Як торговці людьми шукають жертв серед українок у Facebook та Viber
Фото: Freepik
У період з 2020-го до 2024 року Національна поліція України зафіксувала 828 кримінальних правопорушень за статтею 149 ККУ — "Торгівля людьми". Трафікінг був і лишається актуальною проблемою для нашого суспільства — особливо в умовах війни. Втрата житла та роботи, зміна місця проживання та сімейні труднощі підвищують вразливість українців, подекуди роблячи їх "легкою здобиччю" для торговців людьми. А завдяки стрімкій цифровізації діяльність злочинців стає ще динамічнішою.
У Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, що відзначається 30 липня, ми дізналися у громадської правозахисної організації "Ла Страда Україна" про те, як соцмережі несуть загрозу трафікінгу для українських жінок. Також ми особисто зв'язалися з декількома підозрілими роботодавцями, щоб побачити, за якими сценаріями можуть діяти злочинці.
Середовище ризиків
За словами юристки ГО "Ла Страда" Евеліни Чорнобай, торгівля людьми через інтернет сьогодні набуває найрізноманітніших форм. Експертка зауважує, що у деяких регіонах Європи до 50% нових випадків вербування відбувалися саме через онлайн-канали — про це свідчить оцінка Єврокомісії.
Згідно з дослідженням українських правозахисників, сьогодні саме жінки та дівчата перебувають під найбільшою загрозою трафікінгу в українському онлайн-просторі. Повномасштабна війна посилює вразливість громадянок на тлі вимушених виїздів за кордон, внутрішніх переміщень та втрати зв'язку з рідними.
"Основними загрозами у вебсередовищі для українських жінок і дівчат є анонімність, здатність злочинців оперативно використовувати цифрові можливості та транскордонний характер спілкування в інтернеті для вербування, — пояснює Евеліна Чорнобай. — Останнє може проявлятися так:
- Кіберзлочинці створюють сайти та платформи, які демонструють "успішний успіх", фейкові фото щасливих людей, які нібито долучилися до тої чи іншої "перспективної" діяльності. Такі майданчики заохочують стати частиною спільноти, обіцяючи швидкі гроші, розкішне життя тощо.
- Надалі це переростає в листування у месенджерах. Вербувальник встановлює довірливі стосунки з жертвою, підлаштовується під її інтереси та потреби. У такий спосіб отримується необхідна інформація, яка згодом може використовуватися для шантажу".
Правозахисниця каже, що вербувальники зазвичай мають на меті сексуальну експлуатацію жінок і дівчат, а для "полювання" використовують сферу працевлаштування.
"Стати жертвою можна при перебуванні на платформах з оголошеннями, у соцмережах чи навіть на сайтах із пошуку роботи. Жінки та дівчата можуть навіть не шукати працевлаштування, однак все одно отримувати фейкові пропозиції від зловмисників", — зазначає Евеліна Чорнобай.
Як відбувається вербування
Цифровий простір дає можливість швидко поширювати інформацію та знаходити для неї цільову аудиторію. Цим користуються торговці людьми — вони шукають вразливі групи на платформах онлайн-спілкування та маскують свої наміри, уникаючи фізичного контакту з жертвами. Через зашифровані листування та анонімність вербування в мережі складніше відстежити, тому злочинцям стає легше сховатися від правосуддя.
Серед майданчиків, на яких часто діють вербувальники, правозахисники ГО "Ла Страда" виділяють, зокрема, популярні соціальні мережі та месенджери — Facebook, Instagram, TikTok, Viber, Telegram.
На цих платформах часто можна зустріти потенційно небезпечні оголошення про роботу. Для людей, що опинилися у скрутних обставинах, соціальні мережі стають не лише джерелом інформації, а й простором, де можна висловити свій біль. Цю вразливість і використовують вербувальники, які намагаються викликати довіру, пропонуючи допомогу.
Особливо популярним середовищем для вербування є групи з пошуку роботи за кордоном, які можуть налічувати тисячі зацікавлених підписників. Часто потенційно небезпечні оголошення привертають увагу обіцянками легкої роботи та високої заробітної плати.
Здебільшого подібні пости публікуються від фейкових акаунтів, що були створені нещодавно, і на яких відсутні інформація про користувача та його фото.
Зазвичай вербувальники ігнорують прямий діалог із зацікавленими кандидатами у соцмережах, закликаючи продовжити розмову в месенджерах для обговорення деталей роботи.
Небезпечне листування
Ми зв'язалися із декількома потенційно небезпечними роботодавцями, які публікували оголошення у Facebook та лишали свій контакт для зв'язку у Viber. Спілкування з маніпуляторами відбувалося за майже однаковим сценарієм.
На початку діалогу більшість "рекрутерів" уникають листування, надаючи перевагу спілкуванню через телефонний дзвінок.
Щойно співрозмовник сповіщає про зацікавленість запропонованою вакансією, вербувальник просить надати фото документів для продовження процедури працевлаштування. Деякі маніпулятори намагаються поквапити жертву для швидшого отримання персональних даних.
Варто зауважити, що потенційний роботодавець не має права вимагати документи до проведення особистої співбесіди. Фахівці з платформи пошуку роботи Work.ua зазначають: все, що потрібно справжньому роботодавцю від кандидата на етапі співбесіди — це ПІБ і контакти. Все інше є порушенням Закону України "Про захист персональних даних".
Читай також: Алкоголізм та стосунки: історії подружжів, у яких обидва партнери лікувались від залежності
