Як звільнені з полону оборонці Маріуполя й ветеран створили бренд "Волоцюга"
Максим, Руслан і Олександр (зліва направо), засновники "Волоцюги". Фото надане героями
"Волоцюга" — бренд і швейне виробництво в Києві, засновані цьогоріч трьома ветеранами. Вони познайомилися під час реабілітації: Руслан і Олександр повернулися після трьох років полону, а Максим відновлювався після важкого поранення.
Руслан і Олександр навчилися шити в неволі — через примус окупантів. Тепер ці навички працюють на них — у власній справі, яку вони розбудовують разом із Максимом.
Для "ТиКиїв" захисники розповіли, як сьогодні функціонує їхній бренд-виробництво, в чому його місія та чого очікувати від їхнього першого дропу.
З чого все почалося
21-річний Максим родом із Переяслава. Коли почалося повномасштабне вторгнення, йому було 17 років. Він вивіз до Польщі маму та двох сестер, а після досягнення повноліття повернувся в Україну, щоб долучитися до лав ЗСУ. Служив штурмовиком.
Руслан й Олександр — 26-річні маріупольці, які познайомилися під час служби в Морській охороні. Вони потрапили в полон під час захисту рідного міста.
"Одне бачення, одні думки та ідея", — відповідає Максим на запитання про те, що зблизило їх трьох.
Як розповідає Руслан, запустити власне виробництво їм запропоновували цієї зими "їхні друзі, що дружать з брендом RIOTDIVISION". Київська марка RIOTDIVISION із 2015 року підтримує військових. Сьогодні "Волоцюга" є виробничим партнером бренду, який також надає їм консультативну підтримку.
Коли саме почало працювати виробництво "Волоцюга"?
Максим: З навчанням чи без?
З урахуванням навчання. І що саме ви маєте на увазі під "навчанням"?
Максим: Загалом минуло вже пів року.
Це все було не так легко, тому що мені потрібно було зрозуміти свою роботу, як і хлопцям, скажімо так.
Руслан: Обладнання нове, тому треба було перенавчатися, оскільки в полоні ми шили на поганих машинках.
Як виникла назва "Волоцюга"?
Максим: Для нас вона означає свободу. Ми боремось за свободу. Хлопці пройшли полон і розуміють її цінність, як і я, який пройшов свій період війни.
"Волоцюга" — це людина, яка ні від кого не залежить та рухається за більш вуличним ритмом життя.
Ви виконуєте замовлення інших компаній і також готуєте свої релізи?
Руслан: Ми виконуємо замовлення інших компаній і водночас готуємо своє, але поки що на своє нема багато часу. Зараз ми закінчимо чуже замовлення та зможемо нормально попрацювати над нашим брендом.
Максим: Чому така затримка? Тому що зараз велика проблема з робочими кадрами. У нас триває набір людей у команду. Якщо людина бажає працювати, навіть якщо вона тільки випустилася з коледжу чи якогось навчального центру, ми візьмемо її й навчатимемо.
Так, я бачила, що ви готові навчати людей із нуля.
Руслан: Але чи хочуть люди навчатися — це вже інше питання. Мені здається, що люди якось бояться нас, тому що це "ветеран, і хто його знає". Вони якось скептично ставляться до нас, хоча даремно взагалі.
Максим: Ми максимально лояльні, тому що хочемо побудувати свою сім'ю. Ми входимо в становище: якщо потрібно кудись піти — іди, ми зрозуміємо.
Якщо йдеться про замовлення від інших компаній, то що саме ви шиєте? Одяг, взуття чи аксесуари?
Руслан: Зараз аксесуари, сумки.
Яку роль кожен із вас виконує в бренді?
Олександр: Усі все роблять. Всі шиють, ріжуть і кроять. Нам дуже не вистачає рук. Тож якщо хтось із нас побачив роботу, яку треба виконати, то він іде й робить її. У нас немає ролей — є відповідальність.
Олександре та Руслане, чи виникають у вас зараз складні переживання, пов'язані з пройденим у полоні, коли працюєте? Що допомагає їх долати?
Руслан: Все добре. Просто складність в тому, що немає людей. Київ — мільйонне місто, а ми не можемо знайти сім майстрів. Це абсурд.
Щодо ваших власних релізів: що це буде за стиль та які самі речі?
Максим: Плануємо все в стилі "дворовий мілітарі".
Руслан: Перші речі будуть лімітованими, тому що це, вважай, початок. Сподіваємося, через 20 років вони дуже сильно зростуть у ціні.
Що ще очікувати від "Волоцюги" в найближчому майбутньому?
Руслан: По-перше, це футболки. Перша партія налічуватиме 100 штук. Тому тим, хто хоче купити наші речі, треба зачекати.
Максим: Але ми обіцяємо, що всі здивуються. Перший дроп — це буде "взрив".
Руслан: Це дуже складно взагалі. Я ніде не шив футболки. Це буде мій перший досвід.
Як ви визначаєте для себе місію "Волоцюги", якщо говорити не лише про бізнес-складову?
Максим: Щоб усі люди знали й пам'ятали про полон, який пройшли хлопці, і про азовців та тих багатьох, хто залишається там. Щоб люди пам'ятали, що триває війна, та розуміли, через що пройшли люди, щоб, наприклад, створити цей бренд.
Кожен пройшов свій шлях і хоче вкласти свою ідею в цей одяг, щоб люди його носили.
Руслан: Азовців не міняють. Вони перебувають у дуже поганих умовах, гниють і помирають. Їх б'ють, дуже жорстоко катують і дають строки ні за що. Тому Free Azov — 600 хлопців чекають на те, щоб повернутися додому.
Читай також: Історія засновника Yato Jewelry, який став військовим та відродив свій бренд прикрас під час служби
