Будинок із зіркою, в якому живе Андрій Данилко, святкує 70-річчя
![Будинок із зіркою, в якому живе Андрій Данилко, святкує 70-річчя](/media/%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%BB_31.05.png)
Цьогоріч в однієї з архітектурних перлин Києва 70-річний ювілей! Будинок із зіркою, колись — дім "Дружба". Або просто — Хрещатик, 25. Ця споруда ніби вінчає сусідню вулицю Богдана Хмельницького. То чим він цікавий?
Серед тутешніх мешканців найвідоміший — шоумен Андрій Данилко. Саме з цього будинку народний артист вів домашні стріми на початку повномасштабної війни. І сміливо наголошував, що це його домівка (у ЗМІ неодноразово з'являлася інформація, що Андрію Михайловичу тут належать чотири квартири та видова мансарда на останньому поверсі).
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/xmmzfi.jpg)
Ця історія надихнула творців серіалу "Перші дні" на цілу серію, яка завершила сезон. Вона також мала назву "Будинок із зіркою", обігруючи як шпиль споруди, так і головний убір Вєрки Сердючки.
Героя, чий прообраз — Андрій Данилко, зіграв лавреат "Золотої дзиґи" за найкращу чоловічу роль В'ячеслав Довженко.
Читай також: В'ячеслав Довженко: "Від жіночої уваги я не кайфую" — ексклюзивне інтерв'ю "ТиКиїв"
Кажуть, що квартири тут мають іще чимало відомих діячів шоубізнесу та політиків. Утім, пам'ятних табличок на корпусі поки дві. Колись у Будинку із зіркою мешкав Володимир Дальський — український актор та лавреат Шевченківської премії. Він знімався в радянському кіно та віддав майже 20 років життя театрові Франка. Там його знали переважно за роллю Шельменка у п'єсі "Шельменко-денщик".
Фото 1/ft.org.ua — фрагмент вистави "Шельменко-денщик". Фото 2 і фото 3/Майя Двалішвілі — пам'ятні таблички Володимиру Дальському та Сергієві Козаку.
Також за цією адресою жив оперний співак, письменник та композитор Сергій Козак. Маючи академічний баритон, він працював у Київському театрі опери та балету, багато гастролював. Згодом — очолив музично-хорове товариство України, зародивши, зокрема, НАОНІ (тоді — МХТ УРСР.). А ще в 1960-х роках пан Козак видав збірку "Українські народні пісні в обробці для хору без супроводу".
Манія величі
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/img_3930.jpg)
Київський стархаус — це цілий архітектурний ансамбль, який постає найвищою точкою Хрещатика перед вулицею Богдана Хмельницького. У центрі комплексу — 15-поверховий будинок із баштою та зіркою на верхів'ї, зведений у 1954 році, обабіч — пара 9-поверхових "крил". А трохи нижче — і теж по боках — розташувалися дві симетричні споруди на 11 поверхів. Звели будівлі всього за два роки.
Бокові симетричні будівлі ансамблю. Фото: Майя Двалішвілі
Висота центрального корпусу — 73 метри, а зі шпилем — усі 85. Це була найвища споруда Києва аж до 1981 року. На шпилі — окраса будинку: велика зірка, яка колись була втіленням величі радянської влади. Декомунізація її не оминула: зірку не зняли, але перефарбували у синьо-жовті кольори.
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/img_3979.jpg)
Фанати теорій змов подейкують, що п'ятикутна зірка — не просто тавро СРСР, а ще й пентаграма. Їм увижається, що сталінські хмарочоси у Києві, Ризі, Варшаві та Москві поєднані невидимими лініями, і з них утворюється рисунок "масонської звізди". Мовляв, Сталін був схиблений на езотериці, тож хотів закріпити владу за допомогою магічної зорі на кілька тисяч кілометрів.
Інші ж кияни вірять, що зірка на Хрещатику, 25 — це головний блискавичник столиці. Його ще помилково називають громовідводом, на московський манір.
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/img_3951.jpg)
Сталін поширював манію величі на всю архітектуру. Монументальні будівлі мали демонструвати міць СРСР. У радянську добу вирувала думка, що найбільшої руїни Хрещатику заподіяла Друга світова війна. Проте недавно з'ясувалося, що дореволюційні споруди з непарного боку вулиці підірвали НКВС-ники, аби звести нові будинки сталінського штибу.
Реконструкцію Хрещатика запланували ще в 1944 році, а потім через бюрократію затягнули процес на 10 років. Зрештою влада оголосила закритий конкурс, і виграли дві бригади. Одна — московська: її очолював Олександр Власов, тодішній зодчий російської столиці. І друга — наша, українська, на чолі з Олексієм Тацієм.
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/kievplan2.jpg)
За проєктом Тація, на Хрещатику, 25, мав бути великий пантеон війни в римському стилі, з куполом та групою скульптур. Ще 16 фігур мали б розміщуватись на парапеті, а окремі статуї — біля сходів. Та зусиллями Микити Хрущова забудову головної вулиці Києва перехопив його підлеглий — московит Олександр Власов.
Він курував тріо українських архітекторів — Анатолія Добровольського, Олександра Малиновського та Петра Петрушенка. Кажуть, братія поцупила чимало ідей із проєкту Тація, але втілила їх на свій манір.
Хрещатик відбудували у стилі другої сталінської архітектурної епохи, якій притаманна певна надмірність прикрас. Її уособлюють чи не всі характерні висотки сталінського ампіру. Не виняток — і дім "Дружба" з ошатною ліпниною.
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/img_3926.jpg)
До речі, зірка на шпилі раніше підсвічувалась. Та прожектори, яким по 70 років, давно не працюють. Якось їх замінили сучасними — але й ті не довго функціонували. Київські екстремали, які задиралися нагору, переконують, що верхівка будинку дуже красива, з терасами, колонами та стовпами, подібними до ліпних снопів сіна. Водночас дах занедбаний. Та й ті стовпи в аварійному стані.
Чи має стархаус майбутнє?
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/img_3955.jpg)
Капітальний ремонт потрібен усьому ансамблеві. Ще до повномасштабного вторгнення виділялися кошти на реконструкцію... та поки хура й досі там. А ще киян непокоять ресторани під сходами: порожнисті приміщення шкодять будинку — він якраз побудований на основі каркасної схеми, без тримальної середньої стіни. Але Будинок із зіркою не втрачає шарму — принаймні з парадного боку.
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/img_3949.jpg)
Приміщення колишнього кінотеатру "Дружба" передали у приватну власність, і зараз їх "прикрашають" рекламні вивіски, які сповіщають про можливість оренди. А раніше "Дружба" мала два кінозали та працювала у будинку з 1956 року — понад півсторіччя! Тут крутили навіть стрічки, які не пускали в широкий прокат через "сумнівну репутацію" — подеколи навіть мовою оригіналу. Саме кінотеатрові містяни завдячують старій назві архітектурного ансамблю "Будинок Дружба".
![](/media/ckeditor_uploads/2024/05/31/494.jpg)
Внутрішній дворик уже не настільки вишуканий: видніються засклені балкони, з дірок стирчать труби кондиціонерів, а стіни розмальовані. Не врятувала їх навіть табличка, що ця споруда охороняється державою. Будинок і досі має елітний статус — тут навіть є власний дитячий садок. Утім, оренда приміщень здешевшала, деякі квартири вже здаються менш ніж за одну тисячу доларів на місяць.
Внутрішній двір. Фото: Майя Двалішвілі
Мабуть, найбільше ансамбль на Хрещатику, 25, манить своїм величним минулим. Та, якщо недбальство до культової споруди візьме гору — невдовзі від Будинку із зіркою залишиться одна назва.