Привіт з минулого. Київські мости, яких більше немає

Фото: листівка з колекції автора

Нещодавно мости Метро та Патона офіційно визнали непридатними для функціонування. Пояснювати, чим саме це загрожує місту, гадаю, не варто — це і так всі чудово розуміють. Тож ми вирішили згадати історії усіх київських мостів, що існують, і тих, що вже відійшли в історію. Почнемо з останніх (бо вони були дуже красиві — справжні витвори мистецтва!).

Ланцюговий міст

Роки життя: 1853-1920

Я показав листівки та світлини із зображенням мосту своїй колезі. Як з'ясувалося, вона побачила його вперше, тож довго не могла оговтатись від того, що у Києві взагалі була така шляхетна велич!

Миколаївський ланцюговий міст проєктував досвідчений англійський інженер Чарльз Віньоль.

Миколаївський — бо традиційне чиновницьке лакейство ніхто не скасовував: як же можна було не "прогнутися" перед імператором, який дав "добро" на будівництво мосту!..  

Це був перший капітальний міст через Дніпро. Його довжина — 776 м, ширина — 16 м. Ближче до правого берега міст мав розвідну частину (пізніше її замінили на стаціонарну).

Саме по цьому мосту студенти Університету власноруч (звільнивши від упряжі коней) везли труну з прахом Тараса Шевченка. У 1920 році Миколаївський міст підірвали, відступаючи, польські війська.

Міст імені Євгенії Бош

Роки життя: 1925-1941

Саме на опорах колишнього Ланцюгового мосту з'явився цей перший капітальний "червоний" міст. Створено його було за проєктом Євгена Патона, а названо на честь радянської більшовички Євгенії Бош.

Будівництво мосту тривало майже рік (за одними даними — 10 місяців, за іншими — 11). Одночасно з відкриттям мосту було відновлено рух мототрамвая до Дарниці. 

У 1941 році міст підірвали радянські війська, що відступали з Києва. 

Коли рівень води знижується, то навіть сьогодні можна побачити залишки опор мосту. 

Русанівський міст

Роки життя: 1906-1941

Міст через Русанівську протоку, що сполучав Труханів острів та Микільську слобідку. Довжина — 202 м.

Одного разу міст було підпалено невідомими. Повністю вигорів дерев'яний настил мосту. Проте його швидко відновили.

У 1920-му році, як і Ланцюговий, його знищили поляки (відновлено у 1925-му за проєктом Патона). Остаточно міст відійшов у вічність, коли у 1941-му його підійняли на небо радянські сапери. Проте залишки металевих конструкцій прибрали лише у 1945-му.

Наводницький міст

Роки життя: 1713-1953

Одразу зауважимо, що мається на увазі не міст-довгожитель. Це загальна назва одразу для декількох мостів через Дніпро. Найстарішим Наводницьким вважається дерев'яний міст, що належав Києво-Печерській лаврі.

Потім цей дерев'яний міст змінився іншим. А той — наступними декількома. Всі вони були тимчасовими та не дуже надійними.

А от металевому мосту, який почали будувати наприкінці 30-х так, і не судилося бути завершеним — на заваді стала Друга світова. Пізніше його розібрали, а у 2013 році на одній з його опор було встановлено скульптуру "Рідкісний птах" Олексія Владимирова. 

Залізничний міст Струве

Роки життя: 1870-1943

Цей суцільно металевий красень був освячений у 1870 році (побудували за два роки). Параметри: довжина — 1067 м, опор — 11, прольотів  — 12. 

Будівництвом керував військовий інженер Аманд Єгорович Струве (він же "батько" київського трамвая), який отримав за цю роботу звання полковника.

Вже традиційно міст підривали двічі: у 1920 (поляки) та у 1941-му (червона армія). Потім німці його трошки підрихтували і навіть використовували за призначенням, щоб у 1943 підірвати назавжди. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter