Збирає молодь та бере участь у "Євробаченні": "Батьківщина-мати" за часів незалежності
Фото: Національний музей історії України у Другій світовій війні
Київ неможливо уявити без його головного символу — величезного сталевого монумента "Батьківщина-Мати", який приймає понад 1 млн відвідувачів на рік. Висота цієї виняткової скульптури разом із постаментом — 102 метри. Вона випереджає американську статую Свободи (та заввишки 93 метри) і вже 40 років підноситься над столицею України. А ще "Батьківщина-Мати" брала участь у "Євробаченні-2017" і стала популярним тусовочним місцем для молоді. У 2023-му на щиті монумента замінили герб СРСР на герб незалежної України. Як будували та чим сьогодні живе "Батьківщина-Мати", читай далі у матеріалі.
Як створювали символ столиці
Перший проєкт "Батьківщини-матері" був розроблений у 1970-х роках скульптором Євгеном Вучетичем, але будівництво почали пізніше. Монумент презентували аж 9 травня 1981 року, це була перша скульптура в Україні такого масштабу. Створювали "Батьківщину-мати" на Київському заводі імені Паризької Комуни. Тривалі експерименти засвідчили, що зводити її треба з листової нержавіючої сталі завтовшки півтора міліметра. Вучетич мав досвід будівництва монументальних споруд і схожу скульптуру створив у Волгограді, проте вона була з бетону і весь час кришилася. Спочатку "Батьківщину-мати" планували вкрити сусальним золотом, а біля підніжжя створити водоспад до самого Дніпра, але ці ідеї також забракували.
Матеріал мав бути пластичним, виглядати легким та елегантним, тому обрали саме сталь. Але обов'язково нержавіючу, щоб не довелося щороку перефарбовувати монумент.
"Батьківщина-мати" — єдина скульптура, виконана зі сталі методом зварювання. Це суцільнозварна сталева споруда, яка складається з трьох шарів: основного сталевого каркаса вагою понад 280 т, допоміжного каркаса з обшивкою вагою 108 т і самої обшивки з 1,5-міліметрової нержавіючої сталі вагою 90 т, яку виготовлено з 27-ми багатотонних блоків. Спеціальний метод зварювання розробили в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона. Загалом під час монтажу було накладено близько 30 км зварювальних швів. А на вістрі меча є спеціальний пристрій для гасіння коливань вітрового навантаження.
Коли помер Вучетич, радянське керівництво запропонувало продовжити роботу скульптору та професору Василю Захаровичу Бородаю. Керувати колективом почав архітектор Віктор Дмитрович Єлізаров (він є автором вже неіснуючого пам'ятника Леніну на Бессарабській площі).
Василь Бородай повністю переробив макет і надав йому вигляду сучасного монумента. Варіанти були різні, спочатку планувалося, що в руках у статуї може бути лавровий вінок, чаша, автомат, пальмова гілка і навіть немовля. Але зупинилися на тріумфально піднятих вгору щиті та мечі. Сперечалися творці навіть щодо одягу та зачіски. Спочатку "Батьківщину-мати" хотіли навіть вдягнути у російський народний сарафан, але від цієї ідеї, на щастя, відмовились.
Для того, щоб у споруді можна було пересуватися і технічно її обслуговувати, туди вбудували два ліфти — похилий і вертикальний. Один із них веде на рівень грудей — близько 70 метрів, так званий "Дев'ятий поверх". Звідси сходами можна дістатися щита.
За висновками провідних фахівців, цей монумент стоятиме понад 150 років попри всі зовнішні впливи на нього. Неодноразово скульптуру відзначали в різних номінаціях в багатьох світових і всеукраїнських рейтингах.
"Батьківщина-мати" за часів незалежної України
З 1991-го "Батьківщина-мати", так би мовити, почала активніше брати участь у місцевих та навіть світових заходах. Її стали прикрашати квітами, "перевдягати" в національні костюми, яких було 14, під час проведення конкурсу "Євробачення 2017" та підсвітлювати прожекторами. На знак єднання та готовності до захисту у 2022 році статую підсвітили кольорами національного прапора України. А у 2023-му, з нагоди Дня незалежності США, — кольорами американського прапора. Також біля монумента постійно збирається молодь, оскільки вид з цього місця на Київ просто вражає.
Художник Антон Логов створив серію малюнків російсько-української війни, де "Батьківщину-мати" зобразив із тризубцем на щиті. Він вважає, що скульптура стала символом Києва і має надалі актуалізуватись.
"Батьківщина-мати" — це вже символ, пов'язаний саме з Україною. Це дуже просто перевіряється — іноземці, коли приїжджають, насамперед ходять до Музею війни. Їм вже відома ця картинка "Батьківщини-матері". Її знають у Європі, світі. Вона асоціюється саме із Києвом. Виникає у рекламі, у відео — ця скульптура як один із символів Києва. Ми не можемо це відкидати, не можемо зняти, знищити. Але далі з цим символом треба працювати, переосмислювати. До 8 травня, приміром, була синьо-жовта проєкція на цю скульптуру, подальші такі акції можна і потрібно проводити. Для мене це важливий образ. Нині навіть допомагає боротися... Вона як Ейфелева вежа у Парижі, несе певний сенс, — зазначає художник Антон Логов.
Вперше змінили герб
21 липня 2022 року провели опитування щодо майбутнього символіки на щиті монумента. Найбільше голосів (85 %) набрав варіант заміни герба СРСР Тризубом. За варіант, щоб зняти радянський герб і залишити щит чистим, віддали свій голос 9% опитуваних. Також були й ті, хто підтримав варіант залишити все як є (6%). Були навіть пропозиції прибрати й меч або повністю знести скульптуру. Але все ж остаточним рішенням було змінити герб.
Тому 13 липня 2023 року влада дозволила "декомунізацію" "Батьківщини-матері". Міністерство інфраструктури повідомило, що Держінспекція архітектури та містобудування схвалила проєкт реконструкції монумента. Монтаж тризубця спланували розпочати у липні та закінчити до 24 серпня, коли Україна відзначає День Незалежності. Вартість проєкту — 28 мільйонів гривень. А вартість самого тризубця — 400 тисяч гривень. Усі елементи демонтованого радянського передані музею Другої світової війни.
За статистикою, "Батьківщину-мати" за час її існування відвідали понад 21 мільйон людей. А щороку сюди приходить близько один мільйон киян та гостей міста.
З 20 жовтня 2023 року Меморіальний комплекс Музею Другої світової війни було відкрито для відвідувачів. Охочі можуть ознайомитися з експонатами на представлених виставках і навіть дістатися щита монумента "Батьківщина-мати". Піднятися на висоту 36,6 метра обійдеться в 100 гривень за одну людину. Однак це ціна не за підйом на щит, а виключно за відвідування оглядового майданчика біля підніжжя споруди. Підйом на висоту 91,1 метра коштуватиме 500 грн. Відвідати монумент можна з 10 до 18 години у будні та з 10 до 19 у вихідні.
