На гербі, на торті, на вулицях: як каштани стали символом Києва

На гербі, на торті, на вулицях: як каштани стали символом Києва Фото: kyivcity.gov.ua

У Києва є багато символів, але у травні чи не найголовнішим з них стає каштан. "Свічки" з дрібними білими, біло-рожевими або маже червоними суцвіттями розпускаються по всьому місту. Тож зараз — ідеальний час, щоб згадати, як каштани стали символом Києва. А також дізнатися про них кілька цікавих фактів.

Цвітіння каштанів на Хрещатику. Фото: КМДА/Михайло Криволапов

Трошки передісторії

Дерева, які в Україні заведено називати просто каштанами, належать до родини гіркокаштанів. Найрозповсюдженіший з них — гіркокаштан звичайний, який у народі також називають "кінським". Саме його можна найчастіше зустріти на вулицях Києва та інших українських міст.  Дерева з красивими насичено-рожевими суцвіттями належать до гібридного виду, який має доволі кровожерливу назву — гіркокаштан криваво-м'ясний.

Як каштани стали символом Києва
Рожеві каштани у Києві. Фото: "ТиКиїв"/Ігор Кузнєцов

Цікаво, що за біологічною класифікацією гіркокаштани навіть не є близькими родичами каштана звичайного, який у нашій країні не настільки розповсюджений. Каштан звичайний ближче до дубів та буків, а його плоди є їстівними, тоді як плоди гіркокаштана — отруйні для людей. 

Походять гіркокаштани з Балкан, а точніше — з грецького гірського пасма Піндос. У XIX столітті вони набули популярності як декоративні дерева, які почали вирощувати в парках і на вулицях міст у всіх помірних кліматичних зонах світу.

Далі у тексті ми називатимемо гіркокаштани просто каштанами для простоти сприйняття, адже саме під такою назвою їх знає більшість українців.

Коли каштани з'явились у Києві

Дослідники київської старовини вважають, що висаджувати у своїх маєтках каштани заможні кияни почали ще у XVIII столітті. Так, в "Історії міста Києва" 1800 року згадуються "дикі" каштани, які багаті містяни "розводять у садах лише для краси їхніх квітів". Проте вперше ці дерева, ймовірно, з'явилися у місті ще раніше. За припущеннями деяких вчених, вік каштанів на території Києво-Печерської лаври може становити близько 300 років.

Найстарішим же столичним каштаном вважається каштан Петра Могили, який, за легендою, висадив сам київський митрополит десь у першій половині XVII століття. Дерево-довгожитель росте на території Свято-Троїцького монастиря у Китаївській пустині. 

Як каштани стали символом Києва
Каштан Петра Могили. Фото: commons.wikimedia.org

Мода на висадку каштанів на вулицях Києва з'явилася у першій половині XIX століття.  У 1839 році у районі Імператорського університету Святого Володимира (нині КНУ ім. Шевченка) заклали новий ботанічний сад, і вже у перші роки там висадили перші каштани. А у 1862 році новий директор ботсаду Опанас Рогович висадив першу в місті повноцінну каштанову алею у формі кола. Частина цих дерев збереглася і досі. 

Імператор проти каштанів

Існує міська легенда, що напередодні візиту до міста російського імператора Миколи I навесні 1842 року, київський генерал-губернатор Дмитро Бібіков довго не міг вигадати, чим же здивувати високого гостя. Врешті він вирішив прокласти нову вулицю та засадити її екзотичними на той час каштанами. 

Сказано — зроблено. До міста швиденько завезли саджанці та висадили їх уздовж нової вулиці (пізніше він став Бібіковським бульваром, а тепер це — бульвар Шевченка). Проте якраз перед візитом імператора усі висаджені каштани наказали викорчувати та замінити їх тополями. Чому? Бо посланець доповів Бібікову, що Миколаю начебто ідея з каштанами геть не сподобалась і він зажадав бачити на новій вулиці саме тополі. А щоб каштани не пропали даремно, їх роздали киянам. 

Як каштани стали символом Києва
Бібіковський бульвар на старовинній листівці. Жодних каштанів, лише тополі

У 1876 році, після реконструкції Царського палацу, на Палацовій площі заклали Маріїнський парк, де з-поміж інших дерев висадили чимало каштанів. А у 1896 році, за рекомендаціями Садової комісії Києва, вийшла губернаторська постанова щодо висадки дерев власниками будинків власним коштом. Зокрема, у Старокиївському відділку (окрім вул. Хрещатик) та на прилеглих вулицях рекомендували висаджувати каштанові дерева.

Читай також: "Конструктивізм по-київськи: чим цікаві сторічні столичні кондомініуми"

Новий символ міста

Поступово каштани почали завойовувати не тільки вулиці, а й інші сфери міського життя. Зокрема, на рубежі XIX-XX століть їхнє зображення почали все частіше використовувати архітектори та скульптори. Побачити знайомий п'ятилисник можна, наприклад, на фасаді Будинку зі зміями, що на Великій Житомирській. 

На Хрещатику ж ці дерева вперше з'явилися після завершення Другої світової війни. Коли зруйновану під час війни вулицю відбудували, кияни самі почали висаджувати на ній каштани. 

Як каштани стали символом Києва
Молоді каштани на Хрещатику, 1950-ті роки. Фото: Getty Images

У 1956-му році майстер кондитерської фабрики імені Карла Маркса Костянтин Петренко, що очолював тоді бісквітний цех, створив легендарний "Київський торт". На круглій коробці торта зобразили листя каштанів. Рецептура торта з того часу зазнала деяких змін, але каштани залишились на місці.

Як каштани стали символом Києва
Київські торти та знайомі п'ятилисники на коробках. Фото: facebook.com/borysgradov

І не можна забувати про морозиво "Каштан" — ніжний пломбір у шоколадній глазурі, який вважався чи не найкращим київським морозивом. 

Як каштани стали символом Києва
Каштани на Хрещатику у 1976 році. Фото: Getty Images 

П'ятилисник каштана блакитного кольору також міститься на емблемі київського хокейного клубу "Сокіл", заснованого у 1963 році.

Офіційно статус каштана як символу Києва затвердили у 1969 році, коли обрали новий герб міста за авторством Флоріана Юр'єва і Бориса Довганя. Центральне місце у гербі посіло саме стилізоване зображення листя каштана з пірамідальною "свічкою" квітів. Цікаво, що суцвіття зобразили у вигляді "трикутника Серпінського", який у своїй графіці використовував видатний ілюстратор та автор дизайну перших українських грошей Георгій Нарбут.

Як каштани стали символом Києва
Герб Києва у 1969-1995 роки

Ми зробили каштан офіційним символом Києва. А як інакше? Я дружив з Платоном Майбородою (автор музики "Київського вальсу" — прим.). Там були такі слова: "Знову цвітуть каштани, — розповідав журналістам Флоріан Юр'єв.

За часів незалежності, у 1995 році, герб змінили на дорадянський — стилізоване зображення архангела Михаїла. Юр'єв і Довгань пропонували модернізувати їхній герб з каштанами, але їхню ідею відкинули.

Скільки каштанів у Києві

Попри свій символічний для Києва статус, каштани не є найбільш розповсюдженими деревами у місті. За даними "Київзеленбуду", станом на 2021 рік найчастіше на столичних вулицях можна було зустріти липи (27,9% дерев) та клени (26%). Каштани ж посідали тільки третє місце — 14,8% дерев.  

Як каштани стали символом Києва
Фото: "ТиКиїв"/Ігор Кузнєцов

Точну кількість каштанів на вулицях міста підрахувати складно. "Київзеленбуд" у 2021 році повідомляв, що на його балансі перебуває близько 25 тисяч цих дерев. Проте, скільки ще каштанів не стоять на обліку — невідомо. Кілька років тому у ЗМІ фігурувала загальна цифра в 1 мільйон каштанів з посиланням на той самий "Київзеленбуд". 

До речі, на Троєщині є вулиця Каштанова, і вона цілком відповідає своїй назві — каштанів на ній росте дійсно багато.

За останні років 10-15 каштанів на вулицях столиці безперечно поменшало — дерева страждають через ураження міллю та екологічні проблеми. Особливо в цьому плані не пощастило каштанам на Хрещатику, частину з яких взагалі замінили ялівцем.

Як каштани стали символом Києва
Київські каштани страждають від шкідників. Фото: "ТиКиїв"/Ігор Кузнєцов

Врятувати ситуацію може висадка більш стійких сортів (наприклад, рожевого сорту Бріоті) та зменшення викидів від транспорту. А от у столичних парках та дворах каштани почуваються значно краще, ніж на загазованих вулицях.

Як каштани стали символом Києва
Попри все київські каштани цвітуть. Фото: kyivcity.gov.ua

Дерево у металі

У Києві можна зустріти не тільки звичайні живі каштани, а й бронзові. Одна зі скульптур, присвячених цьому символу міста, розташована посеред Маріїнського парку. 

Як каштани стали символом Києва
Пам'ятник каштану в Маріїнському парку. Фото: guide.kyivcity.gov.ua

А інший мініатюрний бронзовий каштан причаївся на будівлі КМДА на Хрещатику. Скульптуру встановили у межах проєкту "Шукай!"

Як каштани стали символом Києва
Бронзовий каштанчик біля входу в КМДА. Фото: yuliabevzenko.com

Читай також: "Звіринець, Виноградар та інші: звідки пішли назви київських місцевостей"

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день" - 412x412
Люди

Ольга Безсонова

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день"

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту - 412x412
Новини

Тетяна Трифонова

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації