24 лютого 2024 10:30

Як Київ пройшов випробування двох років війни

Фото: Getty Images

Вже два роки столиця тримається, а місцями навіть й розвивається. З початку повномасштабної війни ворог обіцяв знищити Київ, завдав по місту десятки ракетних ударів, погрожував ядеркою, але столиця стоїть. Київ живе і буде жити! Проаналізуємо, що важливого сталося за останні два роки та чому ми й досі маємо світло, тепло та відносно комфортне буття.

Як столицю намагалися зламати

Тільки за перший рік повномасштабної війни у столиці 680 разів лунали повітряні тривоги. Після відходу противника від Києва навесні 2022 року, місто поступово почало повертатися у нормальне життя. Але як і кожна столиця під час війни — Київ і надалі залишався головною ціллю ворога, тому місто потерпає від обстрілів та "шахедів" і надалі.

Масований повітряний удар 29 грудня 2023 року (ворог використав близько 160 засобів повітряного нападу) призвів до найбільшої кількості жертв серед цивільних у Києві. Після цього у місті було оголошено День жалоби. Але кожного разу жителі Києва, як мурахи, відбудовують свій улюблений мурашник.

Що змінилося та що сталося за останні 2 роки у столиці:

пошкоджені понад 700 будівель;"
"Київська служба порятунку" здійснила понад 60 виїздів на ліквідацію наслідків ракетних обстрілів у столиці;
на місця ракетних атак та атак дронами бригади швидкої здійснили понад 1000 виїздів, надали допомогу майже 1000 пацієнтам;
у столиці загинули понад 170 цивільних жителів;
в Києві зареєстровані понад 232000 внутрішньо переміщених осіб, серед яких — 40000 діти;
понад 8000 киян в перші місяці війни щоденно отримували допомогу від Гуманітарного штабу Києва;
гуманітарний штаб Києва залучив допомогу від 130 міжнародних партнерів;
метро, як укриття, приймало одночасно до 66 940 киян ;
в місті висадили майже 7000 дерев;
понад 25 000 пар одружилися;
понад 3000 пар розлучилися;
народилося понад 20 000 немовлят.

Також у Києві активно ремонтують дороги, будуть нові розв'язки та навіть планують відкривати мости та тунелі. Столиця, як і раніше, мерехтить вогнями: в місті підсвічують будинки та вулиці. Вже нічого не нагадує про зимові блекаути.

Київ почав легше дихати ще тому, що в місті обладнали понад 3600 укриттів, які можуть одночасно прихистити близько 3 мільйонів людей. Також станції метро досі працюють як укриття, навіть вночі.

Якщо раніше жителі столиці жили у страху, то сьогодні вони частіше відчувають злість, роздратування та зневагу до ворога, ніж страх.

Справжнім випробуванням не тільки для Києва, а й для всієї країни був травень 2023 року. У останньому місяці весни ворогом було завдано рекордну кількість ракетних обстрілів в сторону української столиці. Саме з того часу активно почалися удари по Києву балістичними ракетами "Кинджал" та "Іскандер". Практично щодобово українці чули звуки тривоги та вибухів по всій країні.

Тільки за травень по країні було випущено щонайменше 168 ракет та 357 дронів різних типів.

Як Київ ожив

За останній рік столиця наче ожила. На початок травня 2023 року у Києві мешкало 3,6 мільйона осіб. Ця чисельність трохи менша за довоєнні показники. У 2021 році кількість населення столиці становила 3,9 мільйона.

Ріст населення столиці в першу чергу пов'язаний з тим, що сюди переїхало багато українців зі східних та південних областей. Більшість переселенців проживають у родичів або близьких друзів (орієнтовно 45%). Разом зі збільшенням кількості населення до Києва повернулись і його легендарні затори. Особливо в пікові години.

Завдяки міграції населення економічна активність столиці також поступово зростає. У Києві, як і раніше, працюють торговельні центри, супермаркети, магазини, ринки, автосалони, дитячі розважальні центри, заклади культури та спорту, кафе й ресторани, де багато відвідувачів. Громадяни адаптувалися до воєнних умов та живуть сьогоднішнім днем тому, що ніхто не знає, що буде завтра.

Ще в перший місяць весни 2022 року в столиці відкрили двадцять нових закладів різних форматів та цінових сегментів. У місті знов відчинилися для відвідувачів найбільші парки столиці — ВДНГ, Голосіївський парк, Національний музей народної архітектури, працює й столичний зоопарк, який прихистив багато тварин із постраждалих від війни регіонів. Поступово повертають очну форму навчання в освітніх закладах. Також проводять виставки, вистави та концерти.

Як зі світлом?

Щоб з'ясувати, у якому стані сьогодні перебуває енергопостачання та чи є реальна загроза нового блекауту, ми звернулися до енергетичних компаній. В ДТЕК нам пояснили, що сьогодні енергосистема міста працює у штатному режимі. Наслідки аварій, в тому числі спричинених ворожими обстрілами, ліквідовуються оперативно. Нині, попри руйнування та обстріли, електрообладнання ДТЕК
Київські електромережі спроможне розподіляти увесь необхідний місту об'єм електроенергії.

Від початку повномасштабного вторгнення різного ступеня пошкоджень через безпосередні бойові дії та ракетні удари зазнали 48 енергооб'єктів ДТЕК Київські електромережі. Загалом в Києві компанія відновила понад 153 кілометри пошкоджених ліній, — прокоментували у компанії.

У 2023 році фахівці ДТЕК відремонтували 6 високовольтних підстанцій, 705 розподільчих та трансформаторних пунктів, 229 вимикачів та 59 трансформаторів. Розчистили від чагарників понад 185 км трас під лініями електропередачі, щоб знизити ризик аварій під час негоди.

У цьому році ДТЕК планує реалізувати понад 70 проєктів з оновлення електроінфраструктури міста, а обсяг інвестиційної програми перевищить 830 мільйонів гривень. Зокрема реконструює 4 великі високовольтні підстанції, які підвищать надійність електропостачання понад 73 тисячам родин, що мешкають у Святошинському, Голосіївському та Солом'янському районах, — додають у компані.

За словами ДТЕК, найбільші труднощі були у 2022 році. Коли були порушені логістичні ланцюжки постачання енергообладнання та матеріалів для ремонтів, подорожчання матеріалів, зниження розподілу
електроенергії. Якщо ти пам'ятаєш, саме тоді був дефіцит палива. Компанії вдалося знайти альтернативні джерела постачання матеріалів. Головним завданням було забезпечити місто та його жителів світлом.

У рекордні строки ДТЕК розробив та застосував графіки відключення світла. 124 зі 180 днів опалювального сезону 22/23 застосовували графіки відключень. Спочатку графіки мали вигляд звичайних таблиць, що оновлювалися щодня. Протягом місяця компанія розробила та розмістила зручну форму на сайті, де кожен мешканець міста міг дізнатися час відсутності та наявності електропостачання за власною адресою. Налагодили оповіщення через чат-бот компанії. Все для того, аби клієнти могли планувати в тих складних умовах життя та роботу, — розповідають у ДТЕК.

Сьогодні об'єкти компанії керуються за допомогою програмного комплексу ADMS General Electric в режимі онлайн. Диспетчери компанії дистанційно виконують балансування енергосистеми міста, віддалено вмикають та вимикають основні енергооб'єкти від мережі, програма підказує найкращі схеми, які можна залучити. Це дозволяє тримати столицю зі світлом та, звісно ж, світло є завдяки роботі ППО.

В "Укренерго" зазначають, що через відчутне потепління рівень споживання електроенергії продовжує знижуватись. Електроенергії, виробленої електростанціями всіх видів, достатньо для забезпечення енергопостачання всіх юридичних та побутових споживачів. Дефіциту в енергосистемі не прогнозується.

Що з теплом?

Теплові та водопровідні мережі столиці, більшість із яких прокладені ще в радянські часи, потребують модернізації. До повномасштабного вторгнення росії понад 350 км тепломереж Києва замінили на нові й сучасні. Також тоді КМДА залучила для цього кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Але через повномасштабну війну є проблема їх фактичного використання. "Уже оформлена відповідна угода, яка ратифікована і затверджена Київським міським головою. Загальна сума — 140 млн євро. Ці кошти мали бути спрямовані не лише на заміну мереж, а й на інші проєкти модернізації системи теплопостачання, зокрема інструменти управління, заміни та модернізації обладнання на ТЕЦ. Зараз місто сподівається, що міжнародні партнери, аналізуючи поточний стан ТЕЦ і факти пошкоджень через ворожі обстріли, розуміють необхідність спрямування цих коштів на відновлювальні роботи", — пояснив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

У наступних матеріалах ми продовжимо розповідати, як Київ справляється з викликами війни, а також про відновлення об'єктів, які зазнали пошкоджень або були знищені внаслідок російських атак.