Київ — частина космосу: як зі столиці дістатися до зірок

Київ — частина космосу: як зі столиці дістатися до зірок Фото: Getty images

12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України. У цей день 1961 року Юрій Гагарін вперше у світовій історії здійснив політ у космос. Українські підприємства славляться виробництвом ракет-носіїв космічних апаратів, систем керування та самими космонавтами. Навіть американський мільярдер та власник компанії з виробництва ракет-носіїв Space X Ілон Маск визнає, що українські ракетоносії "Зеніт-3SL" — найкращі у світі. Команда "ТиКиїв" з'ясувала, що поєднує Київ із космосом.   

Фото: Getty Images
Фото: Getty Images

Космічні назви 

Майже у кожному районі Києва є вулиця, яка має стосунок до космосу. Наприклад, був проспект космонавта Комарова у житловому масиві Відрадний (зараз його перейменували в проспект Любомира Гузара), площа Космонавтів у Солом'янському районі, вулиця Космічна — у Дніпровському та вулиця Героїв Космосу — у Святошинському, проспект Леоніда Каденюка у Деснянському і Дніпровському районах (колишній проспект Гагаріна). А ще є місця, які наближають киян до зірок.  

Астрономічна обсерваторія в університеті Тараса Шевченка

Серед сотні багатоповерхівок та торгових центрів у столиці можна розгледіти куполи, під якими ховаються від негоди телескопи. Понад 160 років астрономічна обсерваторія працює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Сьогодні це невеликий музей з науковим архівом, який можна відвідати та побачити на власні очі безліч астрономічних інструментів і приладів. Тому, якщо ти полюбляєш космос та зірки, це місце саме для тебе. Також обсерваторія діє як просвітницький центр, де озброєним телескопом оком можна побачити небесні світила.  

Фото: wikipedia.org

Головна будівля обсерваторії побудована в спрощеному стилі пізнього класицизму, має форму восьмигранної башти. Це — пам'ятка архітектури. Її спроєктував та збудував архітектор Вікентій Беретті у 1840—1845 роках. Пізніше встановили павільйони інших конструкцій, зокрема з розсувними дахами. 

За більш ніж 160 років існування обсерваторії у її стінах працювало чимало неординарних видатних особистостей. Зокрема Василь Федорович Федоров — директор обсерваторії та перший київський професор астрономії, який одним із перших підкорив гору Арарат і визначив астрономічними методами її координати та висоту. До 30-х років ХХ ст. штат обсерваторії налічував лише 2–4 людини, але й професор астрономії, і астроном-спостерігач мали європейську освіту, науковий ступінь та значний досвід наукової та наглядової роботи. 

Фото: ua.igotoworld
Фото: ua.igotoworld

Сьогодні в обсерваторії зберігають достовірні документи, найстаріший з яких датований 1832 роком, а також матеріали спостережень (рукописні журнали):

  • замальовки;  
  • склотеку фотографій (вона — унікальна, їй понад 100 років);
  • телевізійні та відеозаписи. 

А найстарішим експонатом обсерваторії з 1838 року є  Пасажний інструмент (спеціальний телескоп). Він дозволяв фіксувати проходження небесними світилами небесного меридіана і визначав положення цих космічних тіл. Цю інформацію використовувала Служба часу. Пізніше, з 1870 року, було встановили меридіанний круг — інструмент для точних позиційних спостережень, яким регулярно користувалися до 1996 року. 

Нині таких приладів у світі залишилося лише три (з 41 виготовленого). У колишніх країн СНД таких більше немає, а це робить столичну обсерваторію привабливішою для відвідувачів.  

Головна астрономічна обсерваторія НАН України (ГАО) 

Обсерваторію НАН України  започаткували 17 липня 1944 року з ініціативи відомого вченого, астронома та геофізика Олександра Орлова. Будівля для спостережень знаходиться за 12 кілометрів від центру Києва у Голосіївському лісі. Обсерваторія посідає провідне місце в багатьох сферах астрономії:  

  • вивчення обертання Землі та побудови систем координат у космосі;  
  • фізиці фотосфери Сонця та формування сонячної системи;  
  • еволюції зірок та галактик.
Головна астрономічна обсерваторія НАН України.
Фото: wikipedia.org

Основні напрямки досліджень: 

  • позиційна астрономія та космічна геодинаміка; 
  • фізика Сонця та тіл Сонячної системи; 
  • фізика та еволюція зірок і галактик; 
  • фізика космічної плазми; 
  • астрономічне та космічне приладобудування. 

З часів незалежності України, а саме з 1991 року Обсерваторія координує діяльність установ України у проблемах координатно-часового забезпечення, бере участь у виконанні Державної космічної програми України та Державної екологічної програми. 

У 2004 році ГАО нагородили Почесною грамотою Кабінету Міністрів України у зв'язку з 60-річчям, а мала планета за номером 15675 отримала назву "Голосієво" — на честь Голосіївської обсерваторії.

Музей космонавтики у КПІ 

При Київському політехнічному інституті працює Державний політехнічний музей імені Бориса Патона. Його відкрили 1998 року. Тут 7 виставкових залів із колекцією, що нараховує понад 10 000 екземплярів. Можна побачити експонати зі сфери радіотехніки, інформатики, машинобудування, авіації та космонавтики. У музеї навіть можна посидіти у кабіні корабля "Схід". Також тут є макети повітряних суден та модель станції "Мир", костюми астронавтів та фотографії супутників. 

Фото: kpi.ua

Вчені та інженери КПІ брали участь у розробках і створенні різних авіаційних і космічних систем. За більше ніж 20 років роботи, Відділ історії авіації та космонавтики імені Ігоря Сікорського Державного політехнічного музею при НТУУ КПІ поповнили експонатами зі США, Китаю, Японії, першим наносупутником НТУУ "КПІ" "PolyITAN-1", особистими речами космонавта Олексія Леонова, який першим у світі вийшов у відкритий космос.

А ще 2023 року в межах розвитку космічної програми Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського студенти розробили наносупутник PolyITAN-12U. Це перший український наносупутник формату 12U, що складається з 12 модулів — "кубиків". Космічний апарат розробили, аби досліджувати поверхню Землі за допомогою оптичної системи середньої просторової розрізненості. Супутник також тестуватиме радіопередавачі та антени космічного зв'язку різних діапазонів. Цьогоріч компанія Space X має вивести наносупутник на орбіту. 

Фото: unsplash
Фото: Unsplash

  Планетарій  

Напевно, найвідоміше місце у столиці, пов'язане з космосом — Київський планетарій, який заснували у 1952 році. Зараз планетарій оснащений сучасними технологіями, завдяки яким відвідувачі наче опиняються в центрі Космосу. У планетарії також є сферичний кінотеатр "Атмосфера 360".

Фото: planet.org.ua

Тут можна переглянути фільми на куполі 23-метрового кінотеатру. У планетарії організовують лекції та майстеркласи. Також працює астрономічна школа. 

Фото: Getty Images

У 2020 році планетарій реконструювали. Тут з'явилися нові проєктор, стільці й техніка. Нині його місія не тільки наукова: тепер під куполом зоряної зали можна побачити концерти живої музики та навіть балет. Популярними стали й "Концерти під зорями»: поєднання різноманітного відеоряду у режимі 360 градусів з живою музикою на невеликій сцені. Звук у приміщенні з височенною стелею розноситься, наче у соборі: акустика фантастична, шоу збирають аншлаги.

Перший українець у космосі

Це — Павло Романович Попович — уродженець Київської області. На будинку №65 на вулиці Володимирській є присвячена йому меморіальна дошка. У 1954 році він закінчив військове авіаційне училище, став льотчиком-винищувачем. Коли в 1959 році йому запропонували взяти участь у виконанні важливих і небезпечних польотів, не вагаючись погодився. Пройшов жорсткий відбір, і у березні 1960-го його включили до першого складу загону космонавтів. 

Меморіальна дошка Павла Поповича. Фото: архів

Усі етапи підготовки Павло Попович пройшов бездоганно і став одним із шести кандидатів на виконання першого у світі космічного польоту. Однак першим космонавтом все ж став його друг Юрій Гагарін. А Павло Попович упродовж польоту Гагаріна 12 квітня 1961 року перебував у пусковому бункері разом із генеральним конструктором Сергієм Корольовим, який дозволив йому як товаришу бути з Гагаріним на зв'язку та емоційно підтримувати його.

Павло Романович Попович. Фото: архів

Свій перший космічний політ Павло Попович здійснив 12-15 серпня 1962 року на кораблі "Восток-4". Він став четвертим радянським космонавтом і учасником першого у світі групового польоту пілотованих космічних кораблів. До того ж першого, що тривав кілька діб. 

Будинок "Літаюча тарілка"

Відома на все місто "Літаюча тарілка" з'явилася в Києві у 1971 році. Спроєктував її український архітектор Флоріан Юр'єв. Через складні місцеві ґрунти, в основу споруди вбудували залізобетонну конструкцію з металевим обрамленням, що також забезпечило виняткову акустику у купольному приміщенні. Вона дозволяє чітко почути всі частоти людського голосу і звуків музичних інструментів. 

З самого початку у "тарілці" планували розмістити Кольоромузичний театр. На широкоформатному екрані мали показувати фільми та світломузичні твори. Але ідеї не втілили у життя, тому що тогочасне керівництво країни вирішило розмістити там Інститут науково-технічної та економічної інформації й архіви КДБ та Комуністичної партії України.

В 2020 році експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики внесла "Літаючу тарілку" до реєстру пам'яток архітектури та монументального мистецтва.

Зараз будівлю обнесли парканом, на якому написано "Реставрація". Ініціативна група SaveKYIVmodernism на чолі з автором "тарілки" Флоріаном Юр'євим презентувала проєкт відновлення будівлі вартістю у 836 000 доларів бізнесмену Вагифу Алієву — забудовнику нового торговельного центру Ocean Mall. Що з цим об'єктом буде далі — подивимося. 

Фото: budport
Фото: budport

Пам'ятник на могилі Леоніда Каденюка 

5 грудня 2020 року на Байковому кладовищі відкрили пам'ятник Леоніду Каденюку — єдиному космонавтові незалежної України. Сталося це на 23-тю річницю його повернення з космосу на американському шатлі "Колумбія". В урочистому відкритті пам'ятника взяв участь навіть Президент Володимир Зеленський. 

Фото: wikipedia.org

Леонід Каденюк багато зробив для України, і Україна повинна хоч щось зробити для нього. Я вважаю, що ми дуже вчасно все зробили, адже 28 січня Леоніду Каденюку виповнилося б 70 років, і людям буде куди прийти та вшанувати його пам'ять, — наголосив тоді очільник держави. 

 

Космонавт пішов з життя у січні 2018 року, ескіз пам'ятника обирала його родина. Оскільки на проведення робіт за державний кошт через бюрократичні процедури могли піти роки, то  започаткували благодійний фонд, до якого долучилися всі охочі. Президент Володимир Зеленський вніс добровільний внесок 250 тис. грн. 

Водночас журналістка Мирослава Барчук, донька народної артистки, Героя України Ніли Крюкової, яка померла 5 жовтня 2018 року і похована поряд, обурилася через величезний пам'ятник, під час будівництва якого понівечили сусідні поховання: "Одного дня ми прийшли до мами на Байкове і побачили, що калина біля її могили викорчувана і лежить у смітнику. Бо почалися роботи зі спорудження ракети — символу української космонавтики. Історія, звісно, не про наш кущ, Бог із ним. Це так, деталь, метафора. Історія ця про вшанування пам'яті й тактовність. Гігантською ракетою-космонавтом увінчали цілий сектор, оточили великим майданчиком. Хоча на Байковому, місця поховань регламентуються до сантиметра, тому виділення такої території — це окреме виняткове рішення найвищого керівництва міста і країни. І відгородили грубими кам'яними плитами — завершена меморіальна композиція, треба розуміти. І таким чином цим колосом "задавили" все навколо. Ландшафт, вигляд згори і всі сусідні поховання: Левка Лук'яненка — творця української державності і 25-річного в'язня радянських таборів, композитора Майбороди, оперної співачки Діани Петриненко, поета Мойсея Фішбейна і всіх інших у тому квадраті. Я розумію значення і символіку польоту в космос першого українського космонавта і дуже шаную його. Тут жодних питань нема. Це питання про смак і почуття міри людей, які ось це все вписали в краєвид".

Фото: Офіс президента України
Фото: Офіс президента України

Попри складні суспільні дискусії та повномасштабну війну, Україна й надалі залишається космічною державою та продовжує великий шлях у цій царині.

 

Читай також: Як літаки "Антонова" стали символом українського неба

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день" - 412x412
Люди

Ольга Безсонова

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день"

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту - 412x412
Новини

Тетяна Трифонова

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації