Туберкульоз — хвороба бідних? Центр громадського здоров'я розвінчує міфи
Фото: Getty Images
В Україні фіксують зростання кількості людей із туберкульозом. За даними Центру громадського здоров'я, нині зафіксовано більш ніж 18 500 хворих, і лише за минулий рік захворюваність зросла на 2,5%. Як війна впливає на епідеміологічну ситуацію і чому важливо робити щеплення — дізнавалися в Центрі громадського здоров'я.
Про вакцинацію
Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, на 3-5 день після народження кожна дитина безплатно отримує єдине щеплення проти туберкульозу — БЦЖ. Якщо людина через війну виїхала в інший регіон, її дитина може отримати щеплення вакциною БЦЖ незалежно від того, чи має вона укладену з лікарем декларацію. Укладати нову для цього не потрібно.
Сучасні вакцини БЦЖ
На сьогодні БЦЖ — єдина у світі визнана і ліцензійна протитуберкульозна вакцина. Зазвичай протипоказання до щеплення визначає лікар. Серед них — серйозні імунодефіцитні стани та недостатня вага дитини. Зазвичай у всіх дітей після вакцинації БЦЖ за 1-6 тижнів на місці щеплення утворюється невелика папула — пляма червоного кольору, що трохи виступає над поверхнею шкіри. Вона загоюється через кілька тижнів.
За 6-12 тижнів на місці папули може утворитися мокнуча виразка невеликих розмірів. Загоюватися вона може протягом трьох місяців, після чого на місці уколу залишиться невеликий рубчик.
Поки не загоїлося місце щеплення, не можна робити наступне:
- масажувати руку дитини;
- наносити крем або мазь на місце щеплення;
- накладати на місце щеплення пластир;
- видаляти або чесати кірку.
За 2-4 місяці після щеплення можуть збільшитися лімфатичні вузли під пахвою або над ключицями. Зазвичай це минає без лікування. Але якщо тебе непокоїть самопочуття дитини, варто звернутися до лікаря і повідомити дату щеплення.
Чому необхідно вакцинуватись?
Через активні бойові дії та прицільне руйнування ворогом медичних закладів, а також масштабну міграцію ризики розповсюдження інфекційних хвороб, зокрема туберкульозу, зростають. Тому в умовах воєнних дій захист від інфекцій необхідний як ніколи. Щоб він був ефективним, рівень рутинної вакцинації серед населення має бути стабільно високим — не менш ніж 95%.
За даними Центру громадського здоров'я, рівень охоплення щепленням БЦЖ у 2022 році становив в середньому лише 71% по країні.
Імунізація є питанням національної безпеки, оскільки здоров'я українців — усіх разом і кожного зокрема — залежить від рівня охоплення щепленнями в країні. Сімейним лікарям слід проводити детальний аналіз кількості дітей, які пропустили вакцинацію БЦЖ у пологовому будинку, та забезпечити можливість надолужити пропущені щеплення. Батьки ж, своєю чергою, мають відповідально ставитися до питання вакцинації та дотримуватись графіка календаря профілактичних щеплень.
Про ризики інфікування туберкульозом
На туберкульоз може захворіти будь-хто. Основний шлях його передавання аерогенний, тобто через повітря від людини, яка не приймає ліки, і має бактеріальну форму туберкульозу. При кашлі у повітря потрапляють інфекційні частинки виділень з нижніх дихальних шляхів, в яких містяться мікобактерії туберкульозу.
Однак є люди, які перебувають у зоні підвищеного ризику. Їм потрібно систематично проходити скринінг у свого сімейного лікаря та робити рентгенографію органів грудної клітки.
До групи підвищеного ризику інфікування туберкульозом належать:
- близькі та осередкові контакти з людиною із захворюванням на туберкульоз;
- ВІЛ-позитивні;
- медичні працівники;
- військовослужбовці;
- ВПО;
- люди без визначеного місця проживання;
- люди, які раніше лікувались від туберкульозу;
- люди з хронічними респіраторними захворюваннями;
- люди із захворюванням на пневмонію;
- курці;
- люди із дефіцитом харчування
- люди із гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням;
- люди із хронічною нирковою недостатністю;
- люди старші 60 років;
- вагітні (а також жінки у післяпологовому періоді протягом 3 місяців після пологів);
- люди які живуть у притулках.
Розвінчуємо міфи про туберкульоз
Туберкульоз — інфекційне захворювання, що викликається мікобактеріями туберкульозу. Найбільш поширеним є туберкульоз легень, але хвороба може вражати й інші органи та системи, крім волосся та нігтів.
Серед українців досі поширений стереотип, що туберкульоз — "хвороба бідних". Варто пам'ятати, що на нього можуть захворіти люди будь-якого віку та соціального статусу. На ризик розвитку захворювання також значно впливає стан імунітету.
За оцінками ВООЗ, близько однієї чверті населення світу інфіковані мікобактерію туберкульозу і мають латентну туберкульозну інфекцію.
Тобто у людини був контакт з мікобактерією, вона потрапила в організм, однак завдяки імунітету захворювання не розвивається. Такі люди не можуть передати інфекцію далі, хоча є ризик, що в якийсь момент інфекція прогресує у захворювання туберкульозом, з'являться симптоми, тоді передавання інфекції стане можливим. Водночас у людей з нормальним імунітетом ризик розвитку туберкульозу не перевищує 10% протягом життя.
Читай також: ВПЛ і жіноче здоров'я: чому важлива профілактика?
Чому проба Манту — це не про захист і чому її постійно плутають з вакцинацією?
Туберкулінова шкірна проба (проба Манту) — метод діагностики, а не щеплення. Протитуберкульозне щеплення — це БЦЖ, від якого майже у кожного на руці залишився рубець. Раніше пробу Манту щороку робили всім дітям, щоб вивчити стан інфікованості збудником туберкульозу — мікобактерією (або, як її ще називають, бацилою Коха).
За новими стандартами ВООЗ, проведення проби Манту не рекомендується всім без винятку. Діагностика дітей, які не належать до груп ризику, недоцільна як з медичної, так і з економічної точки зору.
Відтак проведення проби Манту рекомендоване для контактних дітей від 5 років та дорослих з близьким контактом з людиною, яка хворіє на туберкульоз. Також це стосується осіб, яким чекає діаліз, трансплантація органів або кісткового мозку, пацієнтів із силікозом — захворюванням легень.
При цьому позитивна проба Манту не завжди є доказом інфікування туберкульозом. З отриманими результатами варто звернутися до сімейного лікаря або педіатра чи терапевта.
Туберкульоз та способи його передавання
Основний шлях інфікування — від людини, яка має бактеріальну форму легеневого туберкульозу і не приймає ліки. Сучасні протитуберкульозні препарати блокують виділення мікобактерії, а значить, людина, яка дотримується рекомендацій лікаря та отримує ефективне лікування, безпечна для оточення. А передача туберкульозної інфекції відбувається переважно в закритих непровітрюваних приміщеннях при тривалому контакті з хворим. Знизити ризик зараження може регулярне провітрювання приміщення.
Серед українців також поширена помилкова думка, ніби флюорографія — вдалий метод профілактики, діагностики і контролю поширення туберкульозу. Та насправді флюорографічне обстеження використовується для виявлення різноманітних патологічних змін у легенях.
Симптоми захворювання та методи перевірки
Запам'ятайте основні симптоми захворювання:
- кашель понад два тижні;
- підвищена температура тіла понад тиждень;
- утруднене дихання;
- біль у грудях;
- поганий апетит, постійна слабкість;
- безпричинна втрата ваги;
- підвищена пітливість, особливо вночі;
- кровохаркання.
Нещодавно Україна оновила стандарти надання медичної допомоги при туберкульозі відповідно до найновіших рекомендацій ВООЗ. І відтепер для діагностики туберкульозу використовують швидкий молекулярно-генетичний метод дослідження GeneXpert. Завдяки цьому методу в українських лікарів з'явилася можливість діагностувати туберкульоз у 500 (!) разів швидше.
Головне правило, яке має пам'ятати кожен: кашляєш більш ніж два тижні — йдеш до лікаря!
Сімейний лікар огляне, проведе опитування щодо ризику туберкульозу і за необхідності спрямує на відповідне обстеження та аналізи.
