Михайло Клименко та Саша Норова: "Гурт ADAM — це проєкція нашого кохання"
Фото: пресслужба гурту ADAM
10 років на сцені, мільйони прослуховувань та безліч шанувальників... Гурт ADAM (Михайло Клименко та Саша Норова) святкує ювілей! Поговоримо про те, як творчому подружжю вдається знаходити баланс між особистим життям та роботою!
Мішо, Сашо, у цьому році гурту ADAM виповнюється 10 років. Чи будете якось відзначати це?
Міша: Ми сподіваємося відзначити це концертом, адже найкращий подарунок для гурту — ще один виступ перед нашою аудиторією. Було б також чудово доповнити святкування випуском нового альбому, на десерт (Усміхається.)
Розкажіть, як трансформувався гурт ADAM за ці 10 років?
Міша: Гурт пережив багато змін: склад команди змінювався: у 2018 році наш бас-гітарист переїхав до іншої країни, змінився гітарист, а ще ми розширили склад. Сьогодні у складі гурту я, Саша, гітарист і клавішник Максим Козаченко й ударник Андрій Гриценко.
Змінилися пісні, на це вплинули і час, і вік. Проте стрижень гурту, його серце й душа — це, як і раніше, я і Саша. Наша творчість присвячена коханню.
Ви зустріли повномасштабну війну в рідному Гостомелі… Це відобразилось на вашій музиці та особистостях?
Міша: 24 лютого ми залишили свою квартиру і потім так і не змогли туди повернутися. Оселю пограбували. Зараз живемо в іншій. Спершу ми, як і багато хто, були пригнічені, думали, що музика більше не потрібна. Але через пів року повномасштабної війни відчули, що всім нам потрібно десь черпати сили, щоб жити далі. Ми почали ходити в театри на вистави й зрозуміли, що це наповнює нас у непрості часи. Тоді прийшло бажання творити для людей, щоб ділитися цим вогником і надихати одне одного. Першою піснею після майже восьмимісячної паузи стала "Повільно". Її почули мільйони, і ми ще раз переконалися, що це необхідно і вкрай важливо!
Нещодавно вийшла ваша пісня "АУ АУ". В коментарях у соцмережах слухачі пишуть, що ви явно надихалися піснею "АУ" гурту "Ляпіс Трубєцкой" та навіть "Зайка моя" Філіпа Кіркорова… Що скажете на це? Адже прийом "Ручка моя, я твій пальчик" дійсно не новий…
Міша: Пісню "Ау" гурту "Ляпіс Трубєцкой" я обожнюю, як і всі їхні треки. Це частина мого дитинства та музичного виховання. Але ми не мали на меті створити щось подібне. Нам потрібна була п'ята пісня для альбому Саші "Культурне Диско", і ми вирішили зробити фіт. Ми прийшли до студії, почали накидати музичні ідеї, імпровізували, сміялися, і раптом Саша придумала: "Ау-ау, не опирайся, або вкушу". Це стало початком створення пісні. Ми дописали приспіви, потім я написав свої куплети, використовуючи прийом "Я-ти, я-ти", який використовувався у дуетах безліч разів.
У нашому тексті там не "ручка моя, я — твій пальчик", а "Ти — Івасюк, я — Червона Рута". Ми також додали "пасхалки" — посилання на людей, яких ми слухаємо і якими надихаємося: "Ти — Роксолана, я — Мистецтво". Гадаю, не всі розшифрували ці "пасхалки". Наприклад, "Ти — Йоко Йоко, я — Леннон Леннон" викликала безліч питань у TikTok: що це, хто це? Але ці "пасхалки" передусім для нас…
Яка музика та персоналії сформували ваш музичний стиль? Що слухали у вас у родинах?
Міша: У Саші мама — меломанка, слухала різні гурти 1970-80-х років… Саша розповідала, що мама перед сном майже щодня їй вмикала композицію Money Pink Floyd. Я виріс на народних і радянських піснях. Мої батьки також любили слухати музику, особливо нашого регіону. Звичайно, були й застілля в родинному колі, співи за столом... Мої бабусі, царство їм небесне, знали безліч народних пісень і завжди їх співали. Коли мені було 11-13 років, я дивився серіал "Друзі", "Територію А" та BIZ-TV, де показували і Емінема, і Cardigans, і Гвен Стефані…
Розкажіть про вашу співпрацю з KOLA, KALUSH та Геля Зозуля. Чи не було якихось творчих суперечок або, можливо, кумедних ситуацій?
Міша: Усі три співпраці були абсолютно різними, проте кожна з них виявилася чудовою, цікавою та дала новий творчий досвід. З KALUSH і Balsam, а також з Іваном Клименком, ми працювали хлопчачою тусовкою, усе було "по-пацанськи", у невимушеній атмосфері. Усі професіонали чітко розуміли свою роботу, знаючи, як зробити якісний продукт, і в результаті ми створили роботу "Останній раз".
З KOLA склалося так: в мене була демоверсія, що складалася з кількох рядків, я наспівав її та відправив Насті (справжнє ім’я співачки KOLA), вона відповіла, що їй подобається, і запропонувала продовжити. Попри гастролі, вона знайшла час, забігла до мене в студію, і за кілька годин ми завершили роботу над піснею
Вона придумала свою частину, я — свою, і процес був напрочуд емоційним…
Із Гелею Зозулею ми списалися в Instagram… Ми давно ставили лайки пісням одне одного, і ось одного дня зустрілися, познайомилися та почали працювати. Геля грає на багатьох інструментах і самостійно робить аранжування, а я також багато інструментів освоїв і роблю все сам. Залишався тільки текст... Усі ці образи з дельфінами, картами та ромом — це її заслуга. У неї надзвичайно розвинена фантазія, вона наче живе у казковому світі. Працювалося легко та невимушено, і пісня припала до душі багатьом слухачам.
З ким з артистів вам би хотілось створити якусь колаборацію?
Міша: Головний мій фіт вже склався в цьому році з моєю Sasha Norova, і це було класно, енергетично легко… Ми стрибнули у цей вир і вже два місяці летимо: спочатку пісня, потім кліп, а тепер безліч концертів. Зараз у мене великі плани на альбом ADAM і є кілька цікавих ідей для співпраці. Слідкуйте за анонсами!
Ви — не тільки музичний дует, а й подружжя. Як це — поєднувати роботу і особисте життя? Чи бувають сварки через роботу?
Міша: Ми чудово це поєднуємо! Саша — мисткиня, муза, художниця, дизайнерка, співачка, авторка, танцівниця й акторка. А я — співак, артист, автор, чоловік, який робить щасливою свою дружину, режисер, оператор, той, хто милується красою Саші та її ж фільмує. Так усе починалося, так і залишилося. Це наша гра, яку ми вигадали, щоб обом було цікаво.
Сашо, у твоєму інстаграмі написано, що ти: мисткиня, муза, модель, актриса, мама та дружина. Чи є якісь іпостасі, в яких ти ще хочеш проявитися?
Саша: Я люблю красиві речі, завжди їх любила. Зараз я багато чого створюю сама: майже всі мої концертні образи, те, що ми знімаємо в кліпах. Мені подобається мати гарний вигляд, і я хочу спробувати дарувати красу іншим жінкам, тому, можливо, ви скоро дізнаєтеся про мій шоурум Sasha Norova.
У вас двоє дітей. Чи є в них інтерес до музики? Як вони ставляться до того, що їхні батьки — зірки українського шоубізнесу?
Саша: Вони обдаровані як музично, так і естетично. Проте ми їм нічого не нав'язуємо. Діти відвідують різні гуртки, вдома в нас багато музичних інструментів, ми часто граємо разом, але в музичну школу вони не ходять. Ми хочемо, щоб вони обрали самі своє майбутнє, адже професія артиста чи музиканта лише на перший погляд здається легкою, вона вимагає дуже багато праці та часу. Діти бачать, як ми працюємо, і якщо їм це буде до душі, ми їх у всьому підтримаємо.
Сашо, на усіх офіційних сторінках гурту ADAM зазначено, що ти — муза. А якою буде твоя реакція, якщо, приміром, у Міші з'являться й інші музи?
Міша: У мене не з’являться інші МУЗИ. Це наша гра для двох. Саша була моєю Музою ще до створення гурту ADAM, а ADAM — це вже проєкція нашого кохання.
Сашо, ти нещодавно випустила свій перший сольний альбом "Культурне диско". Як охарактеризуєш його стиль? Ви плануєте далі розвивати сольні проєкти?
Саша: Я не планую ставати професійною співачкою, це лише ще один спосіб самовираження, ще одна гра, як каже Міша. Мені дуже подобається мій мініальбом, у квітні вийде вініл, також дуже гарний, червоного кольору. Ми писали цей альбом разом із Мішеюю, чудово провели час, і ось тепер він готовий.
Вам вдається вдома знімати такі кліпи, які інші артисти знімають у дорогих студіях… Як гадаєте, чи може це стати трендом?
Міша: Це вимагає чималих зусиль і наполегливої праці. Нікому не раджу! (Жартую.) Ми знімаємо самі, часто навіть на айфони. Ми ретельно готуємося, адже нам це подобається, це наше хобі. Саша обирає луки, я займаюсь монтажем.
Іноді ми орендуємо студії, а іноді знімаємо вдома. На початку кар'єри ADAM ми взагалі знімали в одному приміщенні на студії Олександра Пономарьова "Зранку до ночі". Наприклад, кліпи: "Лину", "Люба", "Маруся", "Дещо інше" й "Таку як є".
Зараз ми знімаємо іноді у фотостудіях, іноді на вулиці, по-різному буває. Це тривалий і досить важкий процес, але водночас дуже захопливий. Ми не досипаємо ночами, але дуже радіємо результату, адже нам подобається цей процес. Тому отримуємо від цього задоволення!
Не всі наші кліпи ми знімаємо самостійно. Декілька кліпів нам зняв наш друг, талановитий режисер Артем Григорян. Ви могли бачити його роботи у фільмах "Яремчук: Незрівнянний світ краси" про Назарія Яремчука, в різних серіалах та епізодах. Він зняв нам кліп на пісню "Я не п'яна, я щаслива", і це дуже цікава та якісна робота.
Зйомки відбувалися з використанням величезного метрового об'єктива, який стояв на відстані кілометра від нас. Перегляньте, вам буде цікаво. Також він зняв кліп "Не спати".
Саша: Сьогодні можливо все, адже є TikTok, і тепер кожен може стати автором відеоконтенту, і це чудово. Ми знімаємо відео, тому що це нам так само подобається, як і створювати музику. Це завжди цікаво: є безліч варіантів і свободи. Це як вигаданий світ, де ти — головний сценарист
Які мрії та цілі ви хочете реалізувати в історії гурту ADAM?
Міша: Ми мріємо про тур Америкою, хочемо випустити альбом у 2025 році, відкрити шоурум для Саші, жити й насолоджуватися життям, ну, і, можливо, зіграти концерт у Палаці спорту.
Яке місце в Києві для вас особливе? Можливо, з ним пов'язана якась історія?
Міша: Звичайно, Поділ! Нам дуже подобається це місце. Хоч ми й живемо за містом, але коли приїжджаємо до театру, то намагаємось завітати на Поділ, щоб прогулятись, поїсти чогось смачного й покататися на самокатах…
Де вас можна найчастіше зустріти в столиці?
Міша: На Подолі та в ТРЦ Lavina Mall. Він розташований найближче до нашого селища, тому ми найчастіше там щось купуємо або ходимо в кіно.
