Розвінчуємо київські легенди: що варто знати про будівлю Головпоштамту?
Фото: Ігор Кузнєцов/"ТиКиїв"
Київський Головпоштамт розташований на розі Хрещатика і Майдану Незалежності. Щодо цього місця є популярна київська легенда про полтергейст. Чи варто їй вірити?
Легенда
На Думській площі (нині Майдан Незалежності) на початку ХХ століття стояв будинок Ольги Дякової. Жінка стежила за модними тенденціями, тому періодично запрошувала до себе друзів на спіритичні сеанси.
Одного дня після таких посиденьок із викликанням духів у будинку Ольги почали пересуватись предмети — від мильниці до меблів. Жінка викликала священика, він окропив оселю. Але духовний захист не допоміг, тому вона звернулась до цивільного — викликала поліцейських.
Вони склали протокол, в якому засвідчили дивні явища. Приміщення опечатали. В 1941 році споруду Дякової зруйнували. Начебто на цьому самому місці зараз стоїть будівля Головпоштамту...
Що там було насправді?
З першої половини ХІХ сторіччя наріжна ділянка належала аптекарю Йоганну-Сигізмунду Ейсману (1794-1862). На власному підприємстві (на виїзді з Великої Васильківської (нині Либідська площа) він виготовляв київську жовту цеглу. З неї зводили Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, будівлі урядових закладів, Катедральний собор святого Олександра тощо. Пізніше територія перейшла його синові Густаву Ейсману, київському домовласнику та професору Київського університету ім. Тараса Шевченка. На місці Поштамту з'явився триповерховий будинок з арковими вікнами, де розмістилися комерційний банк та крамниці.
Створення поштової контори
Історія будівлі від середини ХІХ сторіччя пов'язана з розвитком київської пошти. Однак коли російська імперія поглинула Гетьманщину, запровадився порядок утримання пошти пунктом № 10 "Глухівських статей". А у 1769 році київську установу підпорядкували московському управлінню. Українці все ж знайшли інший шлях, і у 1775 році з'явилася окрема контора під керівництвом Франца Круллау. Спочатку відділення відкрили на Печерську у 1840 році, а потім, у 1852-му, на Подолі. Печерську філію у 1897 році облаштували у садибі "Судовий двір".
Поштова контора на Хрещатику
Київську контору розташували у садибі Палацу Головинського у 1849 році (його звів польський дідич на межі XVIII-XIX сторіччя).
Онуфрій Головинський — найперший, хто придбав палац-садибу на Хрещатику, він був Київський і Богуславський повітовий маршал, виконувач обов'язків київського губернського маршала, власник кількох сіл у Київській губернії, колезький радник.
На подвір'ї обладнали місце для диліжансів та карет. А 1 квітня 1886 року на другому поверсі відкрили першу державну телефонну станцію у вигляді комутатора ручного обслуговування на 60 номерів. Один із перших таксофонів у Києві у 1891 році теж з'явився там.
Оскільки компанія почала розвиватися та потребувати нових добудов, вирішили звести нове приміщення. Після ухвалення Думи у 1908 році будівництво розпочали у 1912-му. Архітектором обрали Олександра Кобелєва. 1914-го розібрали палац та розпочали спорудження чотириповерхового корпусу з операційними залами та телефонною станцією. І все було б чудово, якби процес у 1917 році не зупинили.
Підрив
Майже 20 років місце контори пустувало. У 1934-му, коли столицю УРСР перенесли до Києва, постало питання будівництва Головпоштамту. Для "палацу зв'язку" проєкти підготували київські архітектори, тому з 1936 до 1941 року його зводили за проєктами Василя Осьмака та С. Германовича. В той же період внаслідок підриву середмістя радянськими диверсантами "палац зв'язку" та колишню будівлю Ейсмана знищили.
Головпоштамт після Другої світової
Після Другої світової війни на місці "Палацу зв'язку" спорудили будівлю, де розташовується Держкомітет телебачення і радіомовлення України. Під об'єкт виділили ділянку № 20-22, що раніше була руїнами споруди Ейсмана. Звели будинок за проєктом Вадима Ладного, Бориса Приймака та Григорія Слуцького у 1952-1958-х роках.
Будівля з цегли має 7 поверхів та напівповерх, пласкі залізобетонні перекриття та бляшаний вальмовий дах. Облицювали фасад світлою керамічною плиткою у класичному стилі з використанням елементів українського бароко.
2 серпня 1989 року сталася трагедія: о 16:20 обвалилися колони порталу Головпоштамту, в результаті чого загинуло 11 людей. Деякі свідки, які тоді перебували всередині приміщення, розповідали, що ніщо не передвіщало трагедії, поки вони не почули страшний гуркіт та побачили купи пилу, які раптом туди впали. Центральний вихід із будівлі завалило уламками колон та цегли. Згодом вцілілих людей вивели з приміщення через другий поверх на чорний хід.
Трагедія сталася через ремонтні роботи на території. Незабаром облицювальну плитку колон, яка була єдиним цілим із чотирма колонами, демонтували. Другою причиною називають підземні роботи під майданом у ході будівництва станції метро «Площа Жовтневої революції» (зараз — метро "Майдан Незалежності").
Розлючена замовчуванням причин катастрофи громадськість вимагала справедливого розслідування та покарання винних у загибелі людей. Однак тогочасні радянські правоохоронні органи не надто поспішали оприлюднювати результати розслідування. Тоді містяни знову згадали легенди про те, що це якесь нещасливе містичне місце...
У центрі подій
Учасники Помаранчевої революції у 2004 році на колонах та стінах Головпоштамту залишили графіті. Там вони писали імена та зображали кандидата у президенти Віктора Ющенка, рідні міста та гасла. Хоч частину графіті вирішили залишити, з часом вони вигоріли.
А коли восени 2013 року почався Євромайдан, біля Головпоштамту з'явився стенд та скриньки від проєкту "Пошти Майдану" для листування протестувальників між собою.
У червні 2020 року голова "Укрпошти" Ігор Смілянський заявив про плани продати будівлю Головпоштамту за понад 1 млрд гривень. Але поки це все ще плани...
А нещодавно на Головпоштамті з'явилася незвичайна скульптура — дитина вилазить зі стіни будівлі, щоб намалювати тризуб. Її автор — відомий французький художник Джеймс Коломіна. Він пояснив, що робота спрямована на те, аби засудити несправедливість російсько-української війни та продемонструвати підтримку українському народу.
