Історія найстарішого лялькового театру України

Фото: вікіпедія

Місце, де дітлахи та дорослі поринають у казку за допомогою лялькового мистецтва й талановитих акторів, – Київський академічний театр ляльок.

Історія

Історія Київського лялькового театру розпочалася з двох людей – Олександра Соломарського та Ірини Дєєвої. До того, як познайомити Київ з Театром ляльок, вони працювали в Театрі юного глядача. Саме Олександр та Ірина ініціювали створення філії Театру юного глядача й 27 жовтня 1927 року відкрили Експериментальний театр ляльок. Соломарський став першим директором цього театру. Він зібрав колектив з небайдужих людей, які готові були експериментувати й вивчати щось зовсім нове та незнайоме.

Перша вистава театру називалася "Старовинний петрушка". Її прем'єрний показ відбувся в приміщенні театру "Роте Фане", який пізніше отримав назву "Зміна", проте в 1941 році, як і більшість будівель Хрещатика, згорів. Проте трупа театру виступала не тільки в будівлі кінотеатру на Хрещатику – з 1936 по 1941 вистави театру відбувалися також у будівлі Київської філармонії.

Київський театр ляльок здобув визнання на Всесоюзному фестивалі театрів ляльок, колектив їздив з гастролями та все більше людей почали цікавитися ляльковим мистецтвом. Проте у роки німецько-радянської війни робота театру була призупинена.

Післявоєнні часи

Після закінчення війни театр перебирається в будівлю колишньої кенаси (вул. Ярославів Вал, 7). На той час керівницею театру була донька відомого драматурга та корифея українського побутового театру Івана Карпенко-Карого – Марія Тобілевич-Кресан. Ще під час німецької окупації Марія Іванівна організовувала в Києві "Будинок дитини", де виступали та працювали відомі митці.

Розквіт театру припав на 1950-ті роки, коли відбулося ще одне переміщення. Тепер уже на вулицю Шота Руставелі, 13, у відому будівлю – Синагогу Бродського.

Багато змін в історію театру та його суспільне сприйняття вніс заслужений артист України Юрій Сікало. Саме він відкрив у театрі студію з підготовки акторів-лялькарів, запровадив курси з лялькового мистецтва в естрадно-цирковому коледжі та змінив сприйняття глядачем лялькового театру як виключно театру для дитячих вистав.

Театр у незалежній Україні

У 1992 році єврейська громада прагнула повернути Синагогу Бродського у своє підпорядкування. І в неї це вийшло – того ж 1992-го року театр опинився на вулиці. 8 років ляльковий театр не мав свого приміщення, проте виступи все одно відбувалися в школах, дитячих садочках та орендованих місцях культури.

У 2002 році театр отримав звання академічного за вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва. Через три роки було відкрито нову будівлю Київського академічного театру ляльок, яка виділяється з-поміж інших споруд своїм незвичайним виглядом і нагадує чарівний замок з дитячих казок.

 

Ляльковий театр працює досі. Нині там можна подивитися такі вистави як "Попелюшка", "Пітер Пен", "Івасик-Телесик", "Енеїда" та інші.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter