Символи Києва: від каштанів до айдентики
Колаж: "ТиКиїв"
Минулими вихідними Київ відсвяткував 1542-й день народження. Згадаймо головні символи нашого міста! Деякі з них офіційні, а деякі — неформальні, але всім відомі. Кожен має свою унікальну історію. Дізнаймося більше!
Герб і прапор
Найголовніші символи міста — це, звичайно, його герб і прапор.
Відомо, що перші згадки про Київський герб датуються приблизно 500 роком. За свою історію герб міста змінювався багато разів, проте сучасний офіційний символ Києва був затверджений не так давно — у 1995 році. На ньому — щит, на синьому полі якого зображено архангела Михаїла у срібному вбранні, підперезаному золотим паском, і з пурпуровим плащем. Навколо його голови — золотий німб. У правій руці він тримає вогняний золотий меч-промінь, а в лівій — срібний овальний щит із грецьким хрестом. Меч символізує захист, золотий хрест — світло й християнство, німб — символ святості.
Київські каштани
Сьогодні важко уявити, що колись у Києві не було каштанів. Але ці дерева з'явилися тут лише у XIX столітті. Існує легенда, що за популяризацію каштанів, сам того не бажаючи, був відповідальний Микола I. У 1842 році він приїхав до Києва і доручив висадити дерева на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка), проте результат його не влаштував, тож він наказав всі ці дерева викорчувати й висадити натомість тополі. Проте містяни вирішили не позбуватися від каштанів, а посадити їх у своїх двориках та по всьому місту.
Першу каштанову алею у 1862 році висадив Афанасій Рогович — тодішній директор університетського ботанічного саду (нині Ботанічний сад ім. Фоміна). На жаль, не всі дерева з цієї алеї збереглися через прокладання станції метро "Університет", заради якої частину насаджень довелося зрубати. Проте й сьогодні можна віднайти каштани, яким уже понад 160 років.
Символом столиці каштани стали вже у другій половині XX століття. Після подій Другої світової війни багато дерев постраждало, тож кияни у 1950-1970 роках почали висаджувати їх знову. Відтоді важко уявити Київ без цих могутніх і напрочуд красивих дерев.
Київський торт
Якщо ми говоримо про їстівні символи столиці та наші кулінарні візитівки, то, звичайно, перш за все варто згадати "Київський торт", відомий в усьому світі.
Є декілька версій його появи. За офіційною, "Київський торт" з'явився у 1956 році. Тоді кондитери фабрики ім. Карла Маркса за допомогою наполегливої праці та безлічі експериментів віднайшли рецепт того самого торту, за який потім отримали авторське свідоцтво у справах винаходів та відкриттів.
Неофіційна версія трохи цікавіша. За нею, справа в банальній помилці. Якось кондитери забули покласти в холодильник партію яєчного білка для бісквіта. Тоді начальник цеху Костянтин Петренко разом зі своєю помічницею Надією Чонгар, щоб приховати помилку команди, напекли з цієї твердої піни коржі. Ну, а щоб не залишати коржі без діла, начальник цеху та його помічниця намастили їх кремом та прикрасили. Так з'явилася "тестова" версія славнозвісного "Київського торта".
Читай також: Київ святковий: 7 смаколиків, які присвячені столиці
Київ у мініатюрах
Київський проєкт "Шукай!" стартував на початку 2018 року під керівництвом його авторки та менеджерки Юлії Бевзенко. Це проєкт мініатюрних скульптур, схожий на цікавий квест. Прогулюючись Києвом і шукаючи бронзові фігурки-артефакти, можна дізнатися багато нового. За кожним експонатом цієї чарівної колекції — історія міста. Біля кожного мініатюрного артоб'єкта — табличка із зазначенням автора і QR-кодом, за допомогою якого можна отримати більш детальну інформацію про прообраз фігурки.
Золоті ворота, дідусі, що грають в шахи, Київський велотрек, гелікоптер Сікорського — це тільки маленька частина бронзових скульптурок, встановлених у різних куточках нашої столиці. Всього їх 43.
Минулого тижня відкрили нову мініскульптуру в межах проєкту "Шукай". Вона присвячена княгині Ользі.
Цікаво, що у проєкті представлені не тільки стародавні символи, але й ті, що стали такими нещодавно. Наприклад, скульптурка "Привид Києва" чи славнозвісна "Паляниця".
Карту всіх мініатюрних артоб'єктів проєкту "Шукай!" можна знайти за посиланням.
Лого міста та його оновлення
Звісно, в епоху диджиталізації столиця України просто зобов'язана мати свій графічний символ — логотип. Лого міста Києва у 2011 році розробила агенція Fedoriv. На ньому зображено краплі, що символізують Дніпро, каштан, церковну башту і серце.
Відтоді логотип столиці не змінювався, хоча в цьому була потреба, про що постійно нагадувала креативна сфера міста. У 2019 році київські дизайнери Олександр Тригуб, Дмитро Буланов та Катерина Яцушек розробили нову версію неофіційного логотипа міста.
Автори також закликали всіх охочих користуватися цим логотипом та назвали зображення спільним.
Гімн Києва
"Як тебе не любити, Києве мій..." — перші рядки пісні, що давно стала гімном нашого міста.
У 1962 році музику для неї написав відомий український композитор Ігор Шамо, а слова — поет Дмитро Луценко. Цікаво, що ця композиція була створена саме до Дня міста. Кажуть, що музику Шамо написав за одну ніч, тоді як на вірш пішов понад місяць. Одразу ж після першого виконання пісня стала неофіційним гімном міста, а офіційний статус отримала у 2014 році.
Пам'ятник Володимиру
Пам'ятник князю Володимиру є найдавнішим скульптурним пам'ятником Києва. Він був побудований у 1853 році на нижній терасі Володимирської гірки і є одним із символів міста. Це архітектурна пам'ятка правобережної київської гірки, місце для прогулянок киян, паркова зона та зона відпочинку. З цими пагорбами пов'язана легенда про першого християнського місіонера на язичницьких землях наших предків — святого Андрія Первозванного. Він показав пальцем на ці пагорби й сказав: "Бачите ці пагорби? Так засяє над ними благодать Божа, що на цьому місці постане велике місто, і Бог збудує в ньому багато церков". Він наблизився до пагорбів і, благословивши їх, помолився Богу.
Пам'ятник був споруджений до святкування 900-річчя від дня Хрещення Русі в 1853 році. Його авторами були архітектор Олександр Тон, скульптор Василь Демут-Малиновський (барельєфи) і Петро Клодт (статуя). Оскільки і Василь Демут, і Олександр Тон були масонами, на фундаменті пам'ятника можна побачити масонську символіку.
Щоб запобігти його можливому знищенню ракетами, кияни вирішили захистити важливий об'єкт опалубними плитами, які можуть утримати цілим бетон, на це виділили гроші київські бізнесмени-благодійники.
