Як працювати аніматором у Disney? Історії трьох українців

Аніматори (зліва направо) Наталія Алексеєва, Торі Польська та Богдан Францішко. Фото: фейсбук LinoleumFestival

Троє українських аніматорів, які працюють в американській кінокомпанії Walt Disney Animation Studios, розповіли про свою роботу. Вони взяли участь в онлайн-зустрічі, яка відбулася 8 жовтня в межах фестивалю актуальної анімації та медіамистецтва LINOLEUM 2023. 

Учасниками події стали Торі Польська з Києва, Богдан Францішко з Кам'янця-Подільського та Наталія Алексеєва зі Львова.

Торі Польська — дизайнерка анімаційних фільмів у Walt Disney Animation Studios на позиції visual development artist. Її завдання — пошук і розроблення стилістичного рішення стрічки, дизайн локацій та кольорових рішень. До цього співпрацювала з Netflix і DreamWorks. Живе у Лос-Анджелесі.  

Богдан Францішко — cупервайзер анімації у мультфільмі "Мавка. Лісова Пісня" від студії Animagrad, аніматор у стрічках "Морське чудовсько" та "Людина-павук: Крізь Всесвіт" від Sony Pictures Imageworks. Живе у Ванкувері та працює на Walt Disney Animation Studios Vancouver.

Наталія Алексеєва — аніматорка персонажів у мультфільмі "Бажання" від Walt Disney Animation Studios, старша аніматорка "Людини-павука: Крізь Всесвіт", аніматорка персонажів "Морського чудовиська", керівниця департаменту анімації "Мавки. Лісової пісні". Живе у Лос-Анджелесі. 

Модерувала онлайн-зустріч директорка фестивалю Анастасія Верлінська.

Далі найцікавіші тези з розмови. 

Як ви потрапили в Disney та які знання й навички для цього були потрібні? Чи можливо туди потрапити на стажування чи навчання?

Торі. Disney, як і більшість американських анімаційних студій, мають літню інтернатуру. Обов'язкова умова — бути студентом. Другий тип — це стажування, коли можеш бути випускником. Також є аплікаційні форми, про які щороку приблизно в один і той самий час пишуть рекрутери в LinkedIn і на сайті, де ти можеш подати свою заявку. Якщо тебе оберуть, навіть якщо ти з-за кордону, то привезуть на цю інтернатуру. 

Місць за різними напрямами насправді дуже мало. Але є багато закордонних художників, які так потрапляли й залишались потім працювати на студії.

Мають бути хардскіли — твої професійні навичи, тобто як виконуєш свою роботу. І софтскіли — твоє вміння комунікувати з людьми, передавати ідею, витримувати стрес, працювати з дедлайнами. А далі вже за напрямами, бо професії різні й запити в кожній так само відмінні. Наприклад, навички моделера будуть відрізнятися від навичок аніматора тощо. 

У компанію приходять із дуже різних сторін. Якщо ви уявляєте, що у студії є головні двері, через які можна зайти, то насправді таких дверей мільйони. Люди влазять просто через щілини. Немає одного правильного шляху. 

Щодо мене, то я була довго на зв'язку з рекрутерами. Ми багато років спілкувались, і вони давали мені фідбек. Я вчилась, ставала краще, відточувала портфоліо, здобувала досвід. Минулого року після початку повномасштабного російського вторгнення я переїхала до Сполучених Штатів і знову зв'язалася з рекрутером. Сказала, що я вже на місці й маю дозвіл на роботу. У них якраз була вакансія, зі мною провели співбесіду, і я отримала посаду.

Богдан. Моя порада — неможливо і не варто цілитися в якусь конкретну студію, тому що це сильно залежить від таймингу. Твої навички не гарантують того, що попадеш на ту студію, яку хочеш тоді, коли хочеш.

Може бути безліч ситуацій. Можливо, у них якраз було скорочення і їм ніхто не треба. Або швидко закрили вакансію чи ще щось сталося. А може, навпаки, бути набір, коли беруть усіх. Тому тайминг важливий. Але в тебе завжди навички мають бути напоготові. Щоб коли шанс підвернеться, ти був достатньо хороший для того, щоб мати можливість потрапити.

Я шукав способи покращити навички, різні школи. Якщо бачу, що викладач 20 років працює в Pixar, то звісно, я до нього піду й він мене чогось навчить. Чи це супервайзер "Ваяни" — авжеж, від нього теж щось дізнаюся. Комбінував роботу з курсами й працював над портфоліо. Виробив звичку подаватися всюди, щойно з'являлися вакансії. 2020 року з усіх студій мені відписала Sonу — так вдалося почати працювати спочатку там. 

Наталія. Я подавалася разом із Богданом. Літо 2020-го було для нас важке. Тоді почався ковід і ніхто не переглядав наших рілс для рекрутерів. Ми були розчаровані в собі та вважали себе поганими аніматорами через те, що ніхто нас не наймав. Усі, навіть викладачі з наших курсів, які працювали супервайзерами в Disney, говорили, що це просто поганий тайминг. Що не набирають нікого, бо студії не можуть зробити візу через ковід. Але ми того тоді не розуміли.

Далі так сталося, що Sony нас обох узяли на роботу й наше розчарування в собі закінчилося. Ми працювали спочатку над мультфільмом "Морське чудовисько", а потім над "Людиною-павуком: Крізь Всесвіт".

Чи можливо працювати в американській анімаційній студії, якщо живеш в Україні?

Торі. Одні студії дозволяють працювати віддаленно, інші — ні. Наприклад, я півтора року працювала з України на Netflix, які доволі відкриті. Я просто працювала у своєму часовому поясі й відвідувала онлайн-зустрічі ввечері та вночі. 

Щодо Disney, то знаю кількох колег, які починали працювати на них віддалено зі своїх країн, а потім студія їх перевозила до США, але це рідкісні випадки. Загалом артвідділи Disney, Pixar і Dreamworks доволі закриті. Тобто все у своїй будівлі та без бажання мати справу з фрилансерами. 

У цьому питанні йдеться не лише про те, крутий ти спеціаліст чи ні. Є багато юридичних моментів. Наприклад, гільдії стежать за тим, щоб місцеві художники, аніматори та інші фахівці й далі мали роботу, а іноземці її не відбирали. Через це й нюанси щодо наймання працівникців, коли не перебуваєш у США або Канаді. Але це не значить, що такої роботи немає, бо вона є. 

Зазвичай люди хочуть працювати в дуже великих компаніях, щоб робити класний продукт. Але якщо дивишся, наприклад, титри до мультфільмів Netflix, то хто для них робить стрічки? Це маленькі студії з усього світу. Бо вони всі аутсорсять свій шмат роботи. Тобто потрапити на проєкт Netflix набагато простіше через студію, яка буде десь в Австралії, Ірландії абощо.

Наталія. В аніматорів це трохи інакше. Багато художників, особливо концепт-артисти, працюють віддалено. Знаю колег, які живуть у США, але працюють на Канаду. Тобто з цим легше.

Богдан. Справді, є студії, на які можна працювати з України, але це не Disney і не Sony. У них багато моментів не дозволяють їм це робити.

Яка зарплатна виделка та яка різниця порівняно з Україною? Як взагалі розраховується ця зарплата?

Наталія. У Штатах вийшов закон, згідно з яким усі зарплати мають бути відкриті, тому їх пишуть на сайті. Точно можу сказати про зарплату аніматора — вона починається від 56 доларів за годину. 

Якщо жити в Україні та порахувати, скільки виходить у місяць, то здається, що це багато. Але рівень життя у мене тут приблизно такий самий, як був, коли працювала аніматором на батьківщині. Зарплата здається великою, але продукти та оренда за квартиру настільки дорожчі, що виходить однаково.

Богдан. Ця ціна — до вирахування податків, які великі у США та Канаді. Забирають щонайменше 30 відсотків. У Канаді система цікава. Студія завжди вираховує із зарплати більше, ніж потрібно. А наприкінці року тобі повертають частину цього податку, що ти заплатив більше. Бо якби студія давала на руки більше, потім ти мав би платити гроші ще раз державі. А так ніби подарунок під ялинку. 

Торі. Податки залежать від штату та іноді навіть від округу. У моїй локації ПДВ — 10% чи 10,5%. Це те, що до всього додаєш у ресторанах чи магазинах. А на зарплату в Каліфорнії прогресивне оподаткування — що більше заробляєш, то більший платиш податок. Також він залежить від багатьох факторів, які впливають на його розмір. 

Яка зарплата була б для вас оптимальна? Скільки треба заробляти для рівня життя трохи вище комфортного?

Торі. Це суб'єктивна річ. Важко навіть пояснити, як багато речей впливають на рівень комфортного життя. А у США все дуже дороге. От ти собі уявляєш і ще помножиш на два — тоді приблизно як є. І з тебе ще податок вираховують. 

До того ж це не питання зарплати. Бо якщо будеш отримувати більшу, то й більше податку платитимеш. Тож людина, яка має набагато вищу зарплату за тебе, на руки може отримати менше, ніж ти. 

Чи користуєтеся інструментами від штучного інтелекту? Чи взагалі починають його запроваджувати у Disney?

Торі. Ні, не використовуємо, не маємо права навіть чіпати. Закон постановив, що неможливо зробити копірайт на будь-що, створене штучним інтелектом.

Якщо я щось згенерувала за допомогою штучного інтелекту і зробила дизайн, а потім цей шматок у мультфільмі побачив автор, на основі робіт якого згенеровано ідею, це може порушити авторське право Disney. І продукт вже їм не належатиме. Вони не можуть таким ризикувати. Це була б серйозна юридична проблема для будь-якої компанії, яка переживає за авторське право. 

Як багато ви анімували на проєкті "Людина-павук: Крізь Всесвіт"?

Наталія. Якщо відкрити титри будь-якого мультфільму, там буде приблизно 100 аніматорів. Навіть якщо це стрічка Disney чи Sony. У Dreamworks інакше, тому що у них інші терміни — приблизно 30 аніматорів, але роблять проєкт десь два роки. Disney та Sony — набагато швидше. У них рік чи навіть менше на анімаційний продакшен.

Що менше часу, то більше треба аніматорів. Кожен з них може мати у фільмі хвилину, зроблену ним. На проєкті "Крізь Всесвіт" мені пощастило. Напевно, у мене дві хвилини.

Богдан. Можливо, трохи понад хвилину в мене було у "Крізь Всесвіт". Але там був цікавий продакшен із великими простоями. Ми на проєкті були довго, десь півтора року. І дуже рандомно діставалися аніматорам кадри. У людей проходили тижні й місяць без кадрів. Але треба ж дати роботу. Тому нам усім часто казали анімувати натовп. 

Які є підводні камені роботи в Disney? Чи були моменти, коли ви опускали руки й думали, що вже то не стягнете?

Торі. Опускання рук у мене поки що не було. Але є різниця між очікуванням і реальністю в моїй професії.

Ми зазвичай багато дивимося на артбуки до кожного мультфільму і думаємо, що такий вигляд матиме наша робота. Але в артбук кладуть найбільш класні, веселі та концептуальні елементи. А це у найкращому разі 10 відсотків твоєї роботи. А 90 відсотків — це продакшен. Він складається з не таких захопливих завдань, як цікаві перші концептуальні пошуки.

Але якщо вміти налаштуватися на цю роботу й чітко усвідомлювати, чому саме ти маєш бути відповідальним навіть на маленьких завданнях, то це стає теж фаново і не так складно. 

Є такий принцип, зокрема в дизайні — "не працює". Коли пропонуєш режисеру чи артдиректору різні дизайн-опції, а вони тобі кажуть "ні". Починаєш думати, що ти поганий художник. Але йдеться не про це, а про те, що щось не працює. 

Візія режисера відрізняється від твоєї. І коли в тебе немає проблеми зі своїм его, то в тебе немає проблем. Не треба думати, що їм не сподобалося, бо я щось не так знаю, не так бачу тощо. Це взагалі не про тебе, а про проєкт режисера, куди тебе найняли для візуалізації його бачення.

Тобі кажуть "ні" 10 разів, а на 11-й завдяки попереднім неправильним опціям ви прийдете до однієї потрібної. Вона й буде працювати для цього режисера на цьому проєкті. Саме завдяки цьому моменту все було недарма.

Наталія. У мене очікування були нижчі, ніж те, що я отримала. Ніколи не було якогось розчарування в тому, що роблю. Напевно, через те, що завжди для себе відповідаю на запитання, чому я створюю анімацію. Навіть коли йдеться про найкоротший кадр і найменшу реакцію персонажа.

Це може бути нецікаво робити в один момент, але ти розумієш, що все це частина фільму. І без цього маленького шматочка не було б усієї стрічки. Тому мені нічого не нудно. Мені здається, завдяки моїй великій любові до анімації у мене ніколи не опустяться руки.

Богдан. У мене буває час від часу. Мене поки що на Disney це обминуло, але є люди, в яких почався більший синдром самозванця. Коли виникають думки, що "напевно, вони думали, я краще роблю, коли брали мене". Особливо якщо кадр не можеш довго здати чи щось подібне.

У мене трохи такого було, коли потрапив на Sony, бо це був одразу сильний стрибок у якості. Далі тебе беруть на другий проєкт, потім ще на наступний хочуть, а там вже й у Disney взяли. Тоді стає трохи легше.

А взагалі мені важливо, що про мене думають, які правки та як багато їх отримую. І коли вже бачиш, що кадри здаєш, значить, щось робиш і взяли тебе сюди недарма. 

Що має бути в портфоліо у новачка, щоб його кудись взяли на роботу?

Торі. Найкраща порада універсальна для всіх посад. Якщо хочете працювати в конкретній студії конкретного рівня на конкретній позиції. Перше, що робите — відкриваєте титри їхнього мультфільму. Друге — видивляєтесь імена людей, які це робили. Третє — знаходите їхні портфоліо й соцмережі. Дивитесь, що вони роблять. Це і є ваша планка. 

Наталія. Головне ще пам'ятати, що рівень анімації та аніматорів щороку зростає. Портфоліо супервайзера, яке було 15 років тому — зовсім не те, з яким візьмуть зараз. Тому треба старатися максимально наблизити свою якість до мультфільмів, які тобі подобаються.

Мені здавалося, що моя анімація наче схожа й наближена. Але тільки коли я вже прийшла на велику студію й почала працювати з тими людьми, то зрозуміла, які помилки раніше робила. 

З якими проєктами ви вже працювали в межах компанії Disney?

Торі. Мій проєкт не є анонсованим, тому можу лише сказати, що це повнометражний мультфільм.

Богдан. Продовження мультфільму "Ваяна" у форматі мультсеріалу для Disney+. 

Наталія. Мультфільм "Бажання", який буде цієї осені в кінотеатрах.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter