повсякденною звичкою більшості чоловіків і жінок. Споживання цигарок набуло модного статусу: його естетизували в кіно та стрімко просували в рекламі.
І хоча сьогодні людство повністю усвідомлює згубність паління, ця шкідлива звичка не стає менш поширеною. Куріння асоціюють із розкутістю та гедонізмом, а сучасні пристрої для споживання нікотину роблять процес паління ще привабливішим.
Скільки курців в Україні
За даними Київського міжнародного інституту соціології, у 2025 році в Україні спостерігається зростання кількості курців. Наразі близько дев'яти мільйонів українців мають цю шкідливу звичку, а 27% населення курять щодня.
Невтішну статистику здебільшого формує молодь. Майже половина людей віком від 18 до 39 років вживає тютюнові або нікотинові вироби. Соціологи пояснюють таку тенденцію популярністю електронних сигарет. Кожен п'ятий курець користується двома чи трьома різними способами споживання нікотину, чергуючи класичні цигарки із ТВЕНами, вейпами, POD-системами.
Серед курців побутує думка, що електронні сигарети менш шкідливі за класичні — це уявлення є основною причиною переходу на е-паління. Але чи справді альтернатива настільки безпечна?
Підступність електронок
Головною відмінністю електронних пристроїв від звичайних цигарок є відсутність диму, що утворюється при спалюванні тютюну. Курці вейпів, ТВЕНів і POD-систем вдихають випари нікотинової рідини або тютюну, нагрітого приблизно до 350°C. Це новаторство робить е-паління привабливим для споживачів: мовляв, пара менш шкідлива, ніж продукти горіння. Твердження цілком логічне, але лише частково.
Міф №1. Е-паління — безпечне для здоров’я
Насправді випари з електронних пристроїв містять ті ж канцерогени (ацетальдегід, формальдегід, ацетон), що й горезвісні смоли, тільки в меншій концентрації. Крім того, людина вдихає ароматизатори та сліди важких металів, які можуть бути небезпечними для органів дихання.
Міф №2. Електронки допомагають кинути палити
Електронні пристрої для паління містять нікотин, який вдихається у вигляді аерозолю. Оскільки саме ця речовина викликає залежність, перехід на вейп, POD-систему чи айкос не допомагає позбутися шкідливої звички.
Міф №3. З електронки в організм потрапляє менше нікотину
На відміну від тютюну у звичайній сигареті, рідина в електронному пристрої не вичерпується за один сеанс куріння. Наприклад, найменші картриджі POD-систем розраховані приблизно на 100 затяжок, тому контролювати, скільки нікотину ти спожив за один підхід, досить складно.
Чому люди починають палити: пояснює психотерапевт
Перша в житті сигарета рідко буває приємним досвідом: паморочиться голова, сльозяться очі, в роті залишається неприємний присмак. Чому ж деякі люди все одно повертаються до паління, навіть якщо перші затяжки не принесли задоволення?
На думку психотерапевта Сергія Пенцака, звичка курити пов'язана з глибинними психологічними проблемами, які, ймовірно, були закладені ще в юності.
"Зазвичай люди починають палити в підлітковому віці. Тінейджер хоче ототожнювати себе зі старшими, які мають владу та авторитет, а куріння сприймається як атрибут дорослості. Дуже вираженою в підлітковому віці стає потреба у приналежності до певної групи, що створює відчуття безпеки на інстинктивному рівні. Дитина помічає, що її однолітки утворюють спільноту, яка об'єднана одним заняттям, зокрема палінням. Підліток намагається стати частиною групи, підтримуючи спільне захоплення", — зауважує експерт.
Проте далеко не всі курці, досягнувши зрілості, відмовляються від шкідливої звички. Річ у тім, що, окрім фізичної залежності від нікотину, люди нерідко стають заручниками деструктивних психологічних патернів. Сергій Пенцак виділяє такі основні причини куріння в дорослому віці:
- Тривожність. "Коли людина має нереалізовану внутрішню потребу, скажімо, в безпеці, з'являється тривога, що маркує цю необхідність. Шкідлива звичка створює тимчасову ілюзію задовільнення потреби. Викурена цигарка на певний час заспокоює, але згодом тривога повертається, і людині знову хочеться покурити".
- Невпевненість у собі. "Підліткові комплекси, які змусили тінейджера закурити, можуть надовго відкластися в підсвідомості. Людина виростає, а юнацькі страхи лишаються: "Я недостатньо класний, щоб цей світ мене приймав". Разом із невпевненістю в собі лишається і шкідлива звичка, яка нібито розв'язує проблему".
То як позбутися залежності?
Отже, фізичний потяг до паління — це лише вершина айсберга. Справжні причини згубної звички лежать на рівні підсвідомості.
"Якщо людина почувається нещасливою у різних аспектах життя, і це призводить до хімічної залежності, єдиним дієвим рішенням буде психотерапія. І пропрацьовувати треба не саму токсичну звичку, а внутрішні проблеми, з якими вона пов'язана, — зауважує Сергій Пенцак. — Коли людина змінюється внутрішньо, потреба в палінні зникає сама собою".
Щоб посилити терапевтичний ефект, психолог радить читати тематичну літературу: "Наприклад, у книзі Аллена Карра "Легкий спосіб кинути курити" описана покрокова стратегія для подолання тютюнової залежності. Автор розглядає відмову від паління з позиції психології".
Якщо спроби кинути палити неодноразово увінчувалися невдачею, можливо, варто поглянути на проблему з іншого боку... Глибока робота над собою та психологічна підтримка допоможуть вийти із замкненого кола.
