На гербі, на торті, на вулицях: як каштани стали символом Києва
Фото: kyivcity.gov.ua
У Києва є багато символів, але у травні чи не найголовнішим з них стає каштан. "Свічки" з дрібними білими, біло-рожевими або маже червоними суцвіттями розпускаються по всьому місту. Тож зараз — ідеальний час, щоб згадати, як каштани стали символом Києва. А також дізнатися про них кілька цікавих фактів.
Трошки передісторії
Дерева, які в Україні заведено називати просто каштанами, належать до родини гіркокаштанів. Найрозповсюдженіший з них — гіркокаштан звичайний, який у народі також називають "кінським". Саме його можна найчастіше зустріти на вулицях Києва та інших українських міст. Дерева з красивими насичено-рожевими суцвіттями належать до гібридного виду, який має доволі кровожерливу назву — гіркокаштан криваво-м'ясний.
Цікаво, що за біологічною класифікацією гіркокаштани навіть не є близькими родичами каштана звичайного, який у нашій країні не настільки розповсюджений. Каштан звичайний ближче до дубів та буків, а його плоди є їстівними, тоді як плоди гіркокаштана — отруйні для людей.
Походять гіркокаштани з Балкан, а точніше — з грецького гірського пасма Піндос. У XIX столітті вони набули популярності як декоративні дерева, які почали вирощувати в парках і на вулицях міст у всіх помірних кліматичних зонах світу.
Далі у тексті ми називатимемо гіркокаштани просто каштанами для простоти сприйняття, адже саме під такою назвою їх знає більшість українців.
Коли каштани з'явились у Києві
Дослідники київської старовини вважають, що висаджувати у своїх маєтках каштани заможні кияни почали ще у XVIII столітті. Так, в "Історії міста Києва" 1800 року згадуються "дикі" каштани, які багаті містяни "розводять у садах лише для краси їхніх квітів". Проте вперше ці дерева, ймовірно, з'явилися у місті ще раніше. За припущеннями деяких вчених, вік каштанів на території Києво-Печерської лаври може становити близько 300 років.
Найстарішим же столичним каштаном вважається каштан Петра Могили, який, за легендою, висадив сам київський митрополит десь у першій половині XVII століття. Дерево-довгожитель росте на території Свято-Троїцького монастиря у Китаївській пустині.
Мода на висадку каштанів на вулицях Києва з'явилася у першій половині XIX століття. У 1839 році у районі Імператорського університету Святого Володимира (нині КНУ ім. Шевченка) заклали новий ботанічний сад, і вже у перші роки там висадили перші каштани. А у 1862 році новий директор ботсаду Опанас Рогович висадив першу в місті повноцінну каштанову алею у формі кола. Частина цих дерев збереглася і досі.
Імператор проти каштанів
Існує міська легенда, що напередодні візиту до міста російського імператора Миколи I навесні 1842 року, київський генерал-губернатор Дмитро Бібіков довго не міг вигадати, чим же здивувати високого гостя. Врешті він вирішив прокласти нову вулицю та засадити її екзотичними на той час каштанами.
Сказано — зроблено. До міста швиденько завезли саджанці та висадили їх уздовж нової вулиці (пізніше він став Бібіковським бульваром, а тепер це — бульвар Шевченка). Проте якраз перед візитом імператора усі висаджені каштани наказали викорчувати та замінити їх тополями. Чому? Бо посланець доповів Бібікову, що Миколаю начебто ідея з каштанами геть не сподобалась і він зажадав бачити на новій вулиці саме тополі. А щоб каштани не пропали даремно, їх роздали киянам.
У 1876 році, після реконструкції Царського палацу, на Палацовій площі заклали Маріїнський парк, де з-поміж інших дерев висадили чимало каштанів. А у 1896 році, за рекомендаціями Садової комісії Києва, вийшла губернаторська постанова щодо висадки дерев власниками будинків власним коштом. Зокрема, у Старокиївському відділку (окрім вул. Хрещатик) та на прилеглих вулицях рекомендували висаджувати каштанові дерева.
Новий символ міста
Поступово каштани почали завойовувати не тільки вулиці, а й інші сфери міського життя. Зокрема, на рубежі XIX-XX століть їхнє зображення почали все частіше використовувати архітектори та скульптори. Побачити знайомий п'ятилисник можна, наприклад, на фасаді Будинку зі зміями, що на Великій Житомирській.
На Хрещатику ж ці дерева вперше з'явилися після завершення Другої світової війни. Коли зруйновану під час війни вулицю відбудували, кияни самі почали висаджувати на ній каштани.
У 1956-му році майстер кондитерської фабрики імені Карла Маркса Костянтин Петренко, що очолював тоді бісквітний цех, створив легендарний "Київський торт". На круглій коробці торта зобразили листя каштанів. Рецептура торта з того часу зазнала деяких змін, але каштани залишились на місці.
І не можна забувати про морозиво "Каштан" — ніжний пломбір у шоколадній глазурі, який вважався чи не найкращим київським морозивом.
П'ятилисник каштана блакитного кольору також міститься на емблемі київського хокейного клубу "Сокіл", заснованого у 1963 році.
Офіційно статус каштана як символу Києва затвердили у 1969 році, коли обрали новий герб міста за авторством Флоріана Юр'єва і Бориса Довганя. Центральне місце у гербі посіло саме стилізоване зображення листя каштана з пірамідальною "свічкою" квітів. Цікаво, що суцвіття зобразили у вигляді "трикутника Серпінського", який у своїй графіці використовував видатний ілюстратор та автор дизайну перших українських грошей Георгій Нарбут.
Ми зробили каштан офіційним символом Києва. А як інакше? Я дружив з Платоном Майбородою (автор музики "Київського вальсу" — прим.). Там були такі слова: "Знову цвітуть каштани, — розповідав журналістам Флоріан Юр'єв.
За часів незалежності, у 1995 році, герб змінили на дорадянський — стилізоване зображення архангела Михаїла. Юр'єв і Довгань пропонували модернізувати їхній герб з каштанами, але їхню ідею відкинули.
Скільки каштанів у Києві
Попри свій символічний для Києва статус, каштани не є найбільш розповсюдженими деревами у місті. За даними "Київзеленбуду", станом на 2021 рік найчастіше на столичних вулицях можна було зустріти липи (27,9% дерев) та клени (26%). Каштани ж посідали тільки третє місце — 14,8% дерев.
Точну кількість каштанів на вулицях міста підрахувати складно. "Київзеленбуд" у 2021 році повідомляв, що на його балансі перебуває близько 25 тисяч цих дерев. Проте, скільки ще каштанів не стоять на обліку — невідомо. Кілька років тому у ЗМІ фігурувала загальна цифра в 1 мільйон каштанів з посиланням на той самий "Київзеленбуд".
До речі, на Троєщині є вулиця Каштанова, і вона цілком відповідає своїй назві — каштанів на ній росте дійсно багато.
За останні років 10-15 каштанів на вулицях столиці безперечно поменшало — дерева страждають через ураження міллю та екологічні проблеми. Особливо в цьому плані не пощастило каштанам на Хрещатику, частину з яких взагалі замінили ялівцем.
Врятувати ситуацію може висадка більш стійких сортів (наприклад, рожевого сорту Бріоті) та зменшення викидів від транспорту. А от у столичних парках та дворах каштани почуваються значно краще, ніж на загазованих вулицях.
Дерево у металі
У Києві можна зустріти не тільки звичайні живі каштани, а й бронзові. Одна зі скульптур, присвячених цьому символу міста, розташована посеред Маріїнського парку.
А інший мініатюрний бронзовий каштан причаївся на будівлі КМДА на Хрещатику. Скульптуру встановили у межах проєкту "Шукай!"
