День захисту клімату: 5 екоорганізацій, до яких варто доєднатися
Фото: Freepik
15 травня відзначають Міжнародний день захисту клімату. Це — шанс нагадати, що від нашої турботи про екологію залежить життя планети. Але Землю рятують не тільки у знакові дні. Для цього можна долучитися до екоорганізацій!
Що це за свято?
Міжнародний день захисту клімату заснувала Організація Об'єднаних Націй. Напередодні свята, 9 травня 1992 року, ООН підготувала Рамкову конвенцію про зміну клімату. Ця угода визначила порядок дій для держав, аби стабілізувати парникові гази в атмосфері (зокрема CO₂ — вуглекислий газ) на тому рівні, який не загрожує клімату Землі глобальним потеплінням.
Доповідь для перемовин щодо Конвенції оприлюднив Міжурядовий комітет ООН 15 травня 1992 року — звідси й дата свята. Власне документ ухвалили й підписали представники 154 країн на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро від 1992 року.
Україна підписала Рамкову конвенцію про зміну клімату 11 червня 1992 року і ратифікувала 29 жовтня 1996 року.
Українська кліматична мережа
З 2000 року УКМ об'єднує понад 30 провідних кліматичних організацій України. Місія мережі — забезпечити права громадян на життя в безпечному довкіллі. Для цього спілка моніторить національну кліматичну політику та пропагує відновлювану енергію в державі. Також послідовно підтримує відмову від російського викопного палива та інформує суспільство про те, як війна впливає на екологію.
Днями Українська кліматична мережа взяла участь у слуханні Комітету з питань екополітики та природокористування Верховної Ради України. Там обговорювали проблеми, які потребують вирішення задля членства в ЄС: від екоконтролю та екоциду до біорізноманіття, відходів, водних і лісових ресурсів. На слуханні виступила Василина Бельо з "Екодії", яка входить до УКМ: активістка наголосила на потребі закріпити кліматичну нейтральність України до 2050 року.
Кліматична нейтральність означає нейтральний вплив людської діяльності на клімат. Інакше кажучи, це нульові викиди парникових газів, коли в атмосферу надходить не більше (або навіть менше) викидів, ніж може бути поглинуто природним шляхом.
А що робить українська влада?
У 2021 році уряд схвалив оновлений Національно визначений внесок до Паризької угоди. Україна зобов'язалася до 2030 року зменшити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року.
За словами Вікторії Киреєвої, заступниці міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, повномасштабна війна спричинила нові викиди парникових газів, яких би не було у мирний час. Утім, Україна не відмовилася від своїх зобов'язань щодо кліматичної політики. Міндовкілля й понині забезпечує плавний перехід до низьковуглецевого розвитку. А після нашої перемоги — планує "зелену трансформацію" України з урахуванням світового досвіду в боротьбі за екологію.
Долучитися до лав УКМ можна на офіційному сайті.
WWF в Україні
Всесвітній фонд природи (WWF) — одна з найбільших природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Мета установи — зупинити занепад природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людство житиме в гармонії з природою. WWF піклується про охорону лісів, прісноводних водойм, морів та океанів, збереження видів флори та фауни, мінімізацію використання токсичних речовин та боротьбу з глобальним потеплінням.
А чим загрожує глобальне потепління?
Погода й клімат — це різні поняття. Погода — це стан атмосфери над певною місцевістю в певний час. Клімат — багаторічний режим погоди. На нього і впливає діяльність людини: за доповіддю МГЕЗК, через викиди CO₂ в атмосферу глобальне потепління, імовірно, досягне 1,5 °C уже у 2030-2052 роках.
За словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, аби врятувати людство від екологічної катастрофи, підвищення температури треба обмежити до 2°C аж до кінця сторіччя. Якщо ж ігнорувати глобальну зміну клімату:
- у більшості регіонів світу підвищиться середньорічна температура;
- підніметься рівень Світового океану;
- зросте кількість людей, які страждають від нестачі водних ресурсів;
- значно скоротяться популяції багатьох видів рослин і тварин;
- більше людей опиниться за межею бідності.
До чого тут Україна? Наша країна має власне представництво у фонді. У лавах нашої команди прогресивні екологи, біологи, комунікаційники та проєктні менеджери. З 1998 року WWF вніс до переліку найцінніших природних регіонів басейн Дунаю та Карпатські гори. 2019 року в Києві відкрився національний офіс WWF-Україна: він курує догляд за лісами, водою та рідкісними видами тварин. Моніторити вакансії фонду можна тут. Тримати зв'язок — за номером 063-753-37-67.
Mama, plant a tree
"Мама Посади Дерево" — це перший в Україні проєкт із висадки дерев: його заснувала група небайдужих мам за підтримки ООН та Google. Стратегія активісток — саджати дерева, аби зменшити викиди CO₂ та зробити планету безпечнішою для майбутніх поколінь. Mama, plant a tree планує висадити 350 млн гектарів нових лісів до 2030 року (170 млн гектарів вже висаджено).
Окрім висадки дерев, українські мами беруть активну участь у проєктах із розмінування в Україні. 50% від кожного висадженого дерева йде на придбання розмінувальних машин, які вже врятували не одне життя на замінованих територіях. Приєднатися до ініціативи або пожертвувати кошти можеш і ти!
15 травня 2024 року ще відзначають 30-ту річницю заснування Міжнародного дня сім'ї — його ідея теж належить ООН. Ось чому темою дня організація проголосила "Добробут сімей та клімату". Мета ООН — пояснити, як кліматичні зміни впливають на сім'ї та чим родини можуть допомогти планеті. На тематичному заході ООН презентує дві публікації:
- "Зміна клімату та сім'ї";
- "Будинок, сім'я та зміна клімату".
"Зелене досьє"
Інформаційний центр "Зелене досьє" працює з вересня 1994 року. Мета — залучити якнайбільше людей до розв'язання проблем довкілля та заохотити громадян просувати екоініціативи на різних рівнях. З останніх проєктів центру:
- "Зелена та інклюзивна аграрна політика — кроки назустріч" досліджує екологічну та кліматичну складові САП, які впливають на агровиробників України, а також показує зиски у сфері довкілля від вступу України до ЄС;
- "Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком" оперативно висвітлює та моніторить вплив Європейського зеленого курсу на аграрний сектор та сільські громади України.
Що таке Європейський зелений курс?
European Green Deal (ЄЗК) — це дороговказ заходів, які мають перетворити Європу на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно представила Зелений курс у Європарламенті 11 грудня 2019 року. Серед ключових напрямків ЄЗК:
- чиста енергія;
- кліматична дія;
- зменшення забруднення довкілля;
- стійка аграрна політика тощо.
24 січня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо утворення міжвідомчої робочої групи в межах ініціативи "Європейський зелений курс". 11 грудня 2023 року аналітичний центр DiXi Group провів презентацію Річного моніторингового звіту "Україна та Європейський зелений курс".
"Зелене досьє" бере участь у міжнародних рухах та міжурядових глобальних процесах, зокрема в діяльності програм ООН. Центр також надає підтримку громадянському суспільству України та сусідніх держав. Серед екологічних проблем у фокусі центру — аграрний сектор та зміна клімату. Дізнатися більше про "Зелене досьє" та наявні грантові програми можна за посиланням.
Greencubator
Greencubator — це громадська організація зі штабом у Києві, що будує екосистему для стійкого підприємництва, низьковуглецевих інновацій, розвитку "зеленої" економіки в Україні та Східній Європі. Її заснували брати Андрій та Роман Зінченки у 2009 році. Організація активно підтримує молодих людей, що наближають технологічний прорив в енергетиці — інженерів, енергоґіків, науковців тощо.
У 2009-2010 роках Greencubator розпочала кілька проєктів для молоді — передусім серію конференцій "Енергоефективні університети". З 2016 року команда Greencubator проводить в Україні Програму кліматичних інноваційних ваучерів за підтримки ЄС — це перша така ініціатива в Європі. Загальний пул фінансування склав 1 млн євро.
А ще дітище братів Зінченків допомагає вивести українських енергетичних інноваторів, стартаперів та підприємців на міжнародні ринки. Для цього 2016 року Greencubator запустив в Україні змагання ідей Climate Launchpad. А нещодавно "грінкубатори" відкрили набір кліматичних стартапів на конкурс ClimateLaunchpad 2024. Подати заявку на участь можна до 26 травня.
Ти спробуєш?
Читай також: 7 ініціатив, які покращують Київ
