Житній ринок перетворять на сучасний фудкорт? Поки що статус проєкту — "все складно"

Фото: Антон Гончаренко/instagram.com/honcharenko_anton_27

Найстаріший ринок столиці — Житній, інвестори планують викупити в міста та перетворити на колоритний об'єкт для гастрономічного дозвілля. Але поки що цей проєкт має статус "усе складно"...

Прозорі та непрозорі торги

Навесні 2024 року міська влада, на балансі якої перебуває ринок, намагалася здати його в довгострокову оренду. Оголосили два аукціони, які один за одним скасували завдяки суспільному розголосу — через начебто приховану приватизацію. Причому перший аукціон оголосили менше ніж за тиждень до дати його проведення. Це викликало шквал критики від міської громади та активістів, оскільки наводило на думку, що переможця було визначено заздалегідь.

У зв'язку з цим Андрій Журжій, засновник інвестиційної REIT-компанії Inzhur, яка об'єднує співвласників для інвестування та володіння прибутковою нерухомістю, заявив про намір врятувати ринок шляхом колективних інвестицій. І хоча міська влада поки що не заявляла про плани щодо продажу Житнього ринку й не оголошувала тендер, інвестор запевняє, що веде перемовини з керівництвом столиці.

"У непублічний спосіб ми поспілкувалися з депутатами Київської міської ради, давши їм зрозуміти, що плануємо звертатися з проханням виставити об’єкт на прозорі торги", — заявив Журжій. У планах інвестора — перетворити Житній на ринок світового рівня з барами, вуличною їжею та музичними перформансами. "Ми вже розробляємо проєкт ревіталізації з суперекспертами в цій галузі", — йдеться на сайті Inzhur. 

Орієнтуватися планують на найкращі світові практики, такі як TimeOut Market у Лісабоні, Португалія. Відкриття цього маркету змінило історичний район, що перетворився із занедбаних складів на одне з найбільш відвідуваних місць столиці. 

Інвесткомпанія вважає, що Житній ринок має потенціал стати ще більш колоритною локацією для дозвілля киян і гостей міста.

Трохи історії

Сучасна будівля ринку, спроєктована у стилі радянського модернізму, відома чи не кожному киянину. Але не всі знають, що Житній ринок, розташований на Подолі, — найдавніший ринок, що діє в Києві. Його історія бере початок ще з часів Київської Русі!

До історії цього місця відсилає й декор у стилі модернізму — він був у моді, коли ринок відкрили 1980 року. Будівлю оздобили карбованими металевими панно авторства монументаліста Анатолія Домнича, які нагадують, що саме тут пролягав давній торговий шлях "із варягів у греки". У зовнішньому оздобленні є й трикутні елементи, які перегукуються з графічними мотивами художників українського модерну, а також каштанами — символами міста.

Скандали довкола Житнього

У 2017 році оголосили про майбутню реконструкцію ринку в межах Програми соціально-економічного розвитку Києва на 2017–2021 роки. Зокрема, планували демонтувати декоративне оздоблення на фасаді ринку.

Кардинально нічого міняти не будемо, хочемо відремонтувати дах, прибрати на фасаді прикраси, які залишилися від радянського періоду, — прокоментували тоді в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА.

Також в мережі з'явилося зображення проєкту ймовірної реконструкції споруди. Це викликало хвилю спротиву серед містян. Активісти організували коло ринку акцію протесту. Вони виступали проти демонтажу декоративного оздоблення з фасаду.

"Ми побачили в мережі візуалізацію проєкту реконструкції Житнього ринку, на якій помітно, що фасад будівлі було видозмінено. Форма будівлі на них була спаплюжена, декоративні елементи на фасаді демонтовані. Тож ми організували акцію протесту на території автостанції "Поділ", розташованої навпроти Житнього ринку", — заявила тоді ЗМІ архітекторка Дана Косміна, яка організувала акцію протесту. 

У 2019 році архітектурне бюро Sergey Makhno Architects представило проєкт "Любий Поділ", у межах якого запропонувало оновлення громадського простору біля Житнього ринку.

Напроти Житнього ринку передбачалася рухома кінетична скульптура, яка римувалася б з увігнутою формою даху ринку. Велике житнє поле — як сади Семіраміди, — розповідав тоді архітектор Сергій Махно.

Але далі діло не пішло...

У 2022 році будівлю ринку здали в довгострокову оренду, за умовами якої орендар ТОВ "Танджерін" мав провести там капремонт. Втім, у жовтні 2023 року стало відомо, що орендатор не тільки не виконав своїх зобов'язань щодо відновлення ринку, а ще й заборгував орендну плату. В результаті адміністрація ринку подала до суду, щоб розірвати договір оренди та стягнути з орендатора борг. Проте суд своїм рішенням від 19 жовтня 2023 року в задоволенні претензій адміністрації ринку до орендаря відмовив. Мовляв, компанія мала підстави не сплачувати плату з огляду на "неможливість використання орендованих приміщень з незалежних від нього причин". Комунальне підприємство з таким рішенням не погодилося, подало апеляцію, проте суд її відхилив... ТОВ "Танджерін", з яким, як повідомляли в КМДА, розірвали угоду, й досі залишається орендарем частини приміщення ринку та судиться із керівництвом Житнього щодо орендної плати (КП "Житній ринок" вимагає стягнути з ТОВ "Танджерін" 4 367 228,00 грн орендної плати). 

Тим часом долею ринку перейнявся й український шеф-кухар і ресторатор Євген Клопотенко. Він звернувся до київської влади із проханням врятувати Житній. Клопотенко занепокоєний тим, що ринок "тихо помирає", і його може спіткати доля знесеного Сінного ринку. На його думку, об'єкт навмисно доводять до занепаду, щоб потім перетворити "на черговий бездушний ТРЦ чи висотку-мурашник".

Рішення чи афера?

2023 року Клопотенко намагався привернути увагу до проблем Житнього ринку й об'єднати навколо нього небайдужих людей. Зокрема, на Житньому проводили толоку, організовували гастрономічний pop-up та громадські обговорення щодо його майбутнього.

Цього року через незадовільний стан будівлі Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА виставив приміщення ринку на аукціон із довгострокової оренди.

"За 40 років роботи стан будівлі ринку значно погіршився. Деформувалася підлога, опорні конструкції в незадовільному стані, інженерні мережі застаріли, порушилася гідроізоляція, а покрівельний килим деформувався. Під час намокання залізобетонних плит перекриття даху є випадки обвалу їхніх елементів, що несе небезпеку для працівників ринку та відвідувачів", — кажуть у Департаменті. 

Проте торги не відбулися через громадський розголос. Причиною стало те, що їх оголосили за 5 днів до дати проведення. Департамент комунальної власності КМДА повідомив про аукціон із пошуку орендаря для Житнього ринку (зі стартовою ціною у 2,5 млн гривень за місяць) 19 березня. А самі торги мали відбутися вже 25 березня. 

На це звернули увагу в інвесткомпанії Inzhur і заявили про готовність створити фонд, щоб разом із киянами та небайдужими українцями викупити Житній в адміністрації Києва, і в такий спосіб зберегти об'єкт. Для цього компанія почала продавати інвестиційні сертифікати. Щоправда, попри відсутність рішення Київради щодо продажу будівлі, про що міська влада зробила відповідну заяву. Тож поки що незрозуміло — це чергова фінансова піраміда чи прогресивне рішення.   

Мер столиці Віталій Кличко заявив, що буде проведено новий аукціон, який запланували на квітень 2024-го. Але його теж скасували за запитом Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА. Там заявили, що спільно з громадськістю напрацюють оновлені умови для майбутнього інвестора, які "дозволять створити й втілити оптимальну концепцію відродження ринку".

"Враховуючи резонанс серед громади Києва щодо збереження Житнього ринку та його цільового призначення, ми прийняли рішення не проводити аукціон зараз, напрацювати разом із киянами нові умови конкурсу та вимоги до потенційного орендаря. На це нам потрібен додатковий час", — повідомив директор Департаменту Володимир Костіков.

А що зараз?

Попри аварійний стан будівлі, ринок продовжує працювати. Там проходять різні заходи, ярмарки, пропонують в оренду приміщення.

На ринку можна придбати не лише продукцію від фермерів, але й вироби майстрів, ремісників, ювелірів, вінтажні речі.

Попереду громадські  слухання, на яких буде сформовано спільне бачення розвитку ринку та вирішена його подальша доля.

"Слухання фактично стануть основою майбутнього інвестпроєкту і вже міська влада вирішить, яка форма буде найкраща для його реалізації", — написав на своїй сторінці в Instagram Євген Клопотенко. Він додав, що громада матиме вплив на процес обрання інвестпроєкту, який найкраще відповідатиме інтересам міста та киян, та контролюватиме всі етапи його реалізації.

Як-то кажуть, далі буде...

Текст: Віта Попова, Вероніка Кіреєва

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter