Що читати про біг: 7 книжок про марафони, бігові челенджі та користь руху
колаж "ТиКиїв"
Я бігаю довше за 11 років і вважаю це заняття найкращим хобі, яке я могла знайти для себе — людини із роботою, на якій доводиться переважно сидіти. Біг підтримує не тільки фізичне здоров'я, але й — ментальне. Десятиліття тому це стало великим відкриттям для мене, коли я підсвідомо йшла на пробіжку після складного дня або ночі. Неймовірно, але поверталася я завжди сфокусованою та сповненою енергії й оптимізму.
Вже потім я прочитала у книжці Міхея Чіксентміхайі про "стан потоку" — найвищий рівень задоволення від діяльності, якого найпростіше досягти за допомогою бігу, плавання або велоспорту, тобто монотонного процесу. Навіть тибетські монахи займаються багатоденними забігами у горах, щоб поринути у такий медитативний стан…
"Якщо ти не зміг розв'язати всі проблеми за 4 години бігу, то в тебе нема проблем", — так кажуть про марафонців. "Більшу частину того, що я знаю про письменництво, я дізнався під час щоденних пробіжок", — зізнався Харукі Муракамі. Доволі мотиваційна фраза від одного з найуспішніших авторів сучасності, чи не так? Саме його книжка "Про що я говорю, коли говорю про біг" стала першою про заняття, яку я прочитала. Разом з нею я як амбасадорка бігу підібрала ще 6 книжок, які переконають тебе почати бігати, готуватися до марафону, або пробудять новий спалах інтересу до цієї фізичної культури.
Келлі Макгонігал, "Радість руху. Як фізична активність додає впевненості, зближує людей і робить їх щасливішими"
Я сама — чудовий референс того, як працюють ідеї цієї книги (і користь руху): не займалася спортом майже до 25 років, а потім маленькими кроками увійшла спершу — в такий самий маленький біг, а потім — у великий. У ньому знайшла сенс, радість і терапію, від залежності зокрема. Авторка розповідає про те, що під час довгих тренувань виділяються ендоканабіноїди. Вони діють схоже на марихуану: зникають біль, тривожність, час сповільнюється, а чутливість зростає. Тому серед опитаних триатлетів і ультрамарафонців чимало колишніх алкоголіків і наркоманів. До речі, у нас чомусь заведено жартувати з цього приводу. Мовляв, хто більше всіх "тусив" у молодості, той після 35 перетворюється на "айронмена". У чому ж проблема?
Середньостатистичний землянин робить по 4900 кроків на добу, при цьому рівень тривожності зростає, якщо не добирає до позначки у 5600 кроків. Мені й самій багато разів говорили, мовляв, нісенітниця всі ці ваші 10 тисяч кроків на день, нібито зовсім вони не потрібні, але переконана, що рух — природний спосіб відчувати себе живим. Про це знали наші пращури, які бігали і ходили годинами. Багато письменників і вчених розповідали про свої звички думати на ходу, за винятком Стівена Гокінга, звісно. Наприклад, розповісти щось про себе іншій людині чи сформулювати сміливу ідею простіше у русі: під час прогулянки, пробіжки або навіть у в автомобілі, що їде. Не помічали?
Авторка книги "Радість руху. Як фізична активність додає впевненості, зближує людей і робить їх щасливішими" Келлі Макґоніґал — психологиня, тренерка, науковиця, спікерка TED, викладачка Стенфорду й авторка кількох книжок.
Харукі Муракамі, "Про що я говорю, коли говорю про біг”
"Біль — неминучий, страждання — особистий вибір кожного", — ця відома фраза належить саме Муракамі, і вона з цієї книжки. Це класна, легка, коротка оповідь-щоденник, про те, як автор сам став марафонцем після 30 років і бігав потім десятиліттями — по марафону щороку. Задумувалася творцем як розповідь про те, як і навіщо всім нам потрібно займатися бігом, а фактично вийшов сплав мемуарів і роздумів з приводу письменницького ремесла.
Напевно, це найвідоміша книжка про біг у світі, і не дарма. Вона іронічна, мотивувальна, весела — всю її можна легко розібрати на цитати. "Більшу частину того, що я знаю про письменництво, я дізнався під час щоденних пробіжок", – каже Муракамі. Це найкращий маркетинговий слоган для книги (і для бігу загалом), враховуючи популярність цього письменника. Харукі Муракамі — багаторазовий марафонець і системний бігун "від бару до письма, від письма до ультрамарафону", як каже він сам.
Крістофер Макдуґал, "Народжені бігати. Рух до безмежних можливостей"
Люблю вислів: "Щоранку десь в Африці прокидається газель. Вона знає, що повинна бігти швидше, ніж найшвидший лев, або вона загине. Лев, піднімаючись щоранку, знає, що він повинен наздогнати хоча б найповільнішу газель, інакше він помре від голоду. І не важливо, хто ти — газель чи лев. Коли сонце встає, тобі краще вже бігти". Насправді це цитата Томаса Фрідмана, але книжка Крістофера Макдуґала "Народжені бігати. Рух до безмежних можливостей" про особливих людей — плем'я природжених бігунів тараумара, до яких навідався "білий американець" у пошуках відповідей на свої питання: у чому секрет цих швидких бігунів, які живуть у ізоляції в Південній Америці? Так, це справжня історія!
Прагнучи відродити мистецтво руху, з наукових лабораторій Гарварду автор вирушає в Північну Америку, до індіанського народу тараумара, представники якого без відпочинку долають навіть 80-кілометровий марафон. Крістофер Макдуґал - американський письменник, журналіст. Закордонний кореспондент Associated Press, автор статей у журналах Esquire, New York Times, Outside, New York та Men's Health.
Міхай Чіксентміхайі, "Той, що біжить у потоці"
Міхай Чіксентміхайі, угорсько-американський учений, досліджував феномен потоку, який, насправді є причиною та базою для щастя. Можливо, ти читав його книгу "Потік", у якій він описує цей стан як такий, коли ви настільки захоплені процесом, сконцентровані та продуктивні, що не відчуваєте часу і можете забути поїсти. Кожен з нас може відчути його випадково, проте формування таких станів і отримання від них користі вимагають знань і практики. Кажуть, що бігуни з цього боку щасливіші за інших, тому що спорт надає людині безліч можливостей випробувати стан потоку.
Міхай згадує і Франкла, і Маслоу, й індіанців тараумара, вивчає поведінку різних груп людей і доходить висновку, що щастя — це розум, вільний від страху. Саме страх і тривоги заважають нам сфокусуватися і захопитися. Тож пропонує формулу потоку: як досягти його в роботі, творчості, сім'ї.
Автор говорить про біг та циклічний спорт як про оптимальний спосіб увійти в потік і зосереджено мислити. Також досліджує у книжці марафонський та ультрамарафонський досвід професійних спортсменів, аматорів та навіть тибетських монахів, які використовують біг як духовну практику.
Скотт Джурек, "Їж правильно, біжи швидко"
Цю книжку я прочитала у 2018 році, коли почала свій дивний челендж — пробігти 12 марафонів за 12 місяців. Він неї у мене "вибухнув" мозок: виявилося що є значно божевільніші фанатики, ніж я. Приміром, Скотт Джурек — автор книги "Їж правильно, біжи швидко", ультрамарафонець, що перемагав у найскладніших у світі змаганнях: Hardrock100 (100 миль засніженими горами), Badwater (135 миль пустелею), а згодом підкорив і ультратрейл (3500 км у горах Аппалачі).
Ця книга — історія про звичайного хлопчика, який просто бігав стежками Міннесоти у дитинстві та майже випадково став ультрамарафонцем. Насправді ж, у нього не склалась кар'єра у лижному спорті, тож він почав готуватись до ультратрейлів, а потім — перемагати в них. "Їж правильно, біжи швидко" — наполовину книжка веганських рецептів, які вигадав та використовував Джурек у своїх забігах. Бо їжа — одна з найголовніших складових правильної підготовки ультрамарафонця. Про це і про багато інших буденних деталей божевільних забігів розповідає Джурек.
Рекомендую початківцям надихнутися цим виданням для важливих викликів: автор дуже позитивний та добрий. До речі, я навіть познайомилася з ним перед марафоном у Нью-Йорку, де він проводив автограф-сесію для своєї нової книжки "Північ" про трейл в Апалачах.
"Весь розрахунок простий: біжи, поки можеш бігти. А потім ще біжи. Знайди джерело сили і волі і біжи швидше", — переконує автор.
Максим Кривенко, "Пробіжи свій найкращий марафон"
Максим Кривенко — український марафонець-аматор та співорганізатор забігів NewRun (ті, що проводять за підтримки "Нової Пошти"). З Максимом я мала честь одного разу навіть пробігти півмарафон разом: він взяв мене "на причіп" на Київському марафоні у 2021 році і пообіцяв дотягнути до найкращого часу на 21 кілометрі. На жаль, в мене не вийшло — мотивації та підтримки виявилося мало, бо для результату потрібно готуватись! Але я отримала велике задоволення і гарні спогади від чудової компанії. "Пробіжи свій найкращий марафон" — це практична книжка для тих, хто вже бігає й орієнтується на конкретний результат. Максим почав свою бігову кар'єру в 36 років і має особисті рекорди з марафону (2:57:48) і півмарафону (1:29:10). Автор розповідає, як почати бігати, описує методику грамотної і безпечної підготовки до пробіжок.
Марія Карачина, "Never Stop"
Марія Карачина (після одруження — Голота) — одна з найвідоміших бігунок-аматорів в сучасній Україні. Вона пише про біг, власну трансформацію за його допомогою та інші дуже особисті переживання — і так вже довше за 10 років. За цей час жінка досягла значних успіхів: пробігла всі марафони колекції SIX STARS, створила біговий клуб для дівчат Skinny&Strong, стала сертифікованою тренеркою, започаткувала власну програму підготовки до півмарафонів та марафонів RUN21 та видала цю книгу.
Марія — справжня амбасадорка бігу та слогану Never Stop. Вона переконана, що біг — це значно більше, аніж просто вид спорту, але ще й спосіб впорядкувати своє життя, загартувати дух та силу волі, навчитися ставити перед собою цілі й досягати їх.
Книжка — автобіографічний шлях у бігу та особистому зростанні, про перші забіги та марафони, про спортивні травми та розчарування в приватному житті. Дуже надихає рухатися вперед попри все.
