Страшно класно! Усе, що варто знати про донорство крові, — на власному досвіді

Донація від "Агентів крові" у театрі Франка. Фото авторки

У світі, де буденністю стала збройна агресія, а щоденні ризики нікуди не зникають, взаємопідтримка набуває особливого значення, а допомога стає безцінною. Одним із її найважливіших виявів є донація крові. Щодня її щодня потребують як звичайні люди, так і наші захисники. 

Ми знаємо, що донорство здається лячним. Знаємо й те, що цей звичайний для мільйонів людей процес в Україні й досі оточують десятки міфів. 

Поширені міфи про донорство 

У сучасному світі медицина та наука зробили величезний крок уперед, проте досі існує те, що неможливо синтезувати в лабораторії чи купити в аптеці. Це — людська кров. Єдиним її джерелом залишається людина, яка добровільно вирішила нею поділитися.

У багатьох європейських країнах, з огляду на щоденну потребу в крові, донорство давно стало звичною частиною суспільної культури — такою ж регулярною практикою, як профілактичний огляд у лікаря чи турбота про власне здоров'я.

Однак в Україні донорство й досі оточують десятки міфів і упереджень, які перетворюють простий та емпатійний вчинок на складний процес, який ми повсякчас відкладаємо. Тож перш ніж замислюватися про донацію, варто розібратися, де правда, а де — поширені хибні уявлення.

Міф 1: Після донації в організмі бракує крові

Якщо говорити про відновлення втраченого, то наш організм має дивовижну здатність до компенсації. Об'єм плазми відновлюється всього за 1-2 дні, а клітини крові — за кілька тижнів.

Міф 2: Під час донації є ризик заразитися сифілісом, ВІЛ і гепатитами

Такого ризику не існує. Під час процедури використовують лише стерильні одноразові голки та контейнери для крові. Їх відкривають безпосередньо у твоїй присутності та утилізують одразу після донації. Крім того, перед переливанням пацієнту донорську кров обов'язково перевіряють на ВІЛ, гепатити та інші інфекції.

Міф 3: Після донації треба їсти калорійну їжу та багато солодкого

Харчування дійсно впливає на рівень гемоглобіну, але шоколад, піца та бургери тут ні до чого. Дотримуйся принципів збалансованого харчування й відповідного режиму гідратації. Саме це є надійнішим шляхом до швидкого відновлення!

Міф 4: Кров потрібно здавати лише в надзвичайних ситуаціях — під час катастроф чи терактів

Кров потрібна щодня: для онкохворих пацієнтів, породіль, поранених військових і цивільних. В умовах війни регулярне донорство є особливо важливим. Для багатьох хворих кожна згаяна хвилина — це вже екстремальний випадок. 

Міф 5: Здавати кров — це боляче

Страшно — можливо. Боляче — точно ні! Донорство крові — це гарний вчинок, який, звісно, має свої ризики, але волонтери та медичний персонал завжди допомагають впоратись із хвилюванням. 

Донорство — це безпечна процедура, якщо підходити до неї свідомо та дотримуватись рекомендацій. Не дозволяй міфам стояти на шляху до порятунку життів!

Міф 6: Донорство не для худих та тендітних

Насправді вага — це неоднозначна вимога. Значно більший вплив мають індекс маси тіла (ІМТ) та загальний стан потенційного донора. Перед процедурою обов'язково ознайомся з правилами конкретного центру крові.

Міф 7: Люди з хронічними захворюваннями не можуть бути донорами

Жодних висновків не варто робити самостійно. Завжди краще проконсультуватися зі своїм лікарем — він точно знає твій діагноз та підкаже, що буде краще для твого здоров'я. 

Міф 8: Татуювання та пірсинг = заборона донації 

Донорська спільнота не така консервативна, як тобі може здаватися. Лише пів року перерви після сеансу — і ти знову можеш дарувати комусь шанс на порятунок. Наявність свіжих татуювань чи пірсингу — це лише тимчасовий відвід на шість місяців, а не на все життя.

Міф 9: Після ГРВІ не можна бути донором принаймні рік 

Після перенесеної ГРВІ можна здавати кров вже через два тижні після повного одужання. Це лише тимчасовий, а не постійний відвід від донорства.

Міф 10: Якщо курити, вживати алкоголь або їсти жирну їжу, не можна бути донором

Донором може стати майже кожен. Донорство не вимагає особливого чи ідеального стилю життя. Єдина вимога — дотримуватись гастрономічних обмежень та правил безпосередньо за кілька днів до донації. Про них — розповідаємо далі. 

Напередодні донації: підготовка та обмеження  

Тепер, коли ми знаємо, що донація це геть не страшно й абсолютно безпечно, визначимося з тим, хто може бути донором. Спираючись на інформацію вище, викреслюємо зі списку обмежень татуювання, пірсинг, куріння чи алкоголь. Натомість звертаємо увагу на власне самопочуття, ліки, які приймаємо, та індекс маси тіла. Зазвичай донором може стати людина, що важить більш як 50 кілограмів. Однак і тут є винятки, тож радимо звернутися за консультацією до професіоналів. 

Підготовка до донації значно простіша, ніж може здаватися на перший погляд. Тобі не потрібно ані змінювати свій стиль життя, ані робити щось екстраординарне. Варто лише запам'ятати кілька простих правил, дотримуватися яких варто за три дні до здачі крові. 

За 72 години: 

• не приймай ліки — навіть вітаміни та БАДи; 
• якщо ти маєш хронічні захворювання і приймаєш препарати за призначенням лікаря — не відміняй їх самостійно! Обов'язково проконсультуйся зі своїм лікарем і плануй донацію лише тоді, коли це безпечно для тебе. 

За 48 годин: 

• виключи з раціону занадто копчене, жирне чи мариноване —  така їжа робить плазму каламутною (ліпемія); 
• повністю виключи алкоголь та енергетичні напої — вони зневоднюють. 

Напередодні донації (за 24 години) не вживай:

• жирну, смажену, гостру, копчену їжу;
• молочні продукти (сир, масло тощо);
• яйця;
• банани, авокадо;
• горіхи та насіння;
• додатково оброблені сухофрукти;
• буряк, чорницю, журавлину, вишню (вони можуть змінювати колір плазми).

Дозволені, але в обмеженій кількості, такі продукти:

• цитрусові (апельсин, лайм, лимон, грейпфрут, світі, мандарин тощо);
• ягоди (полуниця, виноград, кавун, суниця, черешня, смородина, лохина, малина тощо);
• бобові (тофу, соя, нут, сочевиця, горох тощо);
• томатне пюре, консервовані томати або томати у власному соку;
• морепродукти (молюски, ракоподібні).

За дві години до донації:

• не пали. 

У день донації:

• сніданок: вранці потрібно обов'язково поснідати! (каші на воді, чай з печивом, крупи, страви з овочів тощо).
• водний баланс: пий багато води за день до донації та зранку перед нею. Загалом понад два літри, але не за один раз, а рівномірно протягом дня.

Геть нескладно, правда? 

Як відбувається донація?  

На зв'язку Вікторія — редакторка "ТиКиїв". 13 червня я долучилася до донації крові в театрі імені Івана Франка, організованої "Агентами крові", щоб розповісти, як це було, чого варто очікувати та про що варто знати.

Насамперед під час запису на донацію ти маєш змогу дізнатися геть усе про обмеження, екстрені випадки та дієту. Пам'ятай: це добра справа, а не примус. Далі відбувається реєстрація. Ти обираєш день і часовий слот та отримуєш усі необхідні інструкції.

У день донації обов'язково варто поснідати — я завжди обираю вівсянку — і ситим прийти на подію. Тут на тебе чекатимуть волонтери, які спершу спрямують у лаунж-зону із солодким чаєм і печивом, а потім — на огляд і заповнення даних. Порада: приходь вчасно або навіть трохи раніше, щоб не створювати чергу.

Після внесення особистих даних твою кров перевірять на рівень гемоглобіну та визначать її групу, виміряють тиск і розпитають про самопочуття та дотримання підготовчих рекомендацій. І все — починається донація.

На місці працюють професійні бригади, зокрема лікарі Київського обласного центру крові, тож про безпеку точно не варто хвилюватися.

До речі, того дня на подієву донацію в театрі прийшли понад 300 людей, що надзвичайно потішило персонал. Водночас одна з медикинь зазначила, що нестача крові зараз відчувається чи не найгостріше.

Чи було мені боляче? Відповідь однозначна — ні. А для душевного спокою в момент введення голки можна просто відвернутися.

Забір крові триває зовсім недовго — до 10 хвилин. Варто пам'ятати, що тобі або комусь іншому може стати зле, але це не страшно — медики завжди поруч і готові допомогти.

Після донації на донорів чекають приємні подарунки, які залежать від місця проведення події. Незмінними залишаються піни від "Агентів крові" та бонуси від "Київстар ТБ". Цього разу приємним доповненням стали флаєри на купівлю квитків до театру Франка та знижки на аналізи.

Насамкінець хочу зазначити, що я вже не вперше стаю донором крові. І з кожною донацією лише більше переконуюся: це буденний, цінний і напрочуд простий спосіб допомогти, який точно варто додати до свого списку добрих справ. 

Регулярні донації рятують життя!

В умовах повномасштабної війни потреба в крові зросла в рази — вона критично необхідна для порятунку поранених військових та цивільних. Але водночас нікуди не зникли й щоденні потреби: кров постійно потрібна під час складних операцій, важких пологів, після ДТП, а також пацієнтам з онкологічними захворюваннями та хворобами крові.

Донорство не має бути лише реакцією на надзвичайні ситуації чи трагедії. Спільно з "Агентами крові" ми пропагуємо культуру безплатного, регулярного та свідомого донорства. 

Ми прагнемо створити світ, у якому донорство є не подвигом чи екстреним заходом, а простою рутинною звичкою кожного, хто має можливість і здоров'я ділитись кров'ю. 

Світ, де здати кров — це така ж нормальна частина життя, як похід до спортзалу чи ранкова кава.

Тільки завдяки регулярним донорам система крові може працювати стабільно і бути готовою до будь-яких викликів. Ставай донорами свідомо, роби це регулярно — і ти побачиш, як твоя звичка змінює світ на краще.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter