"Цукровий король" Лазар Бродський і його внесок в історію Києва
Портрет Л. І. Бродського, робота М. К. Пимоненка, 1897 р. Фото: вікіпедія
Успішний бізнесмен, філантроп, меценат, цукровий король та власник імперії "білого золота" — усіма цими виразами можна описати унікальну людину — Лазаря Бродського.
Отримавши в спадок цукрову імперію батька, він не тільки примножив статки імперії, а й зробив величезний внесок у суспільство та розвиток міста загалом.
Навіть не здогадуючись про вплив Лазаря, ми постійно бачимо споруди, до яких він напряму причетний: Бессарабський ринок, Театр оперети, Київська синагога тощо. Дізнаймося більше про одного з найуспішніших підприємців 19 століття — Лазаря Бродського.
Родинне дерево успіху
Аби усвідомити діяльність Лазаря, треба згадати його родину. Його прадід — єврей Меїр Шор. Він родом з містечка Броди, а при переїзді в Златопіль (тепер Новомиргород) назва його рідного містечка й стала новим прізвищем його родини — так Шоїри стали Бродськими.
У Златополі прадід Бродського одружився з дочкою місцевого заможного пана та завдяки комерційній діяльності швидко розбагатів. Отож після смерті Меїра його син Бродський Ізраїль отримав спадщину у 40 тисяч карбованців. З таким капіталом батько Лазаря Бродського вирішив вкластися в цукрову справу й у 1986 році заснував цукрорафінадний завод. Справи йшли добре, статки збільшувалися, тому батько Лазаря почав займатися добрими справами. Свої кошти він інвестував у лікарню, училище, де діти з бідних єврейських сімей могли опанувати нові справи та спеціальності, а також був членом багатьох благодійних організацій.
В Ізраїля Бродського було два сини — Лазар та Лев. Напевно, належне виховання зробило свою справу, тому обидва сини пішли в батька — перейняли його діяльність як у бізнесі, так і в благодійності.
Фото: jewishnews.com.ua
Смерть Лазаря Бродського в якомусь сенсі можна назвати іронічною, адже помер він від цукрового діабету. Після його смерті справу продовжив брат Лазаря — Лев Бродський.
Будівлі, які з’явилися за ініціативи Бродського
Лазар Бродський все своє життя активно підтримував єврейську спільноту у Києві.
Завдяки йому у Києві в 1898 році з’явилася хоральна синагога. Архітектором синагоги став Георгій Шлейфер, а сама будівля зведена в неомавританському стилі.
Також він побудував єврейську лікарню в Києві, заснував місцеве відділення Товариства для поширення освіти серед євреїв, організував єврейське училище.
Хоч сам Бродський і не мав вищої освіти, він виступив ініціатором створення Бактеріологічного та Політехнічного інститутів. До речі, рішення про заснування Політехнічного інституту було прийнято в домі Бродського, де він зібрав представників міської влади, інженерів та промисловців, інших вельможних людей для цього обговорення.
У своєму спадку він заповів 500 тисяч рублів на створення Бессарабського критого ринку. Хоч і висунув певні умови для міської влади, з якими та досить довгий час не хотіла погоджуватись.
І це далеко не повний список споруд, у будівництво яких вклався Бродський. Але Лазар був відомий не тільки своїм інвестуванням у різноманітні будівлі. Він постійно робив пожертви у всілякі організації у різноманітних напрямах: від Червоного хреста до навчальних закладів. У своєму рідному Златополі він збудував чоловічу гімназію. Своїми коштами він підтримав створення Троїцького народного дому (нині Театр оперети), за його підтримки активно розвивалось трамвайне діло у місті, а також він створив Протитуберкульозний санаторій у Пущі-Водиці.
Можна сміливо сказати, що найбільший талант Лазаря Бродського — це створювати. Неймовірна велика любов до міста, бажання його розвивати, освічувати людей, дбати про здоров'я містян — все це залишило величезний слід в історії міста, який ми можемо спостерігати й нині.
