Завжди на часі: повний гайд по обстеженнях і аналізах, які потрібно робити регулярно

Колаж: "ТиКиїв"

Про культуру запобігання хворобам не потрібно розказувати японцям або, наприклад, швейцарцям. Вони знають, що таке регулярне обстеження і для чого його потрібно проходити. Не секрет, що рівень здоровʼя в цих країнах завжди в топах рейтингів.

На жаль, українці ще не звикли до профілактики стану свого здоров'я. Але ж якщо свідомо контролювати здоров'я замість того, щоб звертатися до лікаря, коли вже зовсім погано, можна суттєво підвищити якість життя. Як це зробити, на що звертати увагу, які види аналізів варто здавати регулярно — розповідаємо* у партнерському матеріалі "ТиКиїв", який нам допомогла підготувати провідна медична лабораторія CSD LAB.

*Які аналізи та скринінги варто проходити саме тобі — порекомендує сімейний лікар. Все залежить від статі, віку, стану здоровʼя. Наш список заснований на рекомендаціях НСЗУ та ЦГЗ щодо регулярних тестів та обстежень.

Обстеження на цукровий діабет

Як повідомляє Центр громадського здоров'я, на сьогодні цукровий діабет — одна з головних загроз людства. Нині у світи пів мільярда людей живуть із цим захворюванням, і у половини з них хворобу не діагностовано.

На допомогу прийдуть профілактичні аналізи на глюкозу у крові та сечі. Проте зафіксувати відхилення дуже важко, адже рівень глюкози може змінюватися щодня. Тоді у пригоді стануть комплексні обстеження, як, приміром, аналіз на порушення вуглеводного обміну, у який входять також дослідження на глікований гемоглобін, С-пептид, індекс НОМА.

Як часто робити? Чоловікам і жінкам від 45 років — щороку. Але лікар може запропонувати зробити обстеження будь-коли, якщо людина має надмірну вагу, високий артеріальний тиск та високий рівень холестерину.

Обстеження на серцево-судинні захворювання

Гіпертонічна хвороба і серцево-судинні захворювання — теж в особливому фокусі лікарів, адже саме вони є основними причинами смертності у всьому світі. В Україні з початком повномасштабної війни ситуація ще погіршилась.

Пройти профілактичний огляд можна у сімейного лікаря. Він зробить або призначить:

• вимірювання артеріального тиску;
• оцінювання загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE;
• електрокардіограму (ЕКГ);
• аналіз крові на загальний холестерин;
• швидкий тест на тропонін (специфічний маркер інфаркту міокарда).

Як часто робити? Центр громадьского здоровʼя нагадує, що важливо проходити планові обстеження, аби виявити потенційний ризик розвитку серцево-судинних захворювань. А якщо маєш найменшу підозру на проблеми з серцем, відчуваєш біль, важкість, підвищений тиск чи печіння у грудній клітці, треба звернутся до сімейного лікаря. Це справді може врятувати життя.

Профілактика серцево-судинних захворювань полягає не тільки у фізичній активності, здоровому харчуванні та відсутності шкідливих звичок, а й включає також регулярні медичні огляди. Зазвичай для скринінгу серцево-судинних захворювань використовують електрокардіограму та лабораторні методи обстеження. Ваш лікар може порадити зробити ліпідограму, аналізи крові на креатинін з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації та глюкозу крові, при підозрі на серцеву недостатність — NT-proBNP.

Для скринінгу серцево-судинних захворювань важливим є контроль вуглеводного обміну організму — аналіз крові на глюкозу натще. Оскільки  цукровий діабет та серцево-судинні захворювання часто супроводжують одне одного.

Скринінг на туберкульоз

Сьогодні в Україні фіксують зростання кількості людей із туберкульозом. За даними ЦГЗ, нині зафіксовано більш ніж 18 500 хворих, і через війну лише за минулий рік захворюваність зросла на 2,5%.

Лікарі закликають вчасно вакцинувати дітей, а дорослим — перевірятись у лікаря, особливо якщо людина перебуває в групі ризику (медичні працівники, ВІЛ-позитивні, ВПО, курці, люди з хронічними респіраторними захворюваннями та ін.).

Серед українців також поширена помилкова думка, ніби флюорографія — вдалий метод скринінгу туберкульозу. Насправді флюорографічне обстеження використовують для виявлення різноманітних патологічних змін у легенях.

Якщо ти кашляєш понад два тижні, обов'язково звернись до лікаря. Він огляне, проведе опитування щодо ризику туберкульозу і за необхідності спрямує на аналізи — ПЛР-тест чи квантифероновий тест (останній дає змогу знайти хворобу в латентній (прихованій) формі, а також при позалегеневій локалізації).

Як часто робити? Проведення скринінгового анкетування — щороку.

Тест на ВІЛ/СНІД

Наразі в Україні близько 257 тисяч людей живуть з ВІЛ, але тільки 70% з них знають про свій діагноз, зазначають у ЦГЗ.

Варто регулярно здавати кров на ВІЛ, особливо якщо:

• були незахищені статеві контакти;
• використовувалися спільні шприци;
• у косметолога або тату-майстра були нестерильні інструменти;
• був контакт з кровʼю людини з позитивним або невідомим ВІЛ-статусом.

Також проходити тестування на ВІЛ необхідно під час планування вагітності та перед тим, як стати на облік по вагітності.

В Україні тестування на ВІЛ проводиться за допомогою швидких тестів та імуноферментного аналізу.

Як часто робити? Щонайменше через чотири тижні після незахищеного статевого контакту. Для ключових й уразливих груп — раз на рік.

Тест на вірусні гепатити

Теж дуже важливий аналіз, що може зберегти здоровʼя. Більше мільйона українців не знають, що інфіковані вірусним гепатитом С.

Поранення, переливання крові та сексуальне насильство, що, на жаль, мають місце в Україні після повномасштабного вторгнення російської армії, підвищують ризик інфікування ВІЛ та вірусними гепатитами, зазначає ЦГЗ.

Вірусний гепатит С виліковний. Хронічний гепатит В потребує довготривалого лікування — до досягнення стійкої ремісії. Вчасно діагностувати ці хвороби дуже важливо, оскільки завдяки розпочатому лікуванню можна запобігти розвитку захворювань і серйозному ураженню печінки.

Що стосується вірусних гепатитів з парентеральним (через кров) шляхом інфікування, найбільш небезпечними є вірусні гепатити В та С, які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Для їхньої діагностики зазвичай лікарі рекомендують визначення наступних маркерів:

• Вірус гепатиту B (HBV), HBsAg і вірус гепатиту B (HBV), HBcorAg, антитіла сумарні — для діагностики вірусного гепатиту В (рекомендовано визначати обидва показники).
• Вірус гепатиту C (HCV), антитіла сумарні — для діагностики вірусного гепатиту С. Якщо результат тесту буде позитивним, лікар може направити на ПЛР-тестування.
• Обстеження на гепатит D  проводять тим людям, у яких виявили гепатит В, оскільки гепатитом D можна інфікуватися тільки за наявності в організмі вірусу гепатиту B. Діагностика проводиться за допомогою визначення сумарних антитіл до вірусу гепатиту D (HDV), підтвердження діагнозу — шляхом виявлення РНК-вірусу в сироватці крові.
• При підозрі на гострий вірусний гепатит А лікар призначить визначення IgМ до вірусу гепатиту А (HAV).

Як часто робити? Хоча б раз у житті — всім. Хоча б раз на рік варто тестуватися людям, які перебувають у групі ризику: від чоловіків, що мають секс з чоловіками, до тих, хто має пірсинг. Повний перелік категорій людей з групи ризику можна знайти тут.

Обстеження молочних залоз

Рак молочної залози посідає перше місце в списку смертей від злоякісних новоутворень. При цьому він виліковний за умови виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок. Тому не скажемо нічого нового — регулярні профілактичні огляди у лікаря суттєво підвищують шанси на ефективне лікування.

Симптоми, які мають тебе занепокоїти:

• зміна кольору або структури шкіри грудей;
• ущільнення або новоутворення у молочних залозах;
• ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;
• збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Як часто робити? Клінічне обстеження грудних залоз жінкам 20-39 років — раз на рік, після 40 років — робити мамографію раз на два роки.

Гінекологічний скринінг

За статистикою, рак шийки матки (РШМ) — четверта найпоширеніша форма раку серед жінок у всьому світі. Вчені встановили, що здебільшого причиною є інфекція, яку викликають онкогенні штами вірусу папіломи людини (ВПЛ). Вони передаються статевим шляхом.

Є два головні види скринінгових тестів на РШМ.

• ПАП-тест — найпопулярніший, "золотий стандарт". Виявляє аномальні зміни в клітинах шийки матки. Однак він не визначає наявність ВПЛ в організмі, тому для більшої ефективності лікарі радять ще тест на папіломавірус людини.
• Тестування на ВПЛ завдяки суперсучасним технологіям визначення ДНК ВПЛ високого ризику дозволяє дізнатися, чи може жінка у майбутньому захворіти на рак шийки матки.

У більшості випадків РШМ спричинений високоонкогенними штамами вірусу папіломи людини (ВПЛ). Цей вірус передається статевим шляхом і дуже поширений. Існує більш ніж 150 його генотипів, але тільки 14 із них можуть призвести до розвитку онкологічного захворювання. Зокрема, генотипи 16 і 18 ВПЛ є причиною 70% випадків РШМ. У медичній лабораторії CSD LAB  доступний для замовлення унікальний тест Cobas HPV, затверджений FDA.

Як лише два кроки та профілактика можуть врятувати життя та детальніше про цервікальний скринінг для жінок дізнайся тут.

Також в Україні щеплення від ВПЛ входить до переліку рекомендованих. Воно може запобігти понад 90% ракових захворювань, повʼязаних з вірусом.

Як часто робити? За рекомендацією МОЗ, скринінгове гінекологічне обстеження для запобігання онкологічним захворюванням у жінок необхідно з 15 років (якщо жінка живе статевим життям) щорічно. Цитологічна діагностика (ПАП-тест): 20-29 років — 1 раз на 3 роки; 30-49 років — 1 раз на 5 років.

Колоректальний скринінг

Колоректальний рак (пухлина товстого кишківника) посідає одне з перших місць серед онкологічних захворювань в Україні. На жаль, його часто діагностують вже на останніх стадіях.

Варто бути особливо пильними, якщо у родині були випадки цього захворювання.

Як часто робити? Чоловіки та жінки 50–75 років — кожні 2 роки, за наявності факторів ризику — щороку.

Скринінг раку передміхурової залози

Рак передміхурової залози — один із найчастіших видів онкозахворювань серед чоловіків, особливо після 50 років. Якщо його своєчасно виявити, ефективність лікування дуже висока. Але небезпека в тому, що на ранніх етапах він протікає безсимптомно.

МОЗ і Національний інститут раку рекомендують проходити огляд в уролога щороку у віці після 40. Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (простат-специфічний ген).

На відміну від пальпації та УЗД, такий аналіз дозволяє діагностувати навіть ранні, безсимптомні форми захворювання.

Підвищення ПСА — це ще не рак. Воно може вказувати на низку неонкологічних процесів в залозі. Наприклад, аденому простати, простатит, інфекції сечостатевої системи, підвищення рівня після діагностичних  (біопсія, трансректальне УЗД, ректальне пальцеве дослідження) і лікувальних маніпуляцій, еякуляції (короткочасно, протягом 24-48 год).

Для правильного визначення показника дуже важливо дотримуватись правил підготовки — виключити їзду на велосипеді перед дослідженням, аналіз повинен бути проведений не раніше як через 20 днів після масажу простати (отримання секрету простати). Також варто виключити препарати, що впливають на рівень ПСА (фінастерид, дутастерид).

Тому деякі люди без раку простати можуть мати позитивні результати скринінгу (тобто хибно-позитивні результати). Зазвичай рівні ПСА у цих випадках коливаються в межах 10-20 нг/мл, що потребує проведення ретельної диференційної діагностики.

Первинне підвищення ПСА не є показанням до негайної біопсії, необхідне повторне підтвердження аналізу протягом декількох тижнів у стандартних умовах.

Будь-який рівень ПСА повинен інтерпретувати лікар та при доцільності здійснити додаткові обстеження. Діагноз "рак простати"  встановлюється в онкологічних закладах на основі гістологічного (цитологічного) висновку та  матеріалів морфологічного дослідження біопсії (дослідження післяопераційного матеріалу).* 

*Згідно з American Cancer Society Recommendations for Prostate Cancer Early Detection.

Як часто робити? Щорічні профілактичні огляди потрібно проходити чоловікам від 50 років, якщо у них низький ризик, від 45 років, якщо в них середній ризик, від 40 років — з високим ризиком розвитку хвороби.

Перевірка на рак шкіри

Рекомендується щороку перевіряти будь-які зміни родимок, ластовиння та інших новоутворень на шкірі. До речі, завдяки програмі "Євромеланома" кожен українець може безоплатно перевірити свої родимки. Цього року День меланоми проходив 22 травня, але отримати направлення до дерматолога для профілактичного огляду ти можеш у будь-яку пору року.

Коли рак шкіри виявляється на ранній стадії, він майже завжди виліковний. Тому дуже важливо вчасно звертати увагу на стан своєї шкіри та захищати її від сонця. Якщо у тебе або у когось із членів твоєї родини був рак шкіри, треба регулярно проходити огляд у лікаря та здавати відповідні аналізи.

У CSD LAB є базові та розширені панелі для меланом, ознайомитися з ними можна тут.

Як часто робити? Раз на рік.

Хоча люди зі світлою шкірою мають вищий ризик розвитку меланоми, вона може вразити будь-кого, незалежно від типу шкіри, етнічної приналежності, віку чи статі, особливо якщо люди проводять багато часу на сонці чи користуються солярієм.

Тож пам'ятайте, що головний спосіб захистити себе від раку шкіри – це профілактика та рання діагностика. Тому уникайте сонячних опіків і не використовуйте солярії, застосовуйте захисні креми, регулярно оглядайте шкіру та своєчасно звертайтеся до лікаря, якщо побачите будь-які зміни.

При огляді шкіри звертайте увагу на зміну розміру родимок, асиметричність їх країв, зміну кольору, кровотечі, біль чи неприємні відчуття навколо родимки, утворення, що відрізняються від інших утворень на шкірі – «гидкі каченята». Якщо вчасно помітити ці ознаки меланоми та звернутися до дерматолога чи лікаря-дерматоонколога – розвитку хвороби можна запобігти.

Видалення будь-якого утворення шкіри повинно проходити з гістологічною верифікацією діагнозу. Для цього в Медичній лабораторії CSD LAB проводять дослідження, що дозволяють визначити доброякісність чи злоякісність новоутворення. Точні результати лабораторних досліджень — це запорука точного діагнозу, а отже й ефективного плану лікування!

Детальніше про скринінг на наявність спадкових мутацій у генах в медичній лабораторії CSD LAB можна дізнатися тут.

Зберігай собі цей чекліст, щоб вчасно робити необхідні обстеження та аналізи! Адже тепер ти знаєш, чому потрібно інвестувати в профілактику? З тієї ж причини, чому ми регулярно проводимо технічний огляд автівки, щоб вона не вийшла з ладу у найневідповідніший момент. Регулярні медичні огляди та аналізи дають нам необхідну інформацію про стан усього організму і дозволяють підтримувати здоровʼя.

І для такої важливої справи варто вибрати надійного партнера — саме таким є мережа лабораторій CSD LAB. Виробничі потужності та найсучасніше високотехнологічне обладнання мережі розташовано у Києві та Львові на сумарній площі понад 5000 кв. м, а також у Молдові та Грузії. Над проведенням досліджень працюють більш ніж 500 висококваліфікованих фахівців з величезним досвідом роботи у лабораторній діагностиці.

Бажаємо здоров'я!

 

ПАРТНЕРСЬКИЙ ПРОЄКТ

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter