Спіраль самотності: як соцмережі посилюють відчуття ізоляції
Фото: Freepik
За даними опитування в застосунку "Київ Цифровий", лише 9% жителів столиці оцінюють свій емоційний стан як задовільний. Разом із тим, у 2023 році заступниця голови КМДА Марина Хонда повідомляла, що кожен п'ятий киянин почувається самотнім. На ментальне здоров'я українців насамперед впливають зовнішні обставини, але емоційний стан змінюється і під впливом щоденних звичок, зокрема цифрової поведінки.
Парадоксально, але факт: соціальні мережі, що покликані спростити спілкування, породжують відчуття самотності. Чому так відбувається — пояснює дослідження Пенсильванського університету.
Як соцмережі пов'язані із самотністю та депресією
Зв'язок між часом, проведеним у соцмережах, та погіршенням самопочуття дослідила група науковців на чолі із психологинею Меліссою Хант. У межах експерименту вчені аналізували активність молодих людей на платформах Facebook, Snapchat та Instagram.
Кожен зі 143 учасників на початку дослідження пройшов опитування для визначення настрою та самопочуття, а також поділився скриншотами з телефону, які вказують на тривалість користування соцмережами протягом тижня. Потім учасників випадковим чином розподілили на контрольну групу, користувачі якої зберігали свою типову поведінку в соціальних мережах, та експериментальну групу, яка обмежувала час, проведений у Facebook, Snapchat та Instagram, до 10 хвилин у кожному застосунку на день.
Протягом наступних трьох тижнів учасники ділилися знімками екрана, аби щотижня надавати науковцям дані щодо часу перебування в мережі. Спираючись на отриману інформацію, Хант розглянула інтенсивність негативних переживань за сімома показниками, зокрема за рівнем страху пропустити щось важливе, тривогою, депресією та самотністю.
Обмеження часу, проведеного у соцмережах, призводить до значного зменшення симптомів депресії та самотності. Ці ефекти особливо відчутні для людей, які були більш пригніченими, коли почали брати участь у дослідженні, — каже Мелісса Хант.
Науковиця наголошує, що результати дослідження не свідчать про необхідність повністю відмовлятися від користування соцмережами. Водночас вчені підкреслюють важливість контролю часу, проведеного в таких застосунках.
Чому користування соцмережами викликає залежність
Фахівці платформи HelpGuide вважають, що вплив соціальних мереж на психіку подібний до розвитку ігрової залежності. Коли ми отримуємо реакції та коментарі на свої пости в мережі, в організмі відбувається вивільнення дофаміну. Це викликає відчуття радості від винагороди — таке саме, як при виграші у гральному автоматі чи підпалюванні сигарети. Що більше людина отримує швидких винагород, то більше починає залежати від їхнього джерела.
Коли користувач компенсує негативні переживання перебуванням у соцмережах, він потрапляє у таку собі "спіраль самотності":
- Ти заходиш у соцмережі, щоб врятуватися від тривоги.
- Спостереження за чужим життям посилює відчуття невдоволення та самотності.
- Ці симптоми змушують користуватися соцмережами ще частіше.
- Збільшення часу, проведеного в мережі, поглиблює відчуття ізоляції та депресії.
Як користуватися соцмережами екологічно
Мало хто в сучасному світі може повністю відмовитися від скролінгу та віртуального спілкування, адже це найзручніший спосіб підтримувати зв'язок з оточенням та бути в курсі подій. Для зниження негативного впливу соцмереж на психіку фахівці HelpGuide рекомендують впровадити у життя низку корисних цифрових звичок.
- Не використовуй соцмережі безцільно
Зайшов у Facebook, щоб перевірити, скільки лайків набрав твій допис, і "завис" на годину — у подібну ситуацію потрапляли всі. Старайся користуватися соцмережами усвідомлено: пам'ятай про ціль, з якою ти зайшов у застосунок, і контролюй час цифрового дозвілля.
- Надавай перевагу активній взаємодії
Деякі дослідження свідчать про те, що пасивне використання соціальних мереж має більш негативний вплив на ментальне самопочуття. Щоб уникнути відчуття самотності та невдоволення, частіше взаємодій з іншими користувачами — лишай коментарі під постами, публікуй власні дописи, пиши повідомлення.
- Ретельно обирай, на кого підписуватися
Не женися за кількістю друзів у соцмережах — зосередься на якості контенту у власній стрічці. Підписуйся на людей та сторінки, чий творчість надихає тебе та викликає позитивні емоції. Відписуйся від джерел провокацій та негативу, щоб не потрапити у пастку думскролінгу.
- Перевіряй інформацію
Соціальні мережі можуть бути джерелом дезінформації, зокрема теорій змови. Завжди перевіряй інформацію, перш ніж вірити дописам із суперечливими твердженнями — особливо якщо вони можуть завдати шкоди іншим.
Щоб соцмережі не перетворилися на джерело тривог і проблем, дбай про цифрову безпеку: використовуй надійні паролі та налаштування конфіденційності, не розголошуй особисті дані й не ведись на шахраїв.
Читай також: Чому чоловіки рідше звертаються до психологів та про які проблеми мовчать — розповідає експертка