Спецпроєкт "Світло є чи нема?": лайфхаки від Ольги Атанасової, Павла Текучева та Олександра Швачки
Колаж: "ТиКиїв"
Пам'ятаєш торішній хіт гурту DOBRYVA "Світло є чи нема?". Цей трек не втрачає актуальності й сьогодні! "ТиКиїв" продовжує серію публікацій у межах проєкту "Світло є чи нема?", в яких ми обговоримо з відомими людьми віялові відключення та знайдемо лайфхаки, що допоможуть пристосуватися до нової реальності. Ми розпитали у акторів, що зараз беруть участь в проєктах телеканалу ICTV2, про їхній досвід блекаутів.
Павло Текучев, актор серіалу "Коп з минулого"
До вимкнень світла я, звичайно, адаптувався, оскільки це наша реальність. Але іноді не вистачало терпіння, навіть коли усвідомлював, що всі українці в таких умовах. Історій, пов'язаних із блекаутами, у мене декілька... Якось планував піти на відкриття ОМКФ, приготував костюм із сорочкою, а світло вимкнули не за планом — в момент, коли збирався. Тож всю вечірку не знімав піджак — соромився, що сорочка не попрасована. А спека була під + 40 С!
Можу поділитися своїми лайфхаками, що мене рятували: іноді треба проводити час у тиші й без гаджетів — наприклад, за книгою, можна частіше бувати на вулиці з друзями чи близькими. Або вже нарешті купити ту зарядну станцію, щоб відчувати себе незалежним від обставин!
Олександр Швачка, ведучий-ветеран програми ICTV2 "Ранок у великому місті"
Для мене як для військового і ветерана вимкнення світла не є глобальною проблемою, адже мені доводилось бувати в набагато гірших умовах, коли немає води, теплого ліжка, а ще й над головою літає. І зараз я ставлю себе на місце хлопців, що боронять наші рубежі, і яким точно гірше. Впевнений, що українців вимкненням світла не залякати.
Живу я на шостому поверсі… Як сходами підіймається людина на протезі? Мовчки, як і спускається. Сприймаю це як додаткове фізичне навантаження, адже я постійно тренуюсь у спортзалі, готуюся до змагань. Але хвилююся за інших ветеранів, у яких ситуація з ампутацією гірша за мою, а ще за стареньких і людей з інвалідністю. Є в мене побратим, у нього ампутація обох кінцівок нижче колін. Нещодавно він переніс ще одне хірургічне втручання, а під час спекотних блекаутів на колінах підіймався на 15-й поверх і спускався так само без протезів.
З кумедних історій: з собою на роботу я беру машинку-тример, щоб привести до ладу бороду, якщо зранку вдома немає світла. На роботу їду працювати та заодно займатися собою. (Посміхається.)
А з лайфхаків можу порадити — підписати контракт із ЗСУ, на цьому всі проблеми з вимкненням світла закінчаться.
Ольга Атанасова, акторка детективу "Розтин покаже", "Рубан" та "Папаньки"
Цього літа у нас на Солом'янці, як і в інших районах Києва, вимикали світло на сім і більше годин. При цьому ми з родиною мешкаємо на 21 поверсі, в нас електроплита, і вода також зникає без електрики. Це незручності воєнного часу, які треба просто пережити й знайти спосіб покращити своє життя.
Розповім, як одного разу ми з донькою пройшли аж 42 поверхи! Якось ввечері замовила в доставці окрошку, яку мені залишили у консьєржа. Спочатку я чекала, коли увімкнуть світло: вже майже двадцять третя година вечора, а світла немає, а за окрошкою треба йти, бо до завтра вона скисне. Я беру свою доньку Адель, і ми йдемо удвох — дорогою розмовляємо, пригадуємо різні історії. Отак ми пройшли 21 поверх вниз і стільки ж наверх, але, як тільки потрапили у квартиру, — світло увімкнули! Це було найсмішнішим!
Мій лайфхак — не готувати багато і тримати у холодильнику їжу на один день: тоді нічого не скисне, все буде свіжим. У мене завжди є сир, овочі для салату, яйця для яєчні. Доньці готую зранку, якщо їду на зйомки — просто залишаю сніданок на плиті або в холодильнику.
Зізнаюся, для мене випробування — це відсутність води, адже все працює на електронасосах, але й тут я прилаштувалася. Йду в душ і мию голову, коли є вода, навіть вночі. А підійматися на 21-й поверх — не проблема, мені допомагають заняття спортом. Хоча розумію, що людям з маленькими дітьми, стареньким і людям з інвалідністю — важко.
Текст: Михайло Пилипчук, Вікторія Аронова
Читай також: Спецпроєкт "Світло є чи нема?": лайфхаки від Жені Фешака, Анатолія Анатоліча та Федора Гуринця
