Що буде з Дніпровською ГЕС після ракетної атаки: Україна тримає енергетичний удар
Фото: Архів
22 березня було здійснено наймасштабнішу атаку на енергетику України за весь час повномасштабної війни: російські окупанти вдарили ракетами по легендарній ДніпроГЕС у Запоріжжі. Як Україна тримає енергетичний удар?
Поява легендарної станції
Ідея будівництва греблі на річці Дніпро виникла ще в ХVІІІ столітті, у часи правління Катерини ІІ. Після захоплення Криму та Таврії імперія розглядала Дніпро як перспективну транспортну артерію для постачання товарів на нові землі та укріплення своїх позицій на сході. Але такому використанню річки заважали дніпровські пороги, тому пріоритетом у проєктах того часу було забезпечення судноплавства по всій довжині Дніпра, шляхом їх затоплення. У 1778 році почалася історія боротьби з порогами технічними засобами: були здійснені спроби підірвати пороховими зарядами Старо-Кайдацький поріг та Ненаситець. За півтора століття було створено десятки проєктів і витрачено чимало коштів та людських зусиль, втім, марно. Головна мета — наскрізне судноплавство по Дніпру — так і залишалась недосяжною мрією...
Часи змінювались, розпочалася епоха винаходів та масштабних інженерних проєктів. Оптимально розв'язати проблему вдалося академіку Івану Гавриловичу Александрову, який, вивчивши всю інформацію, зібрану його попередниками, запевнив: "Пороги — не нещастя Дніпра, а його цінність".
Александров розробив інженерно-технічний проєкт найбільшої у Європі гідроелектростанції. На виклик "таку кількість енергії нікому буде споживати" професор відповів обґрунтованими розрахунками та довів, що ДніпроГЕС стане серцем промисловості міста та кузнею професійних кадрів.
До проєктування станції долучилися й іноземці. Саме голові відомої на той час у всьому світі американської організації з проєктування та будівництва гідроелектростанцій Г'ю Куперу (H.L.Cooper & Co) ми завдячуємо тим, що гребля має форму підкови. Також американський інженер наполіг, щоб її будували не з буту, а з бетону, з трикамерним шлюзом замість чотирикамерного.
У 1927 році призначено персональний склад правління Дніпровського будівництва й у березні на Дніпрі закипіла робота, на будівництво почали прибувати робітники з усіх куточків Радянського Союзу. У травні на Дніпробуді працювало 2000 людей, у червні — 6000, а у листопаді — вже 127000! Робітників наймали на біржах праці, серед відставних військових та селян, а також залучали активну молодь та репресованих.
Гребля була заввишки майже 60 метрів, а також однією з найбільших у світі на момент свого будівництва.
Завершення будівництва та запуск першого агрегату Дніпровської ГЕС відбулося 1932 року. Ця подія ознаменувала початок масового виробництва електроенергії в Україні та важливий етап індустріалізації країни. Час від часу Дніпровська ГЕС проходила через різні модернізації та розширення, аби збільшити енергетичну потужність та ефективність. Наразі вона залишається одним із ключових джерел електроенергії всієї країни, забезпечуючи значну частину потреб регіону в електриці.
Підрив ДніпроГЕС у Другу світову війну
Так, страждає вона, на жаль, не вперше. Під час Другої світової війни, 18 серпня 1941 року, фронт наблизився до Дніпровської гідроелектростанції. Тоді на мосту через Дніпро німецькі танки прорвались на Хортицю та розпочали обстріл міста. Увечері мінометна переправа з Хортиці на лівий берег вибухнула після прямого попадання снаряда. Для ворога єдиний шлях до Запоріжжя залишався через греблю Дніпровської ГЕС.
Того ж дня увечері війська СРСР відбивали атаки на Дніпровську ГЕС з правого берега, проте, коли ворожа танкова колона наблизилась до станції, згідно з наказом Генштабу, генератори перевели в режим короткого замикання при включених захистах, а кілька биків греблі підірвали.
30-метрова хвиля змила ворожі підрозділи. Водночас постраждало місцеве населення та радянські військові.
Під час окупації до Запоріжжя з Німеччини прибули інженери, які володіли майже всіма технічними документами Дніпровської ГЕС. Але Німеччина за два роки її панування на нашій землі так і не змогла повністю ввести станцію в експлуатацію — німцям вдалося запустити лише два генератори, які не могли працювати на повну потужність через низький напір, що був наслідком пошкодження греблі.
Відступаючи наприкінці 1943 року, німці підірвали машинний зал, пульт управління, усю електротехніку та аванкамерний міст, але повністю зруйнувати греблю їм не вдалося.
За даними істориків, щоб підірвати частину греблі, радянській армії знадобилося 20 т вибухівки. Тож ракетними ударами таку споруду зруйнувати складно.
Реконструкція станції почалася лише з 1944 року. Світ не мав досвіду відновлення зруйнованих гідротехнічних споруд такого розміру. Проте завдяки наполегливій праці тисяч будівельників, більшість з яких були жінками, у важкі післявоєнні часи вдалося відродити Дніпровську ГЕС.
Протягом 1944-1945 років було відновлено міст через шлюз, а влітку 1945 року аванкамерний міст повернувся до свого довоєнного вигляду.
У післявоєнний період на відновленні Дніпровської ГЕС працювало близько 50 тисяч осіб.
Сьогодення станції
Влітку 2020 року на автодорозі біля Дніпровської ГЕС виявили тріщину завдовжки майже 600 метрів. На ДніпроГЕС було введено обмеження для транспорту:
- максимальна вага — 3 тонни;
- максимальна швидкість — 40 кілометрів на годину.
18 листопада 2021 року під час наради в компанії "Укргідроенерго" була ухвалена концепція реконструкції греблі Дніпровської ГЕС. У межах цієї концепції планували розділити рух транспорту в протилежних напрямках та побудувати другий рівень шляхопроводу. До травня 2022 року проєкт планували завершити, після чого розпочалася б процедура закупівлі та виконання робіт з реконструкції. Згідно з проєктом, гребля мала бути перебудована на двоярусну з кількома смугами на кожному рівні.
У 2023 році планувалося припинити рух автотранспорту через греблю для проведення капітальної реконструкції, але ці плани порушило повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Сьогодні, 22 березня 2024 року, по найбільшій в країні ГЕС було завдано ракетного удару. Пресслужба "Укргідроенерго" заявила, що загрози прориву немає. Ситуація на греблі станції контрольована.
Але за словами директора "Укргідроенерго" Ігоря Сироти, ДніпроГЕС перебуває у критичному стані — було два прямих влучання.
Доведеться відновлювати повністю машинний зал та електричне обладнання. Наслідки ми проаналізуємо протягом дня і будемо розуміти, що відбулося. І чи зможе вона працювати, — повідомив журналістам Ігор Сирота.
За його словами, зафіксовано влучання по ГЕС-2 і ГЕС-1.
Дві ракети прямим влучанням прилетіли по ГЕС-2. Одна ракета — по підкранових балках і влучила в опору. ГЕС-2 у критичному стані. ГЕС-1 теж зараз не працює, — додав Сирота.
Юрій Бєлоусов, керівник департаменту Офісу генпрокурора з протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, в ефірі телемарафону заявив, що під час атаки у Дніпровську ГЕС влучили вісім ракет. Там значні пошкодження.
Тільки в саму ГЕС влучили 8 разів, тобто 8 ракет, які потрапили у цей надзвичайно важливий для України об'єкт, який містить не тільки енергетичну потужну складову, але й виконує інші функції... І всі ми розуміємо можливі наслідки — Україна вже переживала наслідки від ураження схожого об'єкта, — сказав він.
Також Бєлоусов наголосив, що наразі небезпеки для громадян немає. Але об'єкт виведено з ладу, ураження дуже значні. На жаль, під час цього обстрілу постраждали люди. За словами радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, ворожа ракета влучила в тролейбус з людьми, що перетинав греблю Дніпровської ГЕС, серед жертв переважно працівники станції. Наразі відомо про одного загиблого.
А Державною екологічною інспекцією округу зафіксовано екологічно небезпечні наслідки.
Внаслідок влучання в Дніпровську ГЕС зафіксовано засмічення ґрунтів, витік нафтопродуктів до водного об'єкта р. Дніпро. Фахівцями інспекції відібрані проби води з метою лабораторного дослідження, — повідомили журналістам у відомстві.
Сподіваємося, що нашим будівельникам вдасться відновити роботу найбільшої гідроелектростанції в країні, поки російські пропагандистські пабліки поширюють дезінформацію, буцімто українські спецслужби "самі себе бомблять".
У Центрі протидії дезінформації РНБО наголошують, що нині загрози прориву дамби ДніпроГЕС немає та закликають довіряти лише верифікованим джерелам інформації.
Читай також: Гроші на власний бізнес: як допомагає держава?
