28 січня в історії Києва: затвердження Державного Прапора та визнання УПА борцями за незалежність

У цей день Верховна Рада затвердила Державний Прапор України, а воїни УПА були визнані учасниками боротьби за незалежність України — "ТиКиїв" розповідає про історичні події, які відбулися 28 січня у столиці або були з нею пов'язані.
Чим ще запам'ятався цей день, хто з відомих киян народився та які свята сьогодні відзначають — читай далі.
Пам'ятні події 28 січня
- 1992 рік — Верховна Рада затвердила Державний Прапор України — стяг синьо-жовтого кольору. Сучасний український прапор уперше вивісили у 1848 році у Львові українці Королівства Галичини й Володимирії, і після цього він набував усе більшої популярності. У 1917-1921 роках синьо-жовтий стяг був державним прапором УНР, у 1938-1939 роках — прапором Карпатської України, а у 1941 році — Української Держави. За радянських часів його використання було офіційно заборонене та каралося ув'язненням на два роки. Після здобуття незалежності цей прапор одразу почали використовувати як державний, а потім його затвердили вже офіційно. У відповідній постанові ВР йдеться: "Державний прапор України являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3".

- 2003 рік — у Києві президент України Леонід Кучма та російський диктатор володимир путін підписали Договір про українсько-російський державний кордон. Документ зафіксував сухопутну частину кордону та набрав чинності 23 квітня 2004 року. У 2014 році росія під керівництвом путіна почала збройну агресію проти України, чим порушила цей самий договір, а також норми та принципи міжнародного права. А 24 лютого 2022 року країна-агресор остаточно довела, що будь-які домовленості з нею марні.

- 2010 рік — президент Віктор Ющенко визнав воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України. Від початку свого створення у 1942 році Українська повстанська армія воювала на три фронти: з військами Третього Рейху та його союзниками, польським Рухом опору та радянськими партизанами. З остаточним встановленням радянського режиму на заході України, УПА ще кілька років змогла чинити активний спротив каральним загонам НКВС та активно діяла до 1954 року, але зрештою практично повністю була знищена. Після здобуття незалежності ставлення до УПА в українському суспільстві було різним: хтось вважає її бійців героями визвольної боротьби, а хтось — "німецькими колаборантами". Також питання УПА є доволі болючим у відносинах України та Польщі, адже остання розглядає її дії на Волині як геноцид поляків.

Відомі кияни, які народилися 28 січня
- Леонід Грабовський (1935 р.н.) — композитор. Входив до групи "Київський авангард", яка надихалася творчістю європейських та американських композиторів XX століття всупереч радянським тенденціям. Через це на групу чинився тиск, і врешті вона розпалась. У 1970-х працював як вільний композитор у Києві, писав музику для кіно та театру, зокрема, до фільмів "Вечір на Івана Купала", "Острів Вовчий", "В'язні Бомона", "Спокута чужих гріхів" тощо. У 1990 році виїхав до США, працює там вільним композитором. Загалом має у доробку десятки музичних творів, серед яких — дві камерні опери, симфонічні, вокальні, інструментальні та інші композиції.

- Олеся Мамчич (1981 р.н.) — письменниця, перекладачка, редакторка. Пише для дорослих та дітей. Авторка поетичних збірок "Перекотиболе", "Обкладинка", "Сонце пішло у декрет", а також книжок для дітей: "А на нас упав ананас", "Тиранозавр Оленка", "Електромобіль Сашко", "Хто з'їв мою піжаму?". Учасниця численних творчих проєктів, антологій і фестивалів. Співорганізаторка альтернативного шкільного проєкту "БеркоШко". Кураторка дитячої літературної премії "Волохатий олівець".

- Богдана Матіяш (1982 р.н.) — письменниця, перекладачка, експертка Українського Культурного Фонду. Дебютувала поетичною збіркою "Непроявлені знімки", але визнання їй принесла саме наступна — "розмови з Богом". Також випустила поетичні книжки "Твої улюблені пси та інші звірі" та "Пісня Пісень", книжку есеїв "Братик Біль, Сестричка Радість" і двох збірок "Казки Різдва". Найновіша книжка авторки — "Жити Таїнством. Вісім розмов із митрополитом Борисом Ґудзяком". Перекладає з польської, білоруської та англійської мов.

Що відзначають 28 січня
В Україні сьогодні святкують День затвердження Державного Прапора. Відповідне рішення Верховної Ради 28 січня 1992 року ознаменувало важливий момент в історії України. Це свято не слід плутати з Днем Державного Прапора України, який відзначають 23 серпня на честь дати, коли синьо-жовтий прапор підняли над київською мерією у 1990 році.
У світі 28 січня відзначають День захисту даних, мета якого — підвищити обізнаність людей про те, як можна захистити особисту інформацію в інтернеті й не тільки, а також — пропагувати заходи для захисту своїх даних. Уперше День захисту даних ініціювала Рада Європи у 2007 році. За два роки Палата представників США проголосила 28 січня Національним днем приватності даних.