7 українських режисерів, які підкорили світ

7 українських режисерів, які підкорили світ Режисер Павло Остріков з виконавцем головної ролі у фільмі "Ти — космос". Фото: facebook.com/pavlo.ostrikov

Попри не найкращу ситуацію в українському кіно через війну, українські режисери не припиняють творити й дивувати, а деякі здобувають ще й міжнародне визнання! Розповідаємо про українських режисерів, чиї імена нині знають далеко за межами України! 

Павло Остріков

Павло Остріков на кінофестивалі у Торонто. Фото: facebook.com/pavlo.ostrikov

Павло Остріков (34 роки) — український сценарист, режисер та продюсер, член об'єднання "Сучасне Українське Кіно" та Європейської кіноакадемії, за освітою — правник: 2012 року він закінчив Національний авіаційний університет.

Але 2010 року він закінчив ще й Курси створення короткометражних фільмів і так долучився до світу кіно: з 2010 по 2018 рр. він зняв 8 короткометражок, а 2023-го вийшов його перший повний метр  — фантастична трагікомедія "Ти  — космос", яка ще не здобула прем’єру в Україні, але вже зібрала безліч міжнародних нагород.

Про що фільм

Український далекобійник Андрій два роки мандрує на космічному вантажному судні до найближчої чорної діри. Разом із бортовим комп'ютером Максимом, що має завдання розважати пілота, вони повинні скинути контейнер із ядерними відходами в безодню чорної діри. Проте раптом Земля вибухає, і Андрій стає єдиною людиною у Всесвіті, поки на зв'язок із ним не виходить лаборантка французької космічної станції Катрін. Вирішивши летіти назустріч одне одному, вони розпочинають тривалу подорож, що триває три довгі роки, протягом яких їхні серця наповнюються коханням.

Світова прем'єра стрічки відбулася 7 вересня 2024 року на фестивалі в Торонто, і відтоді здобула 5 міжнародних відзнак: "Золотий восьминіг" та "Срібний Мельєс" на Страсбурзькому кінофестивалі, приз за найкращу режисуру на FilmFestival Cottbus (Німеччина), приз за найкращу акторську гру на Міжнародному кінофестивалі в Салоніках (Греція) та як найкращий художній фільм на фестивалі наукової фантастики Science+Fiction Festival (Італія).

Потім були приз Special mention на кінофестивалі Leeds International Film Festival в Англії та два головних призи на кінофестивалі Paris International Fantastic Film Festival. А ще фільм був показаний на кінофестивалі Red Sea IFF в Саудівській Аравії.

І зовсім нещодавно стрічка виграла приз глядацьких симпатій на кінофестивалі дебютних фільмів у французькому місті Анноне.

Отже, дебют Павла Острікова одразу зробив його відомим у світі. Хай далі буде тільки краще!

Мстислав Чернов

Мстислав Чернов. Фото: instagram.com/mstyslav.chernov

Мстислав Чернов (40 років) український режисер, відеограф, фотограф, фотожурналіст, воєнний кореспондент та письменник із Харкова. З 2014 року — незалежний журналіст Associated Press.

На початку 2022 року Чернов як кореспондент Associated Press разом із колегами Євгеном Малолєткою та Василісою Степаненко перебував у Бахмуті. Напередодні повномасштабного вторгнення журналісти перемістилися до Маріуполя і вивезли звідти 30 плівок відзнятого матеріалу. Створений на їхній підставі документальний фільм "20 днів у Маріуполі" отримав призи фестивалів у Санденсі, Клівленді, новозеландського фестивалю документального кіно Doc Edge, британського фестиваля документальних фільмів Sheffield DocFest, Міжнародного фестивалю документального кіно IDFA 2023 в Амстердамі й, зрештою, здобув премію "Оскар — 2024" як найкращий документальний фільм. 

А цього року вже новий фільм Чернова "2000 метрів до Андріївки" здобув прем’єру на американському кінофестивалі незалежного кіно Sundance в програмі світового документального кіно, а права на його міжнародний прокат придбала британська компанія Dogwoof.

Катерина Горностай

Катерина Горностай. Фото: facebook.com/kateryna.gornostai

Катерина Горностай (35 років) — українська режисерка та сценаристка, за першою освітою — природознавиця, за другою — магістрка журналістики Києво-Могилянської академії (2012). А кіноосвіту вона здобула в росії: 2013 року Горностай стала випускницею московської "Школи режисури документального кіно та документального театру".

Проте далі Катерина активно брала участь у Євромайдані й фільмувала події Революції Гідності.

В ігровому кіно режисерка дебютувала короткометражкою "Віддалік" (2015), що здобула чотири призи на міжнародних кінофестивалях, а у повнометражному — фільмом "Стоп-Земля", який 2021 року здобув "Кришталевого ведмедя" 71-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Про що фільм?

Головна героїня стрічки — 16-річна інтровертна старшокласниця Маша. Не почуватися дивно та відсторонено в колективі їй допомагають близькі друзі Яна та Сєня, які по-своєму переживають напружену шкільну буденність. Окрім майбутніх екзаменів, вийти із зони комфорту Машу змушує закоханість в однокласника Сашу. Марія розуміє, що якщо не наважиться на діалог, ніколи не знатиме, чи взаємнє її кохання.

У 2025 році Катерина Горностай зняла документальний фільм "Стрічка часу" про роботу українських шкіл під час повномасштабної війни. І вона стала другою з 1997 року українською стрічкою, що увійшла до основної конкурсної програми Берлінського міжнародного кінофестивалю і змагалася за "Золотого Ведмедя".

Щоправда, нагороду стрічка Катерини не здобула, проте режисерку вже добре знають у світі.

Марина Врода

Марина Врода. Фото: Держкіно

Марина Врода (43 роки) — українська кінорежисерка і сценаристка, 2003 року отримала диплом бакалавра права, а 2007 року закінчила Київський національний університет ім. Карпенка-Карого за спеціальністю "Режисура художнього фільму", була асистенткою кінорежисера Сергія Лозниці у фільмі "Щастя моє".

У кіно Марина Врода дебютувала в короткому метрі, і 2011 року її фільм "Крос" здобув "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю як найкращий короткометражний фільм.

А 2023 року вже повнометражна стрічка Вроди "Степне" отримала нагороду "Леопард" на Міжнародному кінофестивалі у Локарно за найкращу режисуру, а також Приз ФІПРЕССІ.

Про що фільм?

Драма "Степне" — історія кількох днів життя літнього чоловіка, який приїжджає в українське село Степне, щоби доглядати свою маму, яка помирає. Перед самою смертю мати розповідає йому про набір речей, закопаних у сараї, які змусять головного героя згадати про колишні мрії і все, чого він прагнув, але так і не досягнув.

Після Локарно "Степне" відзначили  2024 року як найкращий фільм на Кінофестивалі країн Центральної та Східної Європи в Трієсті, Італія та на польському фестивалі українського кіно та культури UKRAINA! Festiwal Filmowy у Варшаві.

Антоніо Лукіч

Антоніо Лукіч. Фото: facebook.com/antonio.lukich

Антоніо Лукіч (33 роки) — український кіно- і телережисер та сценарист, 2015 року закінчив Університет ім. Карпенка-Карого за спеціальністю "режисер" (майстерня Володимира Оселедчика).

Та в кіно він дебютував ще 2011 року, а на 4 курсі, 2014 року, зняв документальний фільм "Риби озера Байкал", який одразу здобув нагороду за найкращий документальний фільм на міжнародному фестивалі CineRail в Парижі.

Перший повнометражний фільм Лукіча "Мої думки тихі" 2019 року мав прем’єру на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, а 2021 року на Міжнародному кінофестивалі в Санта-Моніці отримав головний приз як "Найкращий міжнародний ігровий фільм". Другий фільм Антоніо, "Люксембург, Люксембург" (2022), був презентований на Венеційському кінофестивалі в конкурсній програмі Orizzonti, отримав приз за найкращу режисуру на 20-му Міжнародному фестивалі в Монте-Карло та став найкращим фільмом тижня міжнародного ігрового кіно PriGlobal, що проходив під егідою Приштинського міжнародного кінофестивалю PriFest.

Про що фільм:

 

Герої фільму "Люксембург, Люксембург" — брати-близнюки у виконанні учасників гурту "Курган і Agregat" братів Раміла та Аміла Насірових — після довгих поневірянь та суперечок вирушають з Лубнів до Люксембурга на пошуки рідного батька, який покинув їх в дитинстві.

І, нарешті, проєкт нової стрічки Лукіча "Дівчина, яка кричить", що поки перебуває на стадії виробництва, здобув перемогу на премії 21-го Берлінського ринку копродукції (Berlinale Co-Production Market). Фільм про дівчину, яка після початку повномасштабного вторгнення опиняється в Ірландії та намагається там втілити свою мрію стати акторкою, отримав 20 тис. євро на виробництво.

"Тепер ми зобов'язані зробити хороший фільм", — написав режисер у соцмережі.

Чекаємо!

Анна Бурячкова

Фото: особистий архів Анни Бурячкової

Анна Бурячкова починала як сценаристка і кліпмейкерка, а 2023-го зняла свій перший повнометражний фільм "Назавжди-назавжди".

Про що фільм?

Події стрічки відбуваються в Києві 1998 року. Її головна героїня, 15-річна Тоня, намагається врятуватися від аб’юзивних стосунків і, втікаючи від колишнього хлопця, змінює школу. Де, звісно, намагається адаптуватися до нових умов і раптом закохується одразу у двох. Водночас колишній не припиняє її переслідувати...

Прем’єра стрічки відбулася на Венеційському кінофестивалі, де "Назавжди-назавжди" здобув головний приз журі конкурсної програми Orizzonti Extra. Згодом стрічка стала найкращим фільмом 33-го Кінофестивалю Східноєвропейських Фільмів у Коттбусі.

А торік у квітні "Назавжди-назавжди" отримав "Золотий тюльпан" Міжнародного кінофестивалю в Стамбулі як найкраща стрічка в межах програми міжнародного конкурсу, а також здобув  премію FIPRESCI.

Денис Тарасов

Денис Тарасов із нагородою за фільм "БожеВільні". Фото: особистий архів Дениса Тарасова

Денис Тарасов здобув режисерську освіту в Університеті ім. Карпенка-Карого, працював на телебаченні, зняв декілька телесеріалів, серед яких — "Пацики" та "Опер на виклик".

Торік у жовтні в прокат вийшов його фільм "БожеВільні", світова прем'єра якого відбулася на Варшавському міжнародному кінофестивалі. Стрічка отримала Special Mention Award у межах секції 1-2 COMPETITION.

Про що фільм?

Герой стрічки "БожеВільні", простий український хлопець Андрій Довженко (Костянтин Темляк), у 70-ті роки ХХ сторіччя потрапляє до радянської психлікарні через свою любов до забороненої західної рок-музики та на собі відчуває психологічне насилля, тортури та дію заборонених в усьому світі психотропних речовин. У такий спосіб КДБ боровся з волелюбними людьми, які не приймали безглузді правила комуністичного ладу.  

Перед Андрієм постає вибір — співпрацювати із КДБ та повернутися до сім’ї, чи розкрити правду про дисидентів, закатованих у психлікарнях.

Загалом фільм "Боже Вільні"отримав 12 міжнародних відзнак на різних кінофестивалях, був продемонстрований у США, Канаді та навіть у Римі. 

Сподіваємось, на наступні фільми Тарасова чекає не менший успіх!

Читай також: Сім українських фільмів про кохання, які варто подивитися  

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації