Кіно у Пирогові. Курси молодих дуелянтів, українське військо на марші та колоритні гуцули
Ми вже писали про такі популярні у кіношників локації як Київський політехнічний інститут та столичне ВДНГ. Сьогодні розповімо про ще одну — не менш колоритну та кіногенічну — Музей просто неба у Пирогові. Або, як його ще називають — Національний музей народної архітектури та побуту України.
Ця локація має свій чіткий кінопрофіль: якщо режисеру потрібно зняти українську хату чи сільське подвір'я, то він одразу завертає зі своєю групою сюди. Згадаємо кіно та серіали, які фільмували у Пирогові!
Національний музей народної архітектури та побуту України є найбільшим скансеном (музей просто неба) Європи й найповнішим етнографічним зібранням нашої держави. Загальна площа музею понад 131 га. Він гармонійно вписався в довколишній історичний ландшафт. Мальовничі краєвиди відтворюють і доповнюють історичне середовище різних регіонів України.
Гіркі жнива
Ця канадська стрічка, що розповідає про Голодомор в Україні, має інтернаціональний акторський склад: Макс Айронс і Теренс Стемп — британці; Баррі Пеппер — канадець; Олександр Печериця та Остап Ступка — наші, українці. Сам режисер — Джордж Менделюк — канадець українського походження. Саме він написав сценарій та знайшов кошти, щоб перенести історію з паперу на екрани.
Музей просто неба перетворився на рідне село головного героя (його грає Айронс). Сюди — до його хати — приходили червоні нелюди, щоб забрати усе їстівне — до останньої крихти. До речі, цікавий факт, саме на зйомках "Жнив" Олександр Печериця (провідний актор театру імені Франка) познайомився зі своєю майбутньою дружиною Анастасією Остреїновою.
Козаки. Абсолютно брехлива історія
"Козаки" — один з найкращих (не побоїмося цього слова) пригодницьких вітчизняних серіалів (про те, як один наш спритний хлопак надурив москальського царя і дав драпака від його кровожерливих посіпак аж на Запорізьку Січ). Історія дотепна, яскрава, і її прикрашає чудова акторська гра.
Частково серіал знімали у Пирогові, тому Музей просто неба перетворили на село Краснопілля, звідки родом козак Назар (Андрій Ісаєнко) — один з головних героїв саги, і де живе його кохання — красуня Мар'яна (Міла Сивацька).
Тут знімали сцени з народним гулянням, нападом печенігів, події у корчмі та проводи на Січ. Саму ж Січ фільмували на Хортиці.
Мир вашому дому
В основу фільму покладена збірка Шолом-Алейхема "Тев'є-молочар". Це історія єврея Тев'є, який свято вірить у те, що єдиний шлях для його доньок вирватися з пазурів бідності — вдале заміжжя.
Планувалося, що роль Тев'є виконає великий Богдан Ступка (режисер Володимир Лерт бачив його у цій іпостасі на сцені театру Франка). Проте не судилося — Богдан Сильвестрович помер, тож його місце згодом зайняв вельми посередній актор — Євген Князєв.
Проте нас цікавлять не художні переваги фільму, а де його знімали. А фільмували його на території Музею просто неба. Тож хата Тев'є, його подвір'я — це все Пирогів. Дизайнери лише запустили у кадр трошки худоби (корівок, курок) та розвісили на паркані глечики і зв'язки кукурудзи під стріхою — для колориту.
Зараз на території Національного музею розміщено близько 300 унікальних пам'яток народної архітектури, датованих XVI−XX століттями. Тематичним планом створення Київського скансену передбачено показ народного будівництва з давніх-давен до сучасності: від найстарішої курної хати з с. Семари (1587 р.) Волинської області до сучасних українських будинків 60-70 років ХХ століття.
Ржевський проти Наполеона
Комедія, у якій головну роль французького імператора Наполеона виконав сьогоднішній Президент України Володимир Зеленський. З мінусів — величезна кількість російських акторів у кадрі. З плюсів: купа знакових київських локацій — від Києво-Печерської Лаври й Військового шпиталю до величної, зробленої з "залізного" дубу, церкви Святої Великомучениці Параскеви 1751 року у Пирогові.
Біля храму на гігантському ядрі приземлявся головний антагоніст Наполеона — Ржевський. А метрах у ста від його місця падіння "працювали" кумедні Курси молодих дуелянтів, де пихаті юнаки вчилися правильно завдавати ударів білосніжними пальчатками та стріляти один в одного з мініатюрних гармат.
Біла гвардія
Відверто невдала екранізація однойменного роману Михайла Булгакова, навколо імені якого зараз точаться запеклі словесні баталії у соцмережах — письменник-українофоб чи це все надумано? Проте залишимо ці розбірки критикам і повернімося до локації.
Саме тут (біля вітряків) відзняли найяскравішу сцену серіалу: марш українського війська (з жовто-блакитним прапором) на Київ, звідки наші синьожупанники пізніше з тріском вибили червоних вояк.
У масштабній сцені залучили кілька сотень статистів. А сцену, яка на екрані триває пів хвилини, знімали майже день!
Архітектурний ансамбль музею охоплює всі історико-етнографічні регіони України: Середню Наддніпрянщину, Південь України, Слобожанщину, Полтавщину, Полісся, Карпати. Тут українське село 60-70-х р. ХХ ст.
Останній москаль
Серіал з назвою, яка сьогодні особливо пророчо звучить, розповідає історію одного кацапа-мажора, якому довелося переховуватися від бандюганів в українському селі Великі Вуйки, яке зіграв Пирогів.
Серіал яскраво відображає, як змінилася наша ментальність. Адже, коли відбулася його прем'єра у 2015 році, — він став хітом. Люди дивилися його, сміялися та навіть активно симпатизували головному герою, якого зіграв Ігор Скрипко.
Сьогодні ж, якщо переглянути серіал, можна посміхнутися хіба що від промов колоритних гуцулів, роль яких дісталася Юрію Горбунову, Назару Задніпровському та Володимиру Горянському. Залишається загадкою, чому вони здебільшого спілкуються на суржику...
Музей розташований на південній околиці Києва, серед зелених дібров стародавнього Голосіївського лісу, поряд з історичним селищем Пирогів, тому за ним закріпилась народна назва — Музей у Пирогові. Він був заснований 6 лютого 1969 року за ініціативи громадськості й Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
І будуть люди
Серіал, знятий за однойменним романом письменника Анатолія Дімарова, показує життя членів українських родин, на долю яких випали усі злидні буремного ХХ сторіччя: революції, встановлення комунізму, голод, війни. Це історії звичайних людей, які розповідають про те, як вони жили, працювали, кохали та гинули.
Цікаво, що натурні зйомки здебільшого відбулися у Київській області, де декоратори спеціально побудували хутір головного героя Свирида Івасюти (актор Остап Дзядек). Але і без Пирогова не обійшлося. Знімали як музейні хати, подекуди прибудовуючи до них якийсь колоритний ґаночок або клуню, так і тамтешні старовинні храми. Наприклад, глядач чи не вперше має можливість побачити на екрані дерев'яний іконостас Михайлівської церкви 1750 року! В ній знімали сцену вінчання головного героя.
Взагалі, знімати у Пирогові непросто. З одного боку — зрозумілий колорит. З іншого, як справедливо помітив режисер "Людей" Аркадій Непиталюк, — складно позбутися етнографічного лубка. Тож, чи оживуть хати на екрані, чи залишаться мертвими статистами, багато в чому залежить від таланту оператора та декораторів.