Революційний Київ 20 років тому: Майдан, Дніпро, Сирець
Фото: Getty Images
2004 рік українська столиця запам'ятала назавжди. Помаранчева революція, боротьба за культурну й природну спадщину... Яким був Київ 20 років тому?
Читай також: Київ 30 років тому
У 2004 році Київ став осердям революційних подій, які вплинули на подальшу історію незалежної України. В історії Києва цей рік закарбувався як час, коли місто стало символом громадянської активності й прагнення до змін.
Під керівництвом Олександра Омельченка Київ переживав будівельний бум: побільшало нових житлових комплексів, торговельних і бізнес-центрів. Попри політичні суперечності й економічні труднощі, оновлювалися транспортні артерії, розширювався столичний метрополітен... Але були в Омельченка й непопулярні рішення. Приміром, до червня 2004 року Київ мав цілісну трамвайну мережу зі сполученням лівого й правого берегів через міст Патона. Омельченко ж підписав розпорядження про демонтаж колії, посилаючись на висновки фахівців про аварійність мосту. Сінний ринок передали приватній фірмі під забудову за вісім (!) гривень. У той час як реальна його вартість була до 50 мільйонів. Фірма, як виявилося, була пов’язана з невісткою Омельченка. (Зараз на цьому місці — ЖК "Ярославів град"). ТОВ "Протасів Яр" заволоділо 18 з 30 гектарів урочища Протасів Яр, земельні ділянки продали цій фірмі за рішеннями, які ухвалила Київрада у 2004 році. Тоді ж заклали забудову Осокорівських озер. Колишній мер Києва Леонід Косаківський звинувачував Омельченка в тому, що він розпочав підігрувати забудовникам заради власної вигоди.
Разом нас багато!
Ранок 22 листопада 2004 року став початком Помаранчевої революції (вона ж Помаранчевий або Перший майдан). Через масові фальсифікації виборів Президента України 2004 року, що призвели до обрання гарантом Віктора Януковича, протестувальники зібралися на головній площі Києва.
22 листопада о другій годині ночі Центральна виборча комісія України повідомила, що після підрахунку 33 % виборчих бюлетенів лідирує прем'єр-міністр Янукович з 50 % голосів, а Віктор Ющенко отримав 46 %.
Прихильники Ющенка та іноземні спостерігачі з Європи й США заявили, що вибори були проведені із численними порушеннями. А майбутній третій Президент України закликав своїх прихильників прийти на майдан Незалежності та захистити свою перемогу.
Врешті для захисту своїх демократичних прав до Києва приїхали сотні тисяч людей зі всієї України. Уже за добу до оголошення попередніх результатів на Майдані почали встановлювати намети й трибуни для проведення виступів опозиції. Мітинги й пікети проходили також перед будинками Адміністрації Президента та Верховної Ради.
Відмітним знаком демонстрантів став помаранчевий — колір передвиборчої кампанії Ющенка (прихильники Януковича використовували біло-блакитні барви).
Помаранчева революція завершилася 26 грудня 2004 року. Основним результатом її стало призначення Верховним Судом повторного другого туру президентських виборів, за результами яких Президентом став Віктор Ющенко, і до влади прийшла колишня опозиція.
Втім, як ми знаємо, Віктор Янукович усе ж обійняв президентське крісло 2010 року. Чотири роки по тому він утече до росії внаслідок Революції гідності...
Кінцева "зелена" станція
14 жовтня 2004 року столичний метрополітен поповнила 43-тя станція "Сирець". Вона й по сьогодні є кінцевою на "зеленій" Сирецько-Печерській лінії, попри багаторічну епопею з будуванням метро на Виноградар.
Чому "Сирець"?
Станція розташована в історичній місцевості Сирець. Уперше вона згадана 1381 року як село, подароване князем Володимиром Ольгердовичим Київському домініканському монастирю.
Місцевість Сирець названа на честь однойменної річки, яка протікає вздовж Тираспольської та Сирецької вулиць і, перетинаючи Куренівку, впадає в Дніпро поблизу Оболоні.
Станція метро "Сирець" — пілонна глибокого закладення. Вона має пасажиропотік щонайменше 11 тисяч людей на добу. Саме на "Сирці" вперше при будівництві станцій Київського метрополітену були змонтовані новітні ескалатори виробництва Крюківського вагонобудівного заводу.
Над станцією "Сирець" працював авторський колектив провідних архітекторів на чолі з Тамарою Целіковською. Загалом вона відповідала за 35 станцій Київського метрополітену! Зокрема й за нереалізовану станцію-привид "Львівська брама" між "Золотими воротами" та "Лук'янівською".
Столичні квас і пиво
7 червня 2004 року був урочисто відкритий Київський пивоварний завод "Славутич" (нині Carlsberg Ukraine) — за словами власника, найсучасніший на сьогодні пивоварний завод в Україні. Саме там виготовляються популярні напої, як-от пиво "Славутич", сидр Somersby та безалкогольний "Квас Тарас".
Новий пивзавод у Києві вирішили звести 2000 року, а власне будівництво розпочали два роки по тому. На реалізацію проєкту спрямували понад 68 млн доларів США. Потужність першої виробничої лінії Київського пивоварного заводу склала 120 млн літрів на рік. А в червні 2005 року була добудована друга.
Нині потужність виробництва Київського пивоварного заводу — 473 млн літрів пива на рік! А кількість працівників сягає понад 500 осіб. На заводі встановлене обладнання пивної промисловості виробництва Бельгії, Німеччини та Швейцарії.
Підприємство Carlsberg Ukraine можна вважати ідейним наступником нині збанкрутілого "Київського пивзаводу № 1", про який ми вже писали. Його створення пов'язують з ім'ям німецького підприємця Карла Генриха Шульца, який фінансував будівництво у Києві броварень, що 1886 року були об'єднані під іменем власника. Зрештою бізнес очолив син німця Йоган-Генріх Шульц.
Проте історик Києва Віталій Ковалинський виявив, що насправді міська пивоварня існувала вже 1823 року, а виникнути могла ще раніше — в 1811 році!
Квартира Бажана
26 жовтня 2004 року був відкритий Київський літературно-меморіальний музей-квартира Миколи Бажана — в тих самих апартаментах, де видатний український поет мешкав близько сорока років.
Ми вже писали, що меморіальна частина музею відтворює атмосферу, в якій жив і творив Микола Бажан. Зберегти квартиру № 5 такою, якою вона була за життя господаря, вдалося завдяки дружині поета Ніні Бажан-Лауер — вона ж і заповіла перетворити приміщення на музей.
Фото: instagram.com/travsessed_transit_passenger
Відвідувачі можуть оглянути кабінет, вітальню, мистецьку та інші кімнати письменника, побачити його особисті речі. Серед найцінніших експонатів — бібліотека Бажана, яка налічує понад 8 тисяч книг, першовидання творів поета, унікальні фото, твори малярства і декоративно-прикладного мистецтва.
Читай також: Микола Бажан: поет "недостріляного" Відродження
Дніпровські острови
23 грудня 2004 року Київська міськрада розпорядилася створити регіональний ландшафтний парк "Дніпровські острови". Він охоплює Деснянський, Дніпровський, Голосіївський, Печерський та Оболонський райони. А його площа — понад 1,2 тисячі гектарів! Дістатися території заказника можна пішки від станції метро "Гідропарк".
Частиною парку стали, зокрема, раніше створені природоохоронні об'єкти: загальнозоологічний заказник "Острови Козачий та Ольжин" і ландшафтний заказник "Муромець-Лопуховате".
Рослинність островів представлена заплавними дібровами з додаванням тополі та верби. А на острові Ольжин трапляються дуби віком понад 100 років. У водах заказника зустрічається 29 видів риб (сом, лящ, щука, судак). Фауна ж представлена такими ссавцями, як видра, горностай, лось, косуля, ондатра та інші.
Нині "Дніпровські острови" переживають не найкращі часи. За останні три роки кількість часткового або повного знищення заповідних об’єктів зросла втричі. А під час інспектування заповідної частини Жукового острова Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) та ГО "Екозагін" виявили масові порушення природоохоронного законодавства.
У дописі КЕКЦ у Facebook ідеться, що порушення заповідного режиму тривають уже роками. Втім, ані землекористувач КП "Плесо", ані Департамент захисту довкілля КМДА не усувають порушень. Маємо надію, у майбутньому ситуація виправиться.
Читай також: Київ 60 років тому
