Києво-Могилянська академія та її відомі випускники

Києво-Могилянська академія та її відомі випускники Фото: Олег Переверзєв/"ТиКиїв"

410 років тому (1615) була заснована Київська братська школа. А в 1632-му її об'єднали з Лаврською школою у виш, нині відомий як Києво-Могилянська академія. А що ще відомо про чи не найстаріший університет України?

  • ДЕ? Київ, вулиця Григорія Сковороди, 2.

Почнімо з того, що в 1615 році Київське братство отримало від Галшки Гулевичівни, представниці старовинного роду шляхтичів, садибу з землею на Подолі для влаштування монастиря й закладу освіти. Новенька Київська братська школа мала підтримку Війська Запорозького і самого гетьмана Сагайдачного.

Київський Братський монастир та Академія. Фото: Вікісховище

Згодом, у 1632 році, Київська братська школа об'єдналася з Лаврською під назвою "Києво-Братська колегія" (також "колегіум"). І вже цей заклад невдовзі облагородив Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Петро Могила.

Петро Могила. Фото: суспільне надбання

Якраз Могила й побудував у новоствореній колегії систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Особливу ж увагу церковник зосередив на вивченні мов, зокрема польської та латини. Так і перейменувалася з часом колегія на Києво-Могилянську — на честь її опікуна. 

Та є нюанс: за життя Петра Могили ніхто не називав колегію "Могилянською" — ні польські королі, ні московські царі. Перейменування сталося через понад 20 років після його смерті.

Статус академії Києво-Могилянська колегія набула завдяки Гадяцькому трактату 1658 року між Річчю Посполитою та Гетьманщиною. Це дало змогу Могилянці отримати рівні права з Ягеллонським університетом, найдавнішим вишем Польщі. 

Києво-Могилянська академія та її вихованці. Гравюра XVIII століття. Фото: Вікісховище

Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали й пізніше протягом року. Викладова мова — латинська. Процес навчання тривав 12 років.

Що вчили в Могилянці 300 років тому?

Предмети поділялися на ординарні та неординарні класи.

Проєкт надбудови Академії або "Абрис" Старого академічного корпусу (1731). Фото: архів
  • До ординарних класів належали фара (підготовчий клас), інфіма (нижчий клас у семінаріях), граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я.
  • А в неординарних класах викладалися грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, музика, нотний спів, малювання, вище красномовство, медицина, сільська та домашня економіка... І, звісно ж, математика: її курси містили алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку та математичну хронологію.

У Могилянці навчалися майже всі майбутні гетьмани України. Зокрема, Іван Виговський, Іван Брюховецький, Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Петро Дорошенко, Юрій Хмельницький, а також автор першої української Конституції Пилип Орлик. І як не згадати Григорія Сковороду! Сьогодні пам’ятник відомому випускнику навіть стоїть біля академії.

Пам'ятник Григорію Сковороді, укритий від російських обстрілів. Фото: Вікісховище

Переродження Могилянки

Коли українські землі опинилися під владою Московського царства, статус академії затвердили у грамотах московських царів. А невдовзі Москва остаточно встромила пазурі в київський виш: у 1751 році тут почали викладати російську мову та поезію, а в 1784-му читання лекцій українською мовою заборонили...

Попри спроби випускників перетворити академію на сучасний університет, уряд розпорядився закрити виш указом Синоду від 14 серпня 1817 року. Натомість 1819 року в приміщеннях Могилянки постала Київська духовна академія. Але їй не судилося пережити Жовтневий переворот 1917 року — закрилася рік по тому.

Київська духовна академія та Братський монастир (1911). Фото: архів

За часів СРСР у будівлях академії розміщувалося Київське вище військово-морське політичне училище. Аж ось Україна відновила незалежність — і завдяки цьому історичний виш отримав шанс на відродження. За розпорядженням голови Верховної Ради України 19 вересня 1991 року, на історичній території закладу був створений Університет "Києво-Могилянська академія". 

Ініціатором відновлення був літературознавець Вʼячеслав Брюховецький — його й призначили першим президентом вишу. З 2007 року Брюховецький — його почесний президент.

З 24 серпня 1992 року університет відкрив свої двері для студентів, а у 1994 році отримав статус національного. До речі, вихованців радянського училища теж не покинули напризволяще — останній випуск курсантів відбувся в 1996 році.

Нині Могилянка позиціонується як найстаріший та перший по-справжньому європейський університет України. В арсеналі вишу — сотні партнерських університетів та програм, завдяки яким студенти можуть навчатися та стажуватися в різних університетах світу за програмами академічної мобільності.

Фото: Олег Переверзєв/"ТиКиїв"

Національний університет "Києво-Могилянська академія" розрісся у цілу франшизу. Ось що вона зокрема пропонує: 

  • 7 факультетів, які пропонують 24 бакалаврські програми та 33 магістерські;
  • 27 наукових центрів та лабораторій;
  • близько 40 студентських організацій;
  • Докторська школа КМА (PhD);
  • Києво-Могилянська бізнес-школа;
  • університетське містечко, розташоване на автентичній території вишу;
  • KMA Smart — додаток для абітурієнтів з інформацією про вступну кампанію Могилянки.
Скриншот застосунку KMA Smart

Гасло відродженого вишу — Tempus fugit, Academia sempiterna, що в перекладі з латини означає: "Час плинний, Академія вічна". Нехай так буде й надалі!

Читай також: Хто "вигнав" привидів із замку Річарда на Подолі

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації