28 березня 2024 07:08
28 березня в історії Києва: перше засідання Центральної Ради під керівництвом Грушевського і регулярні авіарейси з Києва до Парижа
Поділитися
Фото: Air France Ukraine
"ТиКиїв" знайомить тебе з історією нашого міста. Щодня ми розповідаємо, хто з відомих киян народився в цей день та які цікаві події відбулися у столиці в минулому.
28 березня запам'яталося першим засіданням Центральної Ради під керівництвом Михайла Грушевського. Також цього дня французька національна авіакомпанія почала здійснювати регулярні рейси за маршрутом Київ — Париж.
28 березня в Києві народилися і відомі особистості, зокрема актор Георгій Авраменко, співзасновниця Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська, архітектор Сергій Кілессо та інші.
Детальніше про цей день в історії читай нижче.
Пам'ятні події в Києві 28 березня
- 1917 рік — засіданням Центральної Ради вперше керував її новообраний голова Михайло Грушевський. На ньому ухвалили рішення за два дні підготувати проєкт Всеукраїнського з'їзду. Захід був потрібний для легітимізації Центральної Ради як органу управління, який підтримує народ України.
- 1993 рік — французька національна авіакомпанія
Air France почала здійснювати регулярні рейси за маршрутом Київ ("Бориспіль") — Париж ("Шарль де Голль").
Відомі кияни, які народилися 28 березня
- Леонід Гошкевич (1868-1963 рр.) – священник, протоієрей. Був випускником Київської духовної семінарії. У 1907 році був призначений священником у Святодухівську церкву в Херсоні. У роки німецької окупації Херсона отець Леонід, ризикуючи життям, організував порятунок від страти євреїв, що не встигли евакуюватися. Робив він це у досить незвичний спосіб — хрестив їх у православ'я. Таких на рахунку Леоніда Гошкевича було понад 120 людей. Більшість перехрещених євреїв згодом не повернулися до свого віросповідання. Зробити це вони вважали зрадою щодо отця Леоніда, що дарував їм життя. За всі роки окупації Леонід Гошкевич не відслужив ні єдиної літургії за здоров'я Гітлера й вояків Третього рейху, за що деколи накликав на себе немилість гебітскомісара та міського голови. Після звільнення Херсона від німецької окупації протоієрей Гошкевич організував серед духівництва і парафіянин збір грошей і продуктів для поранених бійців херсонського шпиталю. Радянська влада, попри своє негативне ставлення до церкви, враховуючи патріотичну діяльність Леоніда Гошкевича, нагородила його медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.". Вона зайняла гідне місце на грудях священнослужителя поряд з ще декількома, якими він був нагороджений церквою за багаторічну і бездоганну пастирську службу.
- Георгій Авраменко (1905-1987 рр.) — актор, режисер, Заслужений артист УРСР. Працював у Харківському новому театрі імені Лесі Українки (1924 р.), пересувних театрах Києва, Вінниці, Жмеринки (1925-1929 рр.), житомирському театрі "Червоний шлях" (1933-1938 рр.), першому Київському робітничо-колгоспному театрі (1939-1940 рр.), Кам'янець-Подільському (1945-1946 рр.) і Тернопільському (1947-1975) українських музично-драматичних театрах. Серед зіграних ролей: Хома Кичатий ("Назар Стодоля" Тараса Шевченка), Шельменко ("Шельменко-денщик" Григорія Квітки-Основ'яненка), Довгоносик ("В степах України" Олександра Корнійчука), Фамусов ("Лихо з розуму" Олександра Грибоєдова). Був режисером вистав "Майська ніч" за Михайлом Старицьким (1948 р.), "Олеся" за Олександром Купріним (1954 р.). У Тернопільському обласному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка поставив п'єси "Кайдани порвіте" Миколи Левченка (1964 р.) і "Мати-наймичка" Івана Тогобочного (1969 р.). У цих виставах грав ролі Кирила і Трохима.
- Сергій Кілессо (1931-2012 рр.) — архітектор, мистецтвознавець, Заслужений архітектор України. Автор проєктів реставрації Троїцької надбрамної церкви (у співавторстві з Євгенією Лопушинською), корпусів соборних старців і клірошан Києво-Печерської лаври, Троїцької церкви Мотронинського монастиря, Іллінської церкви в селі Суботів, Присутствених місць у Чигирині, замку і нової каплиці Покрови Пресвятої Богородиці в Чигирині. Також був автором пам'ятників Лесі Українці в Луцьку і Богдану Хмельницькому в селі Суботів. Розробив проєкти будівництва церкви Іона Богослова в селі Моринці та Володимирського собору в Чигирині.
- Ірина Данилевська (нар. 1964 р.) – співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week. У 1997 році заснувала Ukrainian Fashion Week, який став першим на теренах Східної Європи тижнем прет-а-порте. Створений за європейськими стандартами, UFW проходить двічі на рік і збирає понад 40 колекцій найкращих дизайнерів України. Нині під егідою Ukrainian Fashion Week в Україні реалізовуються наймасштабніші національні та міжнародні фешн-заходи.
- Олег Онікієнко (позивний "Корсар") (1970-2014 рр.) — військовий, учасник російсько-української війни. У радянські часи пройшов війну в Афганістані, конфлікт в Нагорному Карабасі, а також дві ротації у Сьєрра-Леоне. В одній з гарячих точок дістав тяжке поранення, прожив 25 років із кулею у спині. Під час Революції Гідності координував ситуацію в Броварах, де на той момент проживав з родиною, облаштовував блокпости. Навесні 2014 року поїхав у військову частину Нацгвардії в Нових Петрівцях як інструктор, у складі батальйону "Донбас" вирушив на підготовку до 169-го навчального центру в Десні. 20 червня склав присягу у складі новоствореного 11-го батальйону територіальної оборони "Київська Русь", був снайпером-розвідником. Брав участь у зачистці Слов'янська від російсько-терористичних угруповань, потім протягом трьох тижнів захищав підхід до міста на горі Карачун. Надалі виконував завдання в районі міста Дебальцеве. 15 серпня 2014 року під час бойового виїзду група бійців батальйону разом із комбатом потрапила в засідку поблизу села Малоіванівка. Снайперським вогнем противника було поранено комбата, Олег прикривав його собою і дістав поранення розривною кулею. Врятувати життя військового не вдалося, він помер під час евакуації до шпиталю.
- Антон Дробович (нар. 1986 р.) — громадський та державний діяч, експерт у сфері комунікацій, освіти і культури. Екскерівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" та експерт Інституту суспільно-економічних досліджень. Працював у органах державної влади, державних закладах культури та освіти, у тому числі на посаді радника міністра освіти і науки України, керівника служби стратегії музейного планування та розвитку "Мистецького Арсеналу". З грудня 2019 року обіймає посаду голови Українського інституту національної пам'яті. Просував задум заміни герба на монументі "Батьківщина-Мати" і демонтажу пам'ятника Щорсу з центру Києва, що зрештою і було зроблено. Після 24 лютого 2022 року вступив до лав 112-ї окремої бригади тероборони Києва. У 2023 році перейшов на службу до Десантно-штурмових військ ЗСУ.
- Андрій Бойко-Гагарін (нар. 1988 р.) — історик, нумізмат, музеєзнавець. Вперше в Україні розробив методику проведення адаптованих занять з нумізматики для незрячих людей і отримав патент на винахід нумізматичної тактильної моделі монети. Протягом п'яти минулих років передав на постійне зберігання до фондів музеїв різних міст України понад 300 предметів, що мають історичну і культурну цінність. З 2020 року обіймає посаду старшого зберігача фондів Музею грошей Національного банку України.
Що відзначають 28 березня
28 березня історики всього світу відзначають своє професійне свято — Всесвітній день історика. Особлива увага святкуванню цього дня приділяється в освітніх закладах та серед фахівців галузі. У школах проводять концерти і цікаві вікторини, присвячені історії, історикам та історіографії. У вищих навчальних закладах проходять конференції, змагання тощо. Також у цей день історики, які зробили великий вклад у розвиток науки, нагороджуються преміями.
28 березня у світі відзначають День народження пральної машини, бо саме цього дня у 1851 році американець Джеймс Кінг запатентував прототип пральної машини. Насправді ж перший патент на пральну конструкцію був затверджений ще у 1691 році. Незамінний помічник пройшов великий шлях розвитку з ручного методу роботи до звичного нам автоматичного. Перша машинка-автомат побачила світ у 1937 році.
