"Я не хочу ділити Україну на місцевих та ВПО": що таке театр пригноблених і як він допомагає гуртуватись під час війни

"Я не хочу ділити Україну на місцевих та ВПО": що таке театр пригноблених і як він допомагає гуртуватись під час війни Фото: ГО "Театр змін"

Станом на січень 2023 року в Україні офіційно зареєстровано 4 867 106 внутрішніх переселенців, за міжнародними оцінками ця кількість перевищує 7 мільйонів громадян. Переважно ці люди після жахів окупації та страху за власне життя стикаються з проблемами адаптації на новому місці. "Театр пригноблених" — відома у 120 країнах методика, спрямована на побудову діалогу з людьми, які почуваються виключеними з суспільства через свою соціальну приналежність та складні життєві обставини.

27 вересня у Києві відбулась вистава театру — це був 15-й показ форум-вистави для створення солідарності з жінками, що мають досвід внутрішнього переселення разом з дітьми. 

Про що вистава

Вистава під назвою "Бумеранг" розповідає про війну, яка триває 9 років, і за цей час головна героїня зробила перехід від ролі орендарки, яка відмовляє переселенцям з Луганська в Харкові, до переселенки, яка сама стикається з відмовою в помешканні, маючи двох дітей на руках, та переїхавши з Харкова до більш безпечного регіону у 2022 році. 

Авторками сценарію та акторками виступають жінки, яким саме життєвий досвід, а не театральна підготовка, дозволяє порушувати тему людяності та солідарності в громадах, що приймають, через формат форум-театру. 

Фото: БФ "Стабілізейш Суппорт Сервісез"

У межах партнерства української спільноти практикинь театру пригноблених з програмою Єднання заради дії жінки з досвідом переселення створили шість форум-вистав, які були показані в 15 містах України: Черкасах, Кременчуці, Житомирі, Вінниці, Дніпрі, Рівному, Кропивницькому, Хмельницькому, Луцьку, Ужгороді, Львові, Тернополі, Коломиї, Чернівцях та Києві. Їх відвідали понад 400 людей, включаючи представників влади, міжнародних та громадських організацій, місцевих мешканців та мешканок.

Якщо ви хочете, щоб подібний захід відбувся у вашій громаді, заповніть заявку на сайті ГО "Театр змін".

Як працює театр пригноблених

 
Форум-театр — одна з найпоширеніших методик театру пригноблених у понад 120 країнах світу, яка спрямована на побудову діалогу з людьми, які почуваються виключеними з суспільства через свою соціальну приналежність, складні життєві обставини, культурні та інституційні практики упередженого ставлення. 

Форум-театр руйнує стіну між акторками та глядачками. Акторки сформулювали гостре соціальне питання інтеграції в громаду через сюжет, який завершується на піку конфлікту. Показом вистави вони запрошують глядацьку залу разом шукати відповіді та вихід з ситуації. Це дає можливість глядачкам встручатися у процес через заміну персонажів, ділитися власним життєвим досвідом та стратегіями, які спрацювали в їхньому житті, але в обставинах, що представлені у виставі. 

Не через слова, а через дію глядачка розділяє відповідальність та обставини головної героїні, яка може показати новий кут на проблему або дати важливе відчуття підтримки, якої часом бракує кожному та кожній з нас. А головне — усвідомлення, що "Я — не одна".

Фото: БФ "Стабілізейш Суппорт Сервісез"

Форум-театр запрошує допомагати не конкретній героїні цієї історії, а бачити за нею тисячі таких жінок, матерів з досвідом переселення, для яких ця вистава повторюється як дежавю. Адже проблема має  системний характер і вирішити її можна тільки, коли більша частина суспільства усвідомить та визнає необхідність змін на рівні державних політик та ставлення в громаді. 

Саме це є ключовим питанням, яке формулює джокерка, що веде форум-показ — якщо Вам не подобається те, що Ви бачите на сцені, як Ви можете допомогти головній героїні? Форум-театр закликає  бути не просто спостерігачкою, а й акторкою свого життя — діяти. 

Фото: Віктор Єфіменко

Але найголовніше часто відбувається після завершення або наприкінці. Те, що Аугусто Боаль, засновник методики назививає репетицією реальності. 

Відгуки учасниць

Переселенка Катерина, одна із глядачок цієї вистави в Житомирі, напише пізніше на своїй сторінці у Facebook: "Я не хочу ділити світ та націю на "місцевих" та "ВПО". Я хочу бути просто українкою".

Катерина також поділилася історією, як до неї по завершенню вистави підійшла житомирянка, яка теж була глядачкою і сиділа поруч, познайомила зі своєю дочкою і перепросила за образливі слова з 2014-го року.

"Не вона їх казала, але вибачення попросила саме вона… Мабуть, їй це також було треба… ", — написала Катя. 

Регіональна координаторка програми "Єднання заради дії" в Тернопільській області Яна Шкуратова поділилася своїми враженнями від показу:

Форум-театр — це дієвий інструмент адвокації, бо представники влади, неурядових організацій та просто небайдужі люди об'єднуються, разом досліджують, як допомогти ВПО інтегруватися до місцевої громади. 

 

 

Цей формат допомагає прожити саму ситуацію. Я на одну хвилину увійшла в роль мами, в цю розгубленість, коли стільки проблем. Але завдяки іншим учасникам побачила вихід із ситуації. Це дуже важливо — поділилася враженнями одна з глядачок форум-вистави у Черкасах. 

 

 


Я відчула підтримку, що на мене не все одно й мені допоможуть і що сьогодні вже я не залишуся одна на вулиці, — ділиться своїми переживаннями одна з акторок форум-показу у місті Дніпро. 

Під час форум-показів глядачки та глядачі мали можливість письмово запропонувати свої ідеї змін для інтеграції дітей у громади, що приймають, які можуть бути використані в роботі Рад ВПО, що існують або були нещодавно створені в 15 містах, де відбувалися покази. 

І радісно бачити серед варіантів відповідей в анкеті на питання, хто відповідальний за реалізацію цієї ідеї — "кожен з нас". Це про розділеність цієї відповідальності, про те, що є кому взяти важкі валізи та сумки переселенки та полегшити її тягар пошуку нової домівки разом з дитиною, є кому стати її новими друзями та підтримкою, коли людина потрібна людині. 

Подія відбулася в межах партнерства української спільноти практикинь театру пригноблених з програмою Єднання заради дії, що впроваджується IREX in Ukraine разом з Благодійним фондом "Стабілізейшен Суппорт Сервісез" та за підтримки U.S. Department of State. 

 

Авторка тексту: Яна Салахова, співзасновниця Театру змін

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації