Влад Никитюк: "Я одружився, але весілля буде після перемоги"
Актор Влад Никитюк. Фото: пресслужба
Весняна телевізійна сітка повернула на екрани обличчя улюблених акторів: зокрема 31-річний Влад Никитюк з'явився в головних ролях одночасно у двох серіалах — "Рубан" та "Подвійні ставки", що вийшли нещодавно на каналі ICTV2. "ТиКиїв" поговорив з актором про його нові роботи, випробування війною, а також… про недавнє одруження, яке стало несподіванкою для багатьох його прихильниць!
"Мене нещодавно один журналіст запитав, нащо знімати українські серіали, якщо є Netflix, — поділився Влад на початку нашої розмови. — Так от, я подивився перші серії "Рубана" і зрозумів, чому це нам потрібно. Цей серіал — це моя ідентичність, моє рідне. Американці не знімуть історію про нас, про те, як ми живемо в Україні під час війни. І будь-яка крута історія Netflix не буде настільки адаптована й актуальна для мене як для українця, який живе в цій війні. Бо хто як не ми розуміємо, що нам зараз потрібно?"
Владе, головну роль в "Рубані" грає В'ячеслав Довженко. Його персонаж — геніальний дивак, який може розплутати найскладніші головоломки. Ти часом не мріяв зіграти такого ж дивака типу Коломбо або Пуаро?
Мені здається, таку роль, яскраву й цікаву, я зіграв у фільмі "Генделик" режисера Тараса Дударя за мотивами оповідань Олександра Столярова.
У ньому є містична затравочка, коли ти не розумієш, де реальність, а де сон. Це кіно, на мою думку, саме зараз на часі, раджу всім його подивитися. Так от, мій персонаж у "Генделику" дивакуватий, але, коли історія добігає кінця, глядач зрозуміє, чому він такий.
Майор Антон Береза в серіалі "Рубан" — твоя перша головна роль від початку повномасштабного вторгнення. А чим ти займався до цього серіалу?
Волонтерством, яке мені тоді здавалося надважливим. Але за рік після вторгнення я зрозумів, що в мене просто закінчуються гроші, і тоді почав цікавитись, хто, що і де знімає. Так і опинився в серіалі "Рубан".
Я прочитав його сценарій і відчув, що персонаж Антон Береза зі своїми поглядами на справедливість і чесність мені дуже близький. Одразу вирішив, що хочу цю роль зіграти, бо мені є що сказати. Як бачите, мене затвердили, і я потрапив до класної команди, яка, попри складнощі, зняла непоганий серіал.
Попри які саме складнощі?
Брак часу і грошей. Коли нині під час знімання ти вибиваєшся з таймінгу, всі до тебе мчать із криками: "Давай скоріше, всі тебе чекають!"
А актор не може працювати в такій метушні — йому потрібен спокій, щоб зосередитись. І всі ці тривоги, ракети, та навіть новини дуже заважають — моментами ти просто не встигаєш підготувати сцену. А я відповідаю за себе в кадрі й хочу, щоб все було професійно. В роботі над "Рубаном" такої метушні вистачало, ми чудом це побороли.
Допоки росіяни не вбили моїх родичів і друзів, я не думав, що вони погані
Ми познайомились на зніманні фільму "Крути 1918". Бій під Крутами — це не тільки про те, що, захищаючи УНР у спротиві радянській росії, загинули київські гімназисти. Це — про передумови нинішньої війни, коли Україна боронила свої землі від більшовиків. Минуло сто років, і ми знову боронимо себе від тих самих окупантів…
Нам головне не забувати, хто вони такі. Бо забули, наблизили їх, і вони вже знову тут зі зброєю і претензіями на все. Я не можу сказати, що до 24 лютого 2022 року я не любив росіян. Допоки вони не вбили моїх родичів і друзів, я ж не думав, що вони погані. А чому не думав? Бо забув історію. Забув, що росіяни творили тут 1917-го, як маніпулювали Україною в радянські часи. А що вони робили з нами в середньовіччі... Тому вивчаймо свою історію!
Твої батьки на початку повномасштабного вторгнення виїхали з Києва в село під Бородянку і опинилися в окупації, а дехто з твоїх рідних загинув від бомб в самій Бородянці… Як твоя сім'я з цим живе сьогодні?
Час лікує — єдине, що можу сказати. І додам, що втрати, які мої батьки пережили, були більш болісними, ніж те, як вони пережили окупацію. Бо те, що там відбувалося, було страшним саме тому, що було непередбачуваним: незрозуміло було, що у головах окупантів, що вони збираються робити. Але життя продовжується: мама і тато сьогодні потрохи працюють.
А після того, як батьки вибрались з окупації, вони не думали поїхати за кордон?
Розмови такі були, але це не був вихід. Я знав точно, що мамі, бабусі, таткові треба виїхати кудись у безпечне місце, але це не обов'язково мала бути Європа. У результаті вони виїхали в Хмельницьку область до наших дуже гостинних знайомих, де й залишались, поки Київщину повністю не звільнили.
Нелогічні вчинки
Під час війни ти одружився з чарівною акторкою Анною Гуляєвою. Чому така важлива подія сталася саме зараз?
Не знаю, це якийсь феномен цього часу. Стільки людей нині роблять нелогічні, здавалося б, вчинки. І ти собі думаєш: "Та в мирний час я б ніколи такого не зробив!" Я завжди уявляв, що моє весілля буде справжнім святом для сім'ї та друзів. Щоб гості зібралися на березі чогось, може, річки, а краще океану, і відірвалися по повній. Чому так масштабно? Бо планую, що дружина в мене буде одна на все життя, а значить, і весілля мало бути знакове. Ну, а крім того, Аня ж — дівчинка, а всі дівчата — принцеси, які хочуть, щоб їх весілля було най-най... Ми розписалися в листопаді 2023 року. На жаль, у нас не було омріяного весілля з багатьох причин, але зробили ми це перш за все тому, що не знаємо, що нас чекає в майбутньому. Тому був тільки розпис. А вже коли все більш-менш урегулюється, обов'язково зробимо таке весілля, як треба. І відсвяткуємо ще й перемогу України!
Але головне — я сподіваюся, що нам з Анею доля подарує довге й щасливе сімейне життя.
Одним із продюсерів фільму "Правила бою", де ти зіграв свою вже другу головну роль в кіно, був Андрій Єрмак, той самий голова Офісу Президента. Ти можеш сьогодні йому зателефонувати з якогось приводу?
Можу, у мене є його номер. Але я знаю, що з цього точно нічого не буде: Єрмак сьогодні — людина суперзайнята і, думаю, йому нині не до моїх питань.
Але одного разу я йому таки писав. Пам'ятаєте, якось навесні 2023-го до України приїжджав Орландо Блум? Він до нас завітав як посол доброї волі UNICEF, а ще завітав до офісу ОП, де зустрічався із Володимиром Зеленським та Єрмаком. І якраз в той час один мій колега робив "Кіноінтенсив" — це така онлайн-подія з глядачами і запрошеними акторами, яка допомагала збирати гроші для ЗСУ. Я в цій ініціативі колись брав участь як запрошений актор.
А одного разу до ініціативи "Кіноінтенсиву" якось приєднався ірландський актор Джек Глісон — Король Джофрі в "Грі престолів". І я подумав: чому б не покликати сюди Орландо Блума? Це було б круто! І тоді написав Єрмаку з проханням якось допомогти.
Якби Блум долучився до нас, це було б класно не тільки для зборів на ЗСУ, а й для самих акторів, багатьом з яких в той час було дуже важко. Бо на той момент всі кінопроцеси зупинилися, роботи ні в кого не було, і всі буквально виживали. Тому багато хто з моїх колег тоді перебував у депресії. І от я подумав, що поява Орландо Блума в "Кіноінтенсиві" допомогла б багатьом знову повірити в себе.
І тоді Андрій Єрмак, попри свою зайнятість, мені відповів: "На жаль, Орландо Блум вже виїхав з України".
Ти — корінний киянин. Які місця в Києві тебе надихають?
Я обожнюю Поділ. У студентські роки проводив там весь вільний час, навіть мріяв на Подолі жити. Але з часом зрозумів, що влаштуватися на Подолі буде дуже дорого, і перевів погляд на Голосіївський район — навіть хотів там купувати квартиру перед самим повномасштабним вторгненням. Голосіївський парк — це дуже круте місце, в якому повно містики. До того ж в тому районі живуть мої друзі. Але якось так склалося, що сьогодні я живу в центрі Києва. І ось що я вам скажу про центральні райони столиці: не все тут так вже й добре для життя. Поки я був, скажімо так, юний, мені в центрі Києва жилося набагато цікавіше і краще. А от зараз не бачу сенсу прагнути будь-що жити десь на Печерську. Бо в Києві на обох берегах повно місць, де можна класно влаштуватися. Це місто дуже різне, і виграє той, хто не лінується ним мандрувати. Тоді воно дарує тобі багато знахідок!
Текст: Оксана Гончарук
Читай також: Артур Логай: "Я вірю в себе. Без цього не можна"
