Задача із зірочкою: чи збережуть кияни Житній ринок?
Фото: колаж "ТиКиїв"
Житній ринок на Подолі занепадає з 1990-х років: будівля "втомилася", орендатори змінюються, реновація не відбувається... Після ініціативи інвестиційної компанії Inzhur викупити локацію, в адміністрації Києва сколихнувся черговий скандал: чи варто це робити? 25 лютого Inzhur представила киянам власний проєкт відродження ринку. Ми завітали на його обговорення та зібрали думки "за" і "проти", реакції КМДА і шеф-кухаря та ресторатора Євгена Клопотенка.
Читай також: Скандали довкола Житнього ринку
Задача про Житній: що дано
- Навесні 2024 року київська влада, на балансі якої перебуває ринок, планувала здати його в довгострокову оренду та дозволити орендарю зробити у приміщенні капітальний ремонт, оголосивши аукціон на право оренди. Початкова ціна оренди будівлі становила 2,5 мільйона гривень (близько 220 гривень за квадратний метр). Підозри про заздалегідь визначеного переможця й приховану приватизацію зчинили суспільний розголос. Також громадськість побоювалася, що орендар завдасть шкоди будівлі внаслідок запланованої реконструкції. Зрештою аукціони скасували.
- REIT-компанія Inzhur натомість запропонувала киянам спільне інвестування в Фонд Inzhur Житній, щоб згодом викупити ринок у міста, з метою "відродити та перетворити його на ринок світового рівня". Організація розгорнула масовану рекламну кампанію, де кожному охочому пропонують інвестувати від 1000 грн та отримувати дивіденди під гаслом: "Стань частиною великого реноваційного проєкту. Твоя інвестиція важлива". Як зазначено на сайті Inzhur, з червня 2024 року 2885 співвласників цього фонду зібрали понад 39 мільйонів гривень.
REIT (інвестиційний фонд нерухомості) — це компанія, яка володіє та часто керує нерухомістю, що приносить дохід. Такий фонд акумулює кошти інвесторів та купує на них нерухомість. Inzhur позиціонує себе як перша українська RЕІТ-компанія (Real Estate Investment Trust).
- КМДА створила робочу групу стосовно долі Житнього ринку на чолі з заступником голови КМДА Валентином Мондриївським. До складу групи увійшов, зокрема, шеф-кухар, ресторатор та громадський активіст Євген Клопотенко.
- Клопотенко не підтримує ідею продажу Житнього ринку. На робочій групі Євген голосував і проти довготривалої оренди. Його пропозиція — державно-приватне партнерство: тобто ринок залишається в комунальній власності, але його передають у професійне управління (як варіант —громадській організації).
- Наприкінці 2024 року робоча група погодила передачу Житнього ринку в оренду. Втім, уже в січні 2025-го Київрада зареєструвала проєкт рішення про продаж Житнього ринку.
Житній + Inzhur = ?
25 лютого 2025 року в межах громадського обговорення CEO Inzhur Андрій Журжій представив план ревіталізації Житнього ринку вартістю 700 мільйонів гривень. Презентація відбулася на другому поверсі самого Житнього ринку. Її модератором виступив режисер і телеведучий Євген Синельников.
На заході була детально охоплена історія ринку: яким він був, скільки разів його намагалися орендувати і чому він набув нинішнього стану. Журжій зокрема відзначив відсутність опалення та пожежної безпеки на локації.
Орендарем більшої частини Житнього ринку є компанія "Танджерін", яка у 2022 році виграла конкурс на право оренди понад 4,2 тис. кв. м приміщення на другому поверсі. Та нині компанія не виконує своїх зобов'язань, не займається приміщенням і не сплачує оренди.
Комунальне підприємство "Житній ринок", на балансі якого перебуває приміщення, спробувало стягнути гроші через суд. Але "Танджерін" нагадав, що влітку 2022 року ДСНС заборонило експлуатацію будівлі через порушення правил пожежної безпеки. Як наслідок — через те, що балансоутримувач допустив ці порушення і вчасно їх не усунув, компанія нібито не має можливості користуватися орендованим майном. Відповідно і платити за нього також не повинна.
Андрій Журжій порівняв цю ситуацію з іншими київськими ринками, зокрема з Сінним, зруйнованим у 2005 році.
Сінний ринок до і після знесення. Фото: toursdekiev.com.ua / facebook.com/kiev.klab
Архітектор Юліан Чаплінський представив модель Житнього ринку, яку Inzhur планує втілити в життя. За цією концепцією:
- 1-й поверх буде використовуватися для проведення культурних заходів;
- 2-й поверх стане класичним ринком, де будуть продавати фермерські продукти;
- 3-й поверх відведуть ресторану з панорамним видом на Поділ, фітнес-залу й теплицям для вирощування овочів та зелені;
- підземний поверх буде призначений для паркінгу та адміністративних приміщень, а також слугуватиме укриттям на випадок надзвичайних ситуацій.
Житній = оренда чи приватизація?
Окреме питання, порушене впродовж заходу — відсутність чіткої юридичної позиції щодо володіння ринком. Щодо оренди ринку Журжій висловився скептично.
Уявімо, що ви хочете в наступні 15-20 років вибрати будинок і жити в ньому. У вас є вибір: придбати чи побудувати новий сучасний будинок з усіма вигодами — або ж орендувати мій будинок і зробити в ньому ремонт. [У другому випадку] через 15 років ви мені його повернете, бо ж він просто орендований. Чи захочете ви інвестувати в такий будинок? Певно, що ні. Так само і в Житній ринок ніхто не інвестуватиме, якщо не буде власника, — сказав CEO Inzhur Андрій Журжій.
Журжій додав: власником могло б бути місто, якби могло якісно розпоряджатись своїм майном. Але, на думку CEO Inzhur, комунальне підприємство на це не спроможне.
Тоді хто буде власником Житнього?
5 лютого відбулася зустріч представників Inzhur з мером Києва Віталієм Кличком, на якій компанія продемонструвала свій проєкт. Міський голова зазначив, що рішення щодо ринку ухвалюватимуть депутати, а влада обстоюватиме будь-яке підтримане громадою рішення.
Заступник міського голови КМДА Валентин Мондриївський, який також взяв участь у заході, розширив позицію влади щодо майбутнього ринку.
З огляду на всі попередні ґулі, набиті з ринком, пропонуємо, щоб міська рада обмежила будь-яку форму майбутнього управління Житнім ринком зі збереженням його функцій та зовнішнього вигляду, а також неможливостю зробити з нього щось інше. Хай що це буде: чи оренда, чи продаж, чи комунальне майно, якщо в нас будуть гроші після війни, — сказав Валентин Мондриївський.
Втім, постає питання: чому компанія Inzhur вже запропонувала киянам інвестувати в Житній ринок, не маючи на нього юридичних прав? Ми запитали про це.
На сайті [Inzhur] є покроковий план, де прописано, що ми хочемо розробити концепцію, презентувати її публічно. Якщо це матиме вплив на владу і вона погодиться, то разом із громадою ми реалізуємо цю ідею, — сказав CEO Inzhur Андрій Журжій. — В будь-який момент, до приватизації, ви зможете в особистому кабінеті на сайті натиснути кнопку і протягом двох годин отримати свої кошти назад. Без жодних комісій, витрат чи ще чогось. До моменту приватизації, до моменту аукціону всі кошти інвестуються в державні цінні папери, військові облігації, і таким чином працюють на оборону.
Журжій підкреслив, що компанія Inzhur до моменту приватизації не отримує винагороди з грошей фонду.
Inzhur + Клопотенко = ?
До презентації також долучився шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко. Він наголосив, що у нього й в Inzhur різні бачення з погляду досягнення результату. Але сторони зійшлися на тому, що "Житній ринок має жити".
Євген Клопотенко закликав Андрія Журжія визначити, чи є у ресторатора конфлікт з Inzhur. Раніше сторони вже пускали шпильки одне в одного. Приміром, один із рекламних дописів Inzhur у Facebook містив заголовок "Пасивний дохід без клопоту".
Краще з клопотом, — відповів Клопотенко у коментарях...
...І отримав реакцію від Inzhur: мовляв, "купити інвестиційний сертифікат Inzhur Житній — клопоту на кілька хвилин".
На презентації Євген Клопотенко поцікавився, чи є в Inzhur фінансова модель щодо Житнього ринку. Журжій визнав, що поки вона неготова: мовляв, треба спершу оцифрувати об'єкт, потім порахувати, скільки коштуватиме відновлення, і який прибуток можна буде отримати.
За нашими попередніми розрахунками, ми зможемо заробити в середньому 10% річних для наших інвесторів. Фінальної моделі дійсно немає. Але зараз не про неї йдеться, а про те, чи може громада об'єднатись і викупити. Якщо так, [надалі] ми розкриємо всі цифри, — сказав Андрій Журжій.
Тим часом небайдужі кияни, які прийшли на зустріч, переймалися питанням, чи не перетворить Inzhur Житній ринок на черговий типовий торговий центр чи навіть житловий комплекс, якщо "діло вигорить". Адже всі ці перипетії відбуваються з благою метою — зберегти найдавніший ринок Києва, який досі працює за призначенням. Торговці збиралися тут ще за часів Київської Русі. Критий ринок — зразок радянського ультрамодернізму 1970-х років — тут звели в 1980 році. Культова споруда Житнього — приклад цінної архітектури та монументального мистецтва — чомусь досі немає статусу пам'ятки. Деякі активісти й депутати Київради закликають надати Житньому ринку охоронний статус. На їхній погляд, це може зберегти будівлю, кому би вона не належала.
Деякі урбаністи столиці теж занепокоєні тим, що Житній може втратити свій колорит, функціонал та художнє оздоблення. Приміром, Ельміра Еттінгер, членкиня ГО "Спілка дослідників і реставраторів творів монументального мистецтва і архітектури" записала таке звернення до громадськості:
На думку CEO Inzhur, гарантією того, що Житній ринок не буде перетворений на житловий комплекс, можуть бути й самі інвестиції. Ось тільки чи достатньо буде їх одних?
Схоже, "задача із зірочкою" про долю Житнього найближчим часом лише обросте новими "за" і "проти" — спостерігаймо...
