Розлад дефіциту уваги: що це за синдром, чому про нього всі говорять та як з ним жити

Фото: freepik.com

Люди люблять лінуватися, відкладати важкі задачі на потім та відриватися від роботи. Та для деяких усе це є серйозною проблемою, яка неабияк заважає у житті. Назва цієї проблеми — розлад дефіциту уваги та гіперактивності. Що це за діагноз та як з ним живеться, пояснюємо разом із психологинею Юлією Чаюн.

Проявляється РДУГ зазвичай ще у дитячому віці. Якщо дитина непосидюча, неуважна, імпульсивна, погано вчиться та не контролює себе, в неї може бути розлад дефіциту уваги. Проте дитячим віком цей симптом не обмежується. Згідно із дослідженнями угорських вчених, приблизно у 30-50% людей він зберігається і в дорослому віці. І хоча у процесі дорослішання люди вчаться жити із симптомами РДУГ, повністю вони зникають далеко не у всіх.

Як розпізнати РДУГ

Розлад дефіциту уваги має низку симптомів, але навіть наявність усіх або більшості з них ще не означає, що у людини дійсно він є  Але це — вже привід піти до спеціаліста. 

Можливі прояви РДУГ:

• важко всидіти на одному місці та хочеться постійно міняти положення тіла;
• складно зосередитись на одній задачі, щось постійно відвертає увагу;
• можуть бути проблеми з навчанням та засвоєнням нової інформації;
• є схильність до прокрастинації, складно доводити до кінця розпочаті справи;
• людина швидко починає нудьгувати;
• у розмові постійно тягне перебивати інших, договорювати за них речення та змінювати тему (іноді людина також губить нитку розмови та випадає з неї);
• людина багато та емоційно розмовляє;
• часто губить речі та запізнюється.

РДУГ не тільки заважає у повсякденному житті, а й може впливати на спілкування з іншими. 

Люди з РДУГом можуть стикатися із шеймінгом, обвинуваченнями у тому, що вони ліниві, неорганізовані або погано виховані, не можуть нічого довести до кінця та постійно запізнюються. Але це не має жодного стосунку до розумових здібностей, — каже психологиня Юлія Чаюн.

"Модний" діагноз

РДУГ можна назвати "модним" розладом, бо зараз про нього багато пишуть у соцмережах, особливо представники покоління Z та молодші міленіали. За тегом #ahdh в Instagram, TikTok чи колишньому Twitter (нині X) можна знайти купу відео з мемами, лайфхаками та підказками, як виявити у себе цей розлад. 

Самодіагностика РДУГ є дуже розповсюдженою, однак сам цей розлад не такий вже масовий. За різними дослідженнями, такий діагноз мають від 2,5% до 3,1% дорослих жителів США. Відкритої статистики щодо діагностування РДУГ в Україні, на жаль, немає. У будь-якому випадку, фахівці радять не намагатися поставити собі діагноз самостійно, а звернутися до фахівця, якщо є підозра.

Важливо розуміти, що ознаки РДУГ схожі із симптомами інших захворювань. І це може бути не РДУГ, а наслідок травматизації, депресія чи тривога, епілепсія, порушення сну або банальна травма мозку, — каже психологиня Юлія Чаюн.

Крім того, РДУГ інколи плутають із біполярним розладом, серед проявів якого також можуть бути гіперактивність, погана концентрація уваги, імпульсивність тощо. 

Якщо йдеться про дитину, то деякі ознаки РДУГ (неуважність, погані результати у школі тощо) взагалі можна пояснити банальною нецікавістю до предмета, конфліктом із вчителем або з іншими учнями тощо.

Як діагностувати та боротися із РДУГ

З діагностикою та корекцією РДУГ в Україні, на щастя, все доволі непогано. Діагностувати розлад може лікар-психіатр після проведення тестування. Також пройти тест на РДУГ можна у нейропсихолога, проте після цього все одно потрібно йти до психіатра за остаточним діагнозом. Він випише направлення на психотерапію та призначить медикаментозне лікування, якщо воно потрібне. Втім, вилікувати РДУГ повністю не можна, а лише коригувати його та адаптуватися до життя з цим діагнозом.

Окрім медичних препаратів, також існує поведінкова терапія. Вона передбачає як спілкування із психологом, так і самостійну роботу. Наприклад, можна придумувати для себе додаткову мотивацію, яка б допомогла виконувати неприємні задачі: пообіцяти нагородити себе смачним обідом чи купити бажану річ. А якщо треба кудись встигнути, потрібно дати собі більше часу, щоб встигнути зібратися.

Коли йдеться про корекцію РДУГ у дітей, то важливо, щоб до неї долучились і батьки. Вони мають підтримувати дитину, приділяти їй більше часу та уваги, знаходити способи заохотити її виконувати важкі задачі тощо. Також важливо не сварити таку дитину за неуважність чи інші прояви розладу. Адже це може негативно вплинути на її самооцінку. 

Наостанок ще раз порадимо не займатися самодіагностикою та самолікуванням. Адже знаходити у себе різноманітні розлади та болячки — це одне з улюблених занять людини. Як писав Джером К. Джером: "Я сумлінно перебрав усі літери алфавіту, і єдина хвороба, якої я в себе не виявив, була пологова гарячка".

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter