Травма свідка: як розпізнати та що з цим робити
Фото: Freepik
Через повномасштабну війну стрес переживають навіть ті українці, що не перебувають у зонах лиха. Якщо цей стан не минає — це може свідчити про травму свідка. Як її розпізнати та подолати?
Реакції на травматичні події можуть бути різними. У когось стрес поступово проходить, а в когось — може бути настільки надмірним, що призводить до травми свідка.
Травма свідка — це реакція на травматичну подію, яку людина побачила на відео чи світлинах, або про яку почула від когось, але безпосереднім учасником якої не була. Таку реакцію ще називають травмою вторинного травматичного стресу (ВТС). Така особа хоча і не була прямою жертвою, проте тяжко переживає цей травматичний досвід і відчуває глибокий стрес.
Однією з останніх передумов травми свідка для киян було влучання російської ракети в дитячу лікарню "Охматдит" — ми писали розлогий огляд подій довкола цього медзакладу.
Прояви вторинного травматичного стресу можуть імітувати симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Утім, МОЗ України зауважує, що у людей, які не були свідками травматичних подій безпосередньо, ПТСР не розвивається. Винятком можуть бути представники деяких професій, які дотичні до фіксування подій: журналісти, психологи, лікарі, волонтери тощо.
Про травму свідка можуть свідчити такі симптоми:
- переживання неймовірної провини та сорому за те, що ти в безпеці;
- надзвичайна складність говорити про побачене;
- нав'язливе бажання переглядати жахливі відео знову і знову;
- відчуття повного безсилля, тривоги та страху;
- оніміння, ніби тобі відняло мову;
- моторошні сни (зокрема із сюжетом події, які ти побачив на відео чи про які почув від когось);
- поява панічних атак;
- порушення сну, безсоння;
- дратівливість, вибухові реакції;
- розлади харчової поведінки.
Симптоми ВТС можуть тривати кілька днів, тижнів або місяців. Якщо минуло понад два тижні з моменту травми свідка, а ситуація не покращується (а, можливо, й погіршуються), — слід негайно звернутися до психолога чи психотерапевта!
Як подолати травму свідка
Якщо травматична подія призвела до надмірного стресу, МОЗ України радить:
- подбати про інформаційну гігієну: за можливості обмежити канали сприйняття інформації про травматичну подію, і загалом мінімізувати інтенсивність споживання інформації. Краще тільки читати новини або лише слухати, проте не переглядати відео;
- звернути увагу на базові потреби: правильне харчування протягом дня, достатню кількість води, повноцінний сон;
- попіклуватися про тіло: допоможуть дихальні вправи, йога, будь-які усвідомлені фізичні навантаження;
- спробувати знайти людину, з якою ти можеш проговорити подію, що тебе вразила. Якщо складно комунікувати про це з рідними, можна звернутися до психолога або зателефонувати на лінію психологічної кризової допомоги.
Травма свідка може стати причиною ретравматизації та викликати болючі спогади про минулі втрати та травматичні події. Саме тому українці нині настільки до неї вразливі, адже всі ми переживаємо війну. Отож, якщо відчуваєш щонайменшу потребу в психологічній допомозі, зволікати не варто.
Читай також: Депресія та хвороби серця: який між ними зв'язок
