У період 2024-2025 КМДА планує закупити нові кабіни фунікулера та відреставрувати нижню станцію на вулиці Петра Сагайдачного (Поштова площа). Це закладено у Міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури на наступні два роки. Команда "ТиКиїв" розповідає, як з'явився перший фунікулер у столиці та яке майбутнє його чекає.
Поява фунікулера у столиці
Свою роботу столичний фунікулер розпочав 7 травня 1905 року, а його проєктуванням і розробкою займався інженер Микола П'ятницький та архітектор Олександр Баришников. Система цього маршруту складається з двох станцій та з'єднує історичне Верхнє місто з Подолом вздовж Володимирської гірки.
Побудова фунікулера ще у той час обійшлася концесіонеру (Суспільству Київської міської залізниці) у 230 тисяч рублів. Протягом першого року своєї роботи він перевіз 500 000 тисяч пасажирів. Обладнання фунікулера і візки вагонів були виготовлені у Швейцарії, яка мала великий досвід у створенні канатних доріг. Вагони вміщували 70 пасажирів і рухалися зі швидкістю 2 м/с.
У 1928 році під час ремонту сталася аварія. При заміні каната верхній вагон зірвався вниз і зіткнувся з нижнім. Людських жертв вдалося уникнути, але вагони були зруйновані повністю. Нові вже побудували силами заводу ім. Домбаля (нині Київський завод електротранспорту — КЗЕТ).
5 квітня 1929 р. спеціальна комісія вперше провела випробування нових вагонів і подовженої лінії підйому, будівельники проклали тоді ще близько сорока метрів нової колії. Також оновили гальма для того, щоб у разі катастрофи вагон автоматично пригальмовував, пройшовши лише 4,16 м. А роботу фунікулера забезпечували два двигуни постійного струму потужністю 65 к.с. кожен. Тому, після проходження технічних тестів, 2 травня 1929 року фунікулер знову відкрили для громади. Через рік він отримав нову назву — "Підйом ім. Іванова" (на честь радянського державного діяча).
У часи Другої світової війни фунікулер працював з перебоями. Після звільнення міста підіймач пройшов невеликий відновлювальний ремонт і 27 листопада 1943 був знову запущений в експлуатацію.
У 1956 році була друга капітальна реконструкція, яку проводили у два етапи. Тоді фахівцями нинішнього КЗЕТ були сконструйовані суцільнометалеві вагони К-56 з каскадним кузовом напівобтічної форми, автоматичними дверима і м'якими диванами в салоні. А вже 20 грудня 1958 року нові вагони взяли на борт перших пасажирів столиці.
У 1963-1964 рр. пройшов другий етап реконструкції. У машзалі було встановлено нове сучасне обладнання, а фасад верхньої станції повністю перебудували в дусі тодішньої архітектури: прості й лаконічні форми, керамічна плитка та неонові літери. А вже наприкінці 1984 року фунікулер знову оновили. За словами головного архітектора проєкту Яноша Віга, остання реконструкція була найвдалішою.
Нижню станцію ми прагнули гармонійно вписати в ансамбль Поштової площі. Вона мала стати частиною символу "річкових воріт" столиці. Як перекриття були використані складні тонкостінні залізобетонні конструкції. Східчасті склепіння, повторюючи рельєф Володимирської гірки, розширюються, наче далекоглядна труба, та прикрашені вітражами, — пояснював тоді архітектор проєкту Янош Віг.
Київський фунікулер — фунікулерна система, що з'єднує історичне Верхнє місто та Поділ у Києві. Його прокладено схилом Володимирської гірки з гарним краєвидом на річку Дніпро.
Що планують реалізувати у 2024-2025 роках
У програмі розвитку транспортної інфраструктури зазначено, що на реставрацію приміщень станції фунікулера мають виділити 35,9 мільйона гривень. Згідно з документом, підіймач має стати сучасним та інклюзивним. Також на придбання нових кабінок фунікулера планують витратити 486,7 тисячі гривень. Витрати розділили на наступні два роки, а кошти залучать з міського бюджету та Європейського інвестиційного банку у межах проєкту "Міський громадський транспорт України", про це "ТиКиїв" повідомили у "Київпастранс".
Оновлення є частиною проєкту "Реставрація з пристосуванням до умов сучасного використання споруди київського фунікулера", що включає також закупівлю будівельних робіт та реставрацію. В проєкті також запланований ремонт посадкових платформ, нижньої та верхньої станцій, підсилення конструкції естакади з заміною рейок та шпалокомплектів, — повідомив нам директор виробництва "Київпастранс" Павло Кирилюк.
Щороку фунікулер перевозить до 2,8 мільйонів пасажирів.
Плани реконструкції фунікулера з'явилися у 2019 році, тоді КМДА мала закупити нові кабіни в австрійській компанії. У 2021-му кабіни й обладнання планували придбати спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) за 6,5 мільйонів євро, але угода не відбулася.
Реконструкція й досі не почалася, проте у липні 2023 року фунікулер зачиняли на ремонт. У КМДА повідомили, що за той час провели скорочення троса, обстежили контактну мережу, частково замінили шпали. Тоді ж фунікулер зупиняли ще раз — через технічні причини.
Наразі проєкт з оновлення фунікулера очікує погодження від Європейського інвестиційного банку. В програмі соціально-економічного розвитку Києва на 2024-25 рр. кошти на реставрацію станцій столичного фунікулера не передбачені, — додає Павло Кирилюк.
Але ж Департамент розвитку транспортної інфраструктури все ж таки планує виділити на це оновлення у 2024-2025 роках 35,9 млн гривень.
Ми з нетерпінням очікуємо на оновлення столичного фунікулера, який є одним із символів Києва та популярним видом транспорту серед киян та гостей міста.
А ти користуєшся фунікулером? Поділися враженнями у коментарях нашого Телеграм-каналу.
Читай також: Коли буде метро на Троєщину?
